Фітосанітарний стан посівів, садів та виноградників на 25 травня

255
Фітосанітарний стан посівів, садів та виноградників на 25 травня

Скрізь площі зернових колосових культур заселені клопом шкідливою черепашкою за чисельності 0,3-1 (макс. в крайових смугах – 2) екз. на кв.м. Ним пошкоджено 1-5% рослин. У Степу відбувається відродження личинок клопа черепашки.

В посівах озимих зернових культур продовжують свій розвиток хлібні п’явиці, злакові попелиці, трипси, переважно у допороговій чисельності. На 1-15% ярих культур продовжується шкідливість злакових мух (переважає шведська), хлібних блішок, п’явиць.

Триває розвиток хвороб у посівах озимих та ярих зернових культур, чому сприяють дощі. У посівах озимої пшениці найбільше поширений септоріоз, борошниста роса. На окремих площах виявлено ураження рослин озимої пшениці бурою листковою іржею. У посівах ярих зернових найбільш поширеним є гельмінтоспоріоз, менше – ринхоспоріоз та бура листкова іржа, кореневі гнилі.

Скрізь посіви кукурудзи заселяють злакові блішки, шведські мухи та злакові попелиці, які пошкодили 2-10% рослин.

У посівах цукрових буряків розвиваються довгоносики (звичайний та сірий, чорний). Найбільш шкодочинним залишається звичайний буряковий довгоносик, яким на всіх площах посіву пошкоджено 5-20% (макс. до 42%) рослин (Київська обл.). Крайові смуги посівів заселяє та пошкоджує листкова бурякова попелиця (2,5-15%). Також шкодять бурякові блішки, крихітка, мінуючі мухи, щитоноски. Коренеїдом уражено 2-4% рослин.

У посівах озимого ріпаку харчуються личинки капустяної стручкової галиці, насіннєвого прихованохоботника, капустяна попелиця. Личинками ріпакового квіткоїда пошкоджено 1-20% рослин. На ярому ріпаку шкодять блішки, попелиці, клопи. 2-11% (макс. 25%) озимого ріпаку уражені хворобами пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом.

На 1-15% рослин соняшнику шкодять сірий буряковий довгоносик, південний сірий, чорний довгоносики та попелиці. Відмічені ознаки ураження переноспорозом та борошнистою росою.

На сої шкодять бульбочкові довгоносики, осередково південний сірий довгоносик, які пошкодили 3-6% рослин. Триває розвиток фузаріозу, кореневих гнилей, сім’ядольного бактеріозу, якими охоплено 1-14% рослин.

У посівах гороху проходить розвиток бульбочкових довгоносиків, піщаного мідляка, попелиць, ними пошкоджено від 5 до 20% (макс. 28%) рослин культури. У Степу виявлено шкідливість південного сірого довгоносика, горохового трипса та зерноїда. У південних та центральних областях аскохітозом та іржею уражено 1-7% рослин, кореневими гнилями 1-3%.

На люцерні продовжується живлення бульбочкових довгоносиків, ними пошкоджено 17-20% рослин. На культурі також триває живлення клопів-сліпняків (люцерновий, трав’яний та польовий), різних видів попелиць, апіона. Також проходить живлення стеблоїдів, відроджуються гусениці п’ядунів та листогризучих совок.

У степових та лісостепових областях на неорних землях і багаторічних травах, пасовищах триває відродження личинок нестадних саранових (0,3-2 екз. на кв.м) та італійського пруса у Одеській, Херсонській областях (0,5-1 екз. на кв.м).

У Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Одеській, Черкаській, Херсонській областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та подекуди відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-2 (макс. 5) екз. (Херсонська обл.) на 10 кроків. Триває літ стеблового кукурудзяного метелика.

Грунтоживучими шкідниками та піщаним мідляком пошкоджено 1-8% гороху, кукурудзи, просапних культур.

Знижується заселення дерев травневими і червневими хрущами, шкідники розлітаються на яйцекладку. У поліських районах та подекуди Лісостепу в лісосмугах враховується 8-12 екз. на дерево. Оленкою волохатою заселено квітуючі культури. Повсюди в садах триває літ яблуневої плодожерки та її яйцекладка, у Степу – відродження гусениць. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі на 3-11% (макс. 40%) листя.

Поширюються моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика. На зерняткових – борошниста роса та парша (7-30% дерев та 2-16% пагонів). На абрикосах відмічають прояв бактеріального опіку.

На винограді продовжується розвиток комплексу кліщів – виноградний зудень, павутинний. В південних областях відмічено початок відродження гусениць гронової листокрутки. З хвороб – насадження уражено мілдью та чорною плямистістю.

consumer.gov.ua

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram