В озимих та ярих зернових колосових культурах, які перебувають у фазах колосіння, цвітіння та наливання зерна, шкодить комплекс комах.
Найнебезпечнішим в Степу та Лісостепу залишається клоп шкідлива черепашка. Ним, за чисельності 0,2-1 (осередково 2-3) імаго, 0,5-1 яйцекладки та 0,5-2 (макс. до 4 у Запорізькій, Луганській обл.) личинок на кв.м заселено та пошкоджено 1-7% рослин озимих та 0,5-2% рослин ярих колосових на 10-15% обстежених площ. Переважна більшість личинок клопа перебуває у ІV-V віці. У південних та центральних областях відмічено вихід та живлення на колосках хлібних жуків 0,5-2 (макс. 5 у Луганській обл.) екз. на кв.м та жужелиці (туруна) – 0,3-1 екз. на кв.м. Скрізь, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, пшениці шкодять злакові попелиці та пшеничний трипс, які поширились на 6-71% посівів.
Борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, осередково жовтою іржею, темно-бурою плямистістю, ринхоспоріозом, піренофорозом, іншими плямистостями охоплено 3-26% (макс. 40% – септоріоз у Сумській обл.) рослин зернових колосових культур.
Агрокліматичні умови сприяли подальшому розвитку хвороб на колосі. Зокрема, фузаріозом уражено 0,2-6% у Закарпатській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Харківській областях, септоріозом – 0,5-6% колосків (макс. 22% у Кіровоградській області). Подекуди оливковою пліснявою уражено 1-4% колосків (макс. 8% у Львівській, Одеській обл.), ринхоспоріозом охоплено 5% колосків, альтернаріозом 1-2% колосків. Летючу сажку виявлено від поодиноких рослин до 2% колосків ячменю (Волинська, Івано-Франківська, Кіровоградська обл.). У Чернігівській області на 3-10% рослин вівса виявлено червоно-буру плямистість.
Повсюди у посівах кукурудзи триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання ним яєць (0,1-2 кладок на рослину), у степових областях – відродження та живлення гусениць, якими заселено 3-20% обстежених площ, пошкоджено до 8% рослин за чисельності 0,3-0,5 (макс. 2 у Херсонській обл.) гусениці на кожну.
У посівах гороху продовжується пошкодження бобів гусеницями горохової плодожерки та личинками горохового зерноїда, які в допороговій чисельності заселили 5-15% рослин. У Миколаївській області спостерігається масове заселення гороховою попелицею. Рослини продовжують хворіти на аскохітоз, антракноз, кореневі гнилі, пероноспороз.
Рослини сої заселяють та пошкоджують попелиці, трипси, павутинний кліщ, гусениці акацієвої вогнівки, чортополохівки, осередково – лучного метелика, якими пошкоджено 2-10% (макс. 20% рослин – павутинний кліщ у Херсонській обл.). У Новоселицькому районі Чернівецької області виявлено осередки підвищеної шкідливості совки-гамми, яка в середньому ступені пошкодила 20-50% рослин в слабкому ступені. Пероноспорозом, церкоспорозом, септоріозом, фузаріозом, аскохітозом, уражено 1-5% рослин. Подекуди в господарствах Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей церкоспорозом та аскохітозом – до 8-15% рослин.
Посіви цукрових буряків заселяються буряковою листковою попелицею, яку виявляють на 3-15% рослин, переважно з країв полів. У центральних областях рослини буряків заселяють та пошкоджують бурякові блішки, мінуючі мухи, щитоноски. У Лісостепу та Поліссі на посівах цукрових буряків триває розвиток церкоспорозу, де ним уражено 1-5% рослин (Волинська, Івано-Франківська, Хмельницька обл.).
У посівах соняшнику продовжують розвиватись сисні шкідники (геліхризова попелиця, клопи, осередково – трипси), якими заселено 3-15% (макс. 20-50%) рослин (Луганська, Сумська, Херсонська обл.). У Степу рослинам культури завдають шкоди гусениці акацієвої вогнівки, у Луганській області – соняшникова шипоноска. Подекуди завдають шкоди гусениці совок, лучного метелика, саранові, якими в допороговій чисельності пошкоджено 1-5% рослин. На 5-70% обстежених площ, септоріозом уражено 2-12% рослин, пероноспорозом – 2-18%, фомозом – 1-5% (макс. 12% у Кіровоградській обл.), іржею – 1-7% (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська обл.), альтернаріозом – 4-8%.
Скрізь у плантаціях картоплі, томатів, баклажанів масово розвивається колорадський жук (чисельністю 1-5 імаго та 3-42 личинки різних віків). Розвиток фітофторозу, альтернаріозу на картоплі та томатах відмічається в усіх зонах вирощування (охоплено 3-45% рослин). Вірусною мозаїкою та скручуванням листя ураження 6% картоплі.
Повсюди рослини капусти потерпають від капустяних совок (1-12% рослин), молі (3-45%), біланів, попелиць, хрестоцвітих блішок (2-26%). У господарствах Лісостепу триває третє розселення білокрилки, якою заселено 17% рослин у середньому ступені.
Повсюди рослини огірків уражають баштанна попелиця, тютюновий трипс, в західних та центральних областях на 1-8% рослин проявились ознаки антракнозу, бактеріозу, пероноспорозу.
Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдають личинки цибулевої мухи, досить інтенсивного поширення набув пероноспороз. На моркві відмічено шкідливість морквяної мухи.
В степу, подекуди Лісостепу, відмічається літ другого покоління лучного метелика, інтенсивність 1-3 екз. на 10 кроків (Запорізька, Луганська обл.). Також продовжується живлення гусениць лучного метелика І-го покоління. Погодні умови початку липня (температура повітря 25-35ºС), поки що не сприяють утворенню осередків високої чисельності і шкідливості гусениць ІІ покоління.
Саранові (стадні – італійський прус) та нестадні (кобилки, коники, інші), розвиваються здебільшого в багаторічних травах, пасовищах, балках, заплавах річок, в крайових смугах просапних культур степових та деяких лісостепових областей. Чисельність нестадних видів становить 0,2-3 (макс 5-10 у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській обл.) екз. на кв.м, італійського пруса – 0,5-2 екз. на кв.м. За віковим складом личинки – ІІІ-V віку, видовим складом: кобилка блакитнокрила – 27%, кобилка темнокрила – 24%, хрестовичка мала – 24%, кобилка чорносмугаста – 25%, поодинокі екземпляри італійського пруса. Скрізь продовжується літ листогризучих совок (бавовникової совки, С-чорне, городньої, люцернової, інших) та підгризаючих совок.
У садах плоди зерняткових порід пошкоджують гусениці яблуневої плодожерки – 2-8%, кісточкових – пильщики, личинки вишневої мухи. У південних областях Степу триває літ яблуневої плодожерки (ІІ-го покоління). Плодові насадження хворіють на паршу, борошнисту росу, плодову гниль, кокомікоз, клястероспоріоз.
У виноградниках триває шкідливість гронової листокрутки ІІ покоління. Продовжують шкодити кліщі. Подальшого поширення набула мілдью, якою уражено 3-15% кущів, 2-7% листків у Закарпатській, Одеській та Херсонській областях. На сприйнятливих європейських сортах осередково поширений оїдіум, хворобою уражені 2-7% кущів, 1-6% грон. У Закарпатській області вогнищами розвивається чорна гниль, чорна плямистість.
consumer.gov.ua
