Внаслідок відсутності продуктивних опадів, вологозапаси з ґрунту стрімко втрачаються. Низька відносна вологість повітря стримує перезараження озимих зернових культур та ріпаку основними хворобами.
В озимій пшениці господарств Степу личинки хлібної жужелиці, за чисельності 0,5-2 (макс. в осередках Запорізької, Миколаївської областей – 3- 5 екз. на кв.м), пошкодили 1- 6% рослин на 3-27% площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників. У залежності від погодних умов залялькування шкідника проходитиме наприкінці квітня – в першій декаді травня. Повсюди, за потепління, в посівах озимих та сходах ярих зернових колосових культур хлібні блішки, п’явиці, злакові попелиці, цикадки на 8-75% площ пошкодили 2-5% рослин (Київська, Миколаївська та Харківська обл.).
Відбувається літ чорної пшеничної, гессенської, шведських злакових мух. Шкідники весняного покоління з`явилися на півтори декади раніше очікуваного.
У степових та лісостепових областях (Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Сумська, Хмельницька та ін.), за прогрівання ґрунту, активізувалось переміщення перезимувалих личинок ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів) у верхні шари ґрунту.
Гусениці озимої совки п’ятого-шостого віків (15-85%) щільністю 0,3-1 екз. на кв.м (макс. – 2 в осередках Херсонської обл.) пошкодили до 5% рослин озимих пшениці та ріпаку.
У Кіровоградській, Луганській, Одеській, Харківській областях відмічається вихід жуків піщаного мідляка за чисельності 0,4-2 екз. на кв.м та заселення ними прикрайових смуг озимих зернових та ріпаку.
У південних областях Степу, осередково Лісостепу, у теплі сонячні дні спостерігається вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки, де їх нараховують по 0,2-1 екз. на кв.м. В Одеській, Херсонській областях відмічається їхнє переселення у посіви озимини. Масовий переліт клопів з місць зимівлі у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління.
За існуючих гідротермічних умов та наявного з осені запасу фітопатогенів, продовжується інфікування озимих пшениці, ячменю та жита борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, бурою листковою іржею, темно-бурою плямистістю, кореневими гнилями, якими охоплено 5-25 % (макс. 57%) площ, уражено 5-18% рослин (Житомирська, Львівська, Херсонська, Полтавська та ін. обл.).
На еризифоз у Київській області слабко хворіє 1-2% рослин озимої пшениці на 50-80% площ. Сніговою пліснявою в Луганській області уражено до 1% рослин на 0,1% обстежених площ.
Місцями у Вінницькій області відмічено підмерзання листків на рослинах озимої пшениці, а саме пошкоджено верхній листок в 10-35% рослин. Спостерігається початкове проявлення симптомів нестачі вологи – відставання рослин в рості, незначне пожовтіння нижнього ярусу листків.
Сходи гороху заселяють жуки піщаного мідляків (0,5-1 екз. на кв.м), бульбочкові довгоносики (0,6-2 екз. на кв.м), які пошкодили у слабкому ступені 2-6% рослин.
У багаторічних травах, зокрема другого і наступних років, бульбочкові, листковий люцерновий, конюшиновий насіннєїд, інші довгоносики та клопи пошкодили 1-5% рослин.
На озимому ріпаку продовжують свій розвиток стебловий капустяний і великий ріпаковий прихованохоботники, хрестоцвіті блішки, відмічено початок виходу із місць зимівлі оленки волохатої (Київська обл.), подекуди виявлено літ білокрилки, капустяного білана та оленки волохатої (Миколаївська обл.). Чисельність великого ріпакового стеблового прихованохоботника становить від 1 до 4 екз. на рослину (Дніпропетровська, Миколаївська, Київська, Луганська, Тернопільська та інші).
Хрестоцвітними блішками у крайових смугах полів пошкоджено до 10 % обстежених площ, за чисельності 0,5 – 4 екз. на кв.м.
У більшості ріпакосійних областей рослини хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, осередково виявлено циліндроспоріоз (Одеська обл.).
Повсюди на бурячищах, за прогрівання ґрунту, відбувається поступове переміщення звичайного та сірого бурякових довгоносиків у верхні його шари (Київська, Черкаська. Чернігівська обл.). За зимовий період в середньому загинуло 12% зимового запасу звичайного бурякового довгоносика та 8% – сірого. Продовжується вихід та концентрація бурякових блішок, крихітки (Львівська, Хмельницька обл.) біля узбіч доріг, старих бурячищ на лободових бур’янах.
У садах триває вихід і живлення довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, подекуди – букарка, казарка), які скрізь пошкодили 1- 12% бруньок. Триває відродження сисних шкідників (кліщі, яблунева зелена попелиця, медяниця), якими заселено 2-5% бруньок на 20-35% дерев.
Яблунева плодожерка знаходиться під корою дерев у стані зимівлі, нею заселено 15% дерев. Середня чисельність становить 1 екз./дер, максимально -4. Загибель взимку – 3%. Під час розпускання бруньок зерняткових рекомендується провести обстеження дерев та за перевищення економічного порогу шкідливості (яблуневий квіткоїд і букарка – 30-40 жуків на дерево, сірий бруньковий довгоносик – 3-5 жуків на 1м гілок, казарка – 7-9 жуків на дерево) провести обробку дозволеними та рекомендованими до використання інсектицидами.
consumer.gov.ua
