25 Жовтня 2021

Фітосанітарний стан посівів та садів на 17 травня

Тепла погода сприяє активізації шкідників на полях. Одним із таких є клоп шкідлива черепашка.

Клоп шкідлива черепашка перелітає у посіви зернових культур Донецької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської, подекуди Вінницької, Полтавської, Черкаської, інших областей Степу та Лісостепу.

В крайових смугах озимини зазначених зон враховується 0,5-2 екз. на кв.м. Фітофагом заселено 15-80% площ та пошкоджено 1-3% рослин. У Миколаївській, Одеській областях відмічено початок яйцекладки.

У Поліссі та північних областях Лісостепу посіви заселяють австрійський, маврський, гостроголовий, інші види клопів. Під час виходу озимих в трубку, за чисельності 2-4 перезимувалого клопа на кв.м та супутніх фітофагів, посіви захищають дозволеними до використання інсектицидами.

Поряд з цим у посівах озимих та ярих зернових культур масово розвиваються злакові попелиці, мухи, цикадки, хлібні п’явиці, які в допороговій чисельності заселили та пошкодили від 2 до 15% рослин.

У Миколаївській, Одеській областях відмічено початок заселення посівів пшеничним трипсом. Середня чисельність – 4-6 екз. на 100 п.с.

У південних областях на посівах озимої пшениці відмічається шкодочинність злакової листовійки. Шкідник зосереджений переважно у крайових смугах посівів, де, за чисельності 0,3-1 екз. на кв.м, пошкоджено до 3% рослин. В подальшому підвищення температурного режиму сприятиме більш активному розвитку, розселенню й шкідливості шкідників.

Повсюди помірно тепла волога погода сприяла розвитку хвороб озимих та ярих зернових культур. На 12-65% (макс. 100% площ) борошнистою росою уражено 2-8% (осередково – до 18% у Київській обл.) рослин озимих, септоріозом – 2-8 (макс. 10-23% – в осередках Київської, Львівської, Черкаської, Чернівецької обл.), кореневими гнилями – 3-20% (Вінницька, Донецька, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, ін. обл.), бурою листковою іржею – 2-8% (Одеська, Херсонська, Черкаська обл.).

У господарствах Закарпатської та Тернопільської областей піренофорозом на 4-5% обстежених площ озимої пшениці охоплено до 0,3-6% рослин.

У посівах озимого та ярого ячменів 2-17% (Дніпропетровська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська, Чернівецька обл.) рослин уражено ринхоспоріозом та гельмінтоспоріозом.

У Чернігівській області у посівах озимого жита 1-3% рослин уражено бурою листковою іржею.

У Закарпатській області в посівах вівса червоно-бурою плямистістю уражено до 2% рослин.

Триває заселення посівів гороху бульбочковими довгоносиками, які за чисельності 1-4 (макс. 7-10 екз. на кв.м у Донецькій, Київській обл.) пошкодили 3-10% рослин культури. Розпочалось активне заселення рослин гороховим зерноїдом і попелицею.

У посівах цукрових буряків шкодять звичайний та сірий бурякові довгоносики. Ними, за чисельності 0,1-2 екз. на кв.м, в крайових смугах посівів Вінницької, Житомирської, Київської, Хмельницької, Чернігівської областей, пошкоджено 0,5-3% рослин буряків, переважно за слабкого ступеню. Також живляться на рослинах культури бурякові блішки, крихітка, подекуди піщаний мідляк, щитоноски.

Посівам озимого ріпаку (масове цвітіння, місцями утворення перших стручків) продовжують завдавати шкоди ріпаковий квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник, які заселили 12-75% (макс. 100%) обстежених площ та пошкодили 2-12% рослин (Київська, Одеська обл.).

Подекуди в посівах ріпаку шкодять оленка волохата, капустяна попелиця, хрестоцвіті клопи. Триває літ капустяних білана, молі. Помірно тепла і достатня волога погода сприяла розвитку збудників хвороб пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, якими уражено 2-12% рослин, осередково в Житомирській області до 16% рослин охоплено борошнистою росою. Надалі уражене листя відмиратиме, а патогени інфікуватимуть стебла і стручки ріпаку, викликаючи його передчасне дозрівання, формування недорозвиненого насіння і розтріскування стручків.

На ярому ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, чисельність яких контролюють через обробки дозволеними до використання препаратами.

Рослинам соняшнику завдають шкоди cірий буряковий та південний довгоносики (переважно заселені прикрайові смуги), які за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м, пошкодили 1-5% (макс. 18% рослин у Київській обл.) у слабкому ступені. Піщаним мідляком на 8-20% обстежених площ, за чисельності 0,1-2 (макс. 5 у Херсонській обл.) екз. на кв.м пошкоджено 2-12% рослин у слабкому ступені.

У садах і виноградниках живиться комплекс листогризучих та сисних шкідників, розвиваються плодопошкоджуючі фітофаги. Триває літ метеликів яблуневої плодожерки І-го покоління, в південних областях відкладання ними яєць.

На сприйнятливих сортах яблуні продовжується розвиток борошнистої роси (8-12% дерев, 3-7% листків). Випадання дощів призвело до проявлення у незахищених насадженнях парші (2-5% дерев, 2-8% листків).

Повсюди на персику розвивається кучерявість листків (2-15% дерев, 27% листків), чому сприяло переважання прохолодної дощової погоди.

Ураження моніліозом кісточкових у поточному році є досить інтенсивним, особливо за умов непроведення захисних заходів.

Подекуди клястоспоріозом, кокомікозом на кісточкових охоплено від 5% до 20% дерев.

dpss.gov.ua

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Осіннє застосування гербіцидів: альтернатива чи необхідність?

Останні десятиліття характеризуються стрімким глобальним потеплінням та...

Електричний трактор економить виноградному господарству 2600 доларів на рік

Скільки грошей заощаджує електричний трактор з точки...

Погода

Kyiv
чисте небо
6.7 ° C
7.6 °
5.5 °
57 %
0.5kmh
0 %
Пн
8 °
Вт
12 °
Ср
11 °
Чт
13 °
Пт
15 °