Повсюди триває хвилеподібне відновлення весняної вегетації озимих культур та багаторічних трав.
У Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях в озимині, розміщеній здебільшого після стерньових попередників, спостерігається мляве живлення личинок хлібного туруна (жужелиці). Шкідником заселено 4-17% площ, за чисельністю 0,3-1 екз на кв.м. Личинки шкідника здебільшого перебувають у другому віці (33-67%). У решті степових областей продовжується їх підйом у верхні шари ґрунту.
У разі підсіву на ослаблених та зріджених посівах озимих ярими зерновими колосовими культурами личинки фітофага харчуватимуться їх сходами. Живлення личинок навесні починається після відтавання ґрунту і триває (в залежності від їх віку і температурного режиму) 5-7 тижнів. За наявності 3-4 личинок на кв.м рекомендується проводити обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами.
У Миколаївській області розпочалося заселення посівів озимини хлібними блішками. Шкідника обліковували на 5% площ, за щільності 0,4-1 екз. на кв.м.
У Дніпропетровській області відмічене піднімання у верхні шари ґрунту гусениць озимої совки ІІ покоління.
Попередні дані аналізу перезимівлі клопа шкідливої черепашки у Луганській області свідчать про загибель 9% шкідника, переважно від ураження їх грибними хворобами. Шкідник на даний час перебуває у вологій листковій підстилці. Середня чисельність клопів у місцях зимівлі становить 0,5-2 екз. на кв.м. Статеве співвідношення самок:самців становить 43:57%.
Скрізь на 6-57% площ озимих пшениці, ячменю, жита відмічається ураження 2-15% (Дніпропетровська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Полтавська, Черкаська обл.) рослин борошнистою росою та септоріозом, переважно на листках нижнього ярусу, 2-10% рослин уражено гельмінтоспоріозом та бурою листковою іржею, кореневими гнилями.
На фізіологічно ослаблених посівах ранніх строків сівби, в місцях пониження рельєфу 2-7% (Вінницька, Волинська, Київська, Полтавська, Чернігівська обл.) рослин уражені сніговою пліснявою. Хвороба проявляється окремими вогнищами, площею 0,5-2,5 кв.м.
Сніжна зима, низькі температури, висока вологозабезпеченість, розтягнуте танення снігу наразі визначають небезпеку появи інфекційного випрівання. В епіфітотійні роки (3 рази з 10 років) розвиток хвороби становить 40-50%, загибель – 15-20%. На окремих полях посіви можуть повністю загинути.
Для контролю захворювання рослин сніговою пліснявою необхідно навесні проводити моніторинг посівів, облік густоти та життєздатності рослин, організувати агротехнічні заходи, а саме боронування посівів – при цьому руйнується ґрунтова кірка, видаляються відмерлі частини рослин, створюються сприятливі умови для розвитку озимих та підживлення азотними добривами.
В Одеській та Миколаївській областях у посівах озимого ріпаку продовжується вихід з ґрунту великого ріпакового та стеблового капустяного прихованохоботників, шкідниками заселено 5% площі, пошкоджено 1% рослин. Середня чисельність шкідника 2-4 (макс. 20 у Миколаївській обл.) екз. на жовту пастку протягом трьох днів.
Повсюди 0,5-6% рослин культури уражено пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, кореневими гнилями та бактеріозом коренів, осередково сніговою плісенню (2-4% рослин у Волинській, Київській, Чернігівській обл.).
Ефективним заходом оздоровлення рослин та покращення стану посівів є ранньовесняне боронування з прикореневим підживленням мінеральними добривами.
dpss.gov.ua
