Фітосанітарний стан посівів на 21 вересня

76
Фітосанітарний стан посівів на 21 вересня

У степових та лісостепових областях на полях після стерньових попередників триває вихід з ґрунту жуків хлібної жужелиці 0,2-1 (макс. 2 у Дніпропетровській, Луганській обл.) екз. на кв.м, відкладання ними яєць, відродження та живлення їх личинок (0,4-1 екз. на кв.м). У Луганській, Миколаївській, Херсонській та інших степових областях низька вологість ґрунту негативно впливає на розвиток хлібної жужелиці, внаслідок чого відмічається висихання яйцекладок.

Також на падалиці триває розвиток та живлення личинок злакових мух, попелиць, цикадок, хлібних блішок, які надалі заселятимуть посіви озимих зернових та завдаватимуть їм шкоди.

Борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом уражено 1-8% (макс. 18%, септоріоз у Львівській обл.) рослин падалиці зернових.

На посівах озимого ріпаку розвиваються хрестоцвіті блішки, які за щільності 0,5-5 екз. на кв.м, пошкодили 2-18% рослин. Личинками ріпакового пильщика пошкоджено 1-3% рослин. Гусениці озимої совки, за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м, пошкодили до 3% рослин. У Степу та Лісостепу гусениці листогризучих совок, біланів, капустяної молі пошкодили 2-8% рослин. У Київській області розпочалось заселення рослин ріпаку попелицею. На 3-25% обстежених площ культури відмічається ураження 1-5% рослин пероноспорозом (Львівська, Тернопільська, Чернігівська обл.), альтернаріозом (Вінницька обл.) та чорною ніжкою (Тернопільська обл.). Надалі помірні температури та дощі сприятимуть розвитку і поширенню хвороб. За появи симптомів хвороб рослини обробляють дозволеними до використання фунгіцидами.

На кукурудзі закінчується розвиток гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика, ним пошкоджено 4-10% (макс. 21%) рослин та 3-8% качанів. З хвороб розвиваються гельмінтоспоріоз та іржа, якими охоплено 6-13% рослин. Скрізь пухирчастою сажкою уражено 2-6% рослин, летюча сажка має місце на 1-5% рослин. На качанах в усіх агрокліматичних зонах виявлено фузаріоз, яким охоплено 0,5-2% (макс. 5%) качанів у Кіровоградській, Полтавській, Тернопільській областях. У господарствах Дніпропетровської, Тернопільської областей бактеріозом уражено 1-3% качанів.

У посівах сої триває живлення гусениць акацієвої вогнівки, листогризучих совок, подекуди павутинного кліща. Аскохітозом, септоріозом, пероноспорозом, церкоспорозом, іржею, бактеріальним опіком, осередково фузаріозом, жовтою та зморшкуватою мозаїкою охоплено 2-20% (макс. 27-35%, пероноспороз – Закарпатська, септоріоз – Львівська обл.) рослин. За 14 днів до збору врожаю та вологості насіння 35-40% проводять десикацію посівів дозволеними до використання препаратами.

Пізні посіви соняшнику пошкоджують гусениці соняшникової вогнівки, листогризучих совок. На 2-22% (макс. 50-54%, септоріоз у Львівській, іржа – у Луганській обл.) рослин спостерігається альтернаріоз, септоріоз, фомоз, пероноспороз, іржа, на 2-8% рослин – біла та сіра гнилі. Осередково в Рівненській області рослини уражені фомопсисом. Соняшниковий вовчок виявлено в Луганській області на 7% площ, квітконосами паразита уражено 2-5% рослин.

На цукрових буряках ще триває розвиток та живлення гусениць совки-гамми та капустяної совки, якими, за чисельності 1 екз. на рослину, пошкоджено від 1-3 до 21-32% (Київська обл.) рослин. 2-8% (макс. 12-38%) рослин на незібраних плантаціях у Волинській, Київській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Черкаській областях хворіють на церкоспороз, фомоз, борошнисту росу, пероноспороз, альтернаріоз та жовтяницю. В лісостепових та поліських областях 1-8% коренеплодів уражені дуплистістю, хвостовою, фузаріозною, сухою гнилями, паршею звичайною.

На посівах томатів нічні роси сприяють ураженню рослин хворобами: альтернаріозом та фітофторозом. Верхівкову гниль виявляли на 4-10% плодів. На пізній капусті капустяних блішок нараховується 3-9 екз. на рослину, при заселенні 8-10% рослин. Продовжується літ біланів, чисельністю 2-7 екз. в полі зору за хвилину.

Триває відкладання зимуючих яєць сарановими у ворочки. На неугіддях, узбіччях доріг та пасовищах чисельність шкідника становить 2-5 екз на кв.м.

В усіх природно-кліматичних зонах на багаторічних травах, неорних землях, стерні відмічається збільшення чисельності мишоподібних гризунів, яка складає 1-3 (макс. 4-7 у Вінницькій, Волинській, Київській, Луганській, Тернопільській областях та до 10 жилих колоній на гектар у Херсонській області), в колонії 1-5 жилих нір. По видовому складу переважає полівка звичайна та миша польова. У Тернопільській та Херсонській областях відбуваються міграції гризунів у посіви озимого ріпаку та активне розмноження. Погодні умови та наявність кормів (падалиця, сходи озимого ріпаку, рослини багаторічних трав тощо) сприяють масовому розмноженню гризунів, що в подальшому уможливлює загрозу значних пошкоджень посівів озимих культур.

dpss.gov.ua

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram