У Запорізькій, Кіровоградській, Одеській, інших областях Степу в озимині, розміщеній по стерньовим попередникам, відмічається слабке живлення личинок хлібної жужелиці (туруна), які за чисельності 0,5-1 (в осередках до 3 – Запорізька обл.) екз. на кв.м пошкодили 1-15% рослин.
Відчутної шкоди фітофаги завдали пізнім, недружнім сходам культури. За надпорогової чисельності (2-3 і більше личинок жужелиці на кв.м) та температури повітря не нижче +5°С озимі зернові у фазу кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскуванням дозволеними до використання інсектицидами.
В усіх агрокліматичних зонах до 2-10% рослин пошкоджено личинками злакових мух. У південних областях осередково доживлюються злакові попелиці, цикадки. Через низькі температури повітря чисельність шкідників значно зменшилася. Цикадок у крайових смугах полів на 100 п.с. обліковувалося 5-6 екз., в середині посівів до 2 екз. Живлення злакових попелиць проходило на 2-8% рослин, за чисельності 1-6 екз. на заселену рослину.
На 7-45% обстежених площ борошнистою росою уражено 1-3% (макс. 7% рослин у Київській області), септоріозом у Миколаївській області охоплено до 10% рослин, бурою листковою іржею, кореневими гнилями – до 1-6% рослин.
Скрізь на посівах озимого ячменю гельмінтоспоріозом уражено 2-7% рослин.
На рослинах озимого жита у Волинській, Львівській, Чернігівській областях продовжується розвиток кореневих гнилей, бурої листкової іржі, септоріозу, якими уражено 1-3%. Бура листкова іржа спостерігається в посівах жита на нижніх листках після стерньових попередників. Для збереження зимостійкості рослин посіви оздоровлюють рекомендованими фунгіцидами. За потепління (3-5°С) та достатньої зволоженості повітря (90-100%) можна очікувати подальшого розвитку хвороб.
Повсюди 5-18% рослин озимого ріпаку уражено пероноспорозом, фомозом, альтернаріозом, білою плямистістю, подекуди відмічено голодування. У Володимир-Волинському районі Волинської області відмічено прояв бактеріозу коренів озимого ріпаку на понижених місцях рельєфу. Для запобігання переростання та покращення перезимівлі рослин у фазу 5-6 листків культури рекомендовано провести обробку дозволеними препаратами.
У степових, лісостепових та поліських областях у добре розвинених посівах озимих зернових та ріпаку спостерігається незначне підвищення чисельності мишоподібних гризунів, які продовжують мігрувати з лісосмуг, узбіч доріг, неорних земель та багаторічних трав у пошуках соковитого корму, де на гектарі нараховується 1-3 (макс. до 4 – Запорізька, Херсонська, Чернівецька обл.) жилих колоній, у кожній з яких 2-6 (макс. до 20-40 – Херсонська обл.) жилих нір.
Повсюди на 20-100% багаторічних трав, садах, незораних площах після просапних культур, неугіддях кількість мишоподібних гризунів нараховується по 1-4 (макс. 6-8 у Вінницькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій обл.) жилих колоній на гектарі, у кожній по 3-11 жилих нор. За видовим складом переважають звичайна та гуртова полівки.
У степових областях на незораних після збирання врожаю полях зростає кількість курганчикової миші, яка зелені майже не споживає, а харчується насінним кормом із культурних та диких злаків. Враховуючи здатність мишоподібних до швидкого розмноження та міграцій, наявність кормів чисельність їх зростатиме, тому необхідно посіви озимих тримати під постійним контролем. За наявності 3-5 жилих колонії на гектар, гризунів знищують шляхом розкладання зернових принад дозволеними родентицидами.
dpss.gov.ua
