Група іспанських дослідників з Університету Альмерії, Політехнічного університету Картахени, Департаменту охорони здоров’я та харчування, а також Департаменту збереження ґрунту, води та управління органічними відходами довели, що біодобрива з бактеріями можуть значно підвищити врожайність тепличних томатів.
Застосування біодобрив, збагачених мікроорганізмами дозволяє стимулювати розвиток культур і підвищувати врожайність сільськогосподарських культур за рахунок різних прямих або непрямих механізмів дії.
Бактеріальні інокулянти можуть збільшити активність фотосинтезу, доступність поживних речовин у ризосфері, біологічну фіксацію азоту, виробництво сидерофорів, покращити поглинання поживних речовин та їх транслокацію й інше.
У дослідженні, проведеному в інтенсивній комерційній теплиці, розсаду томатів пересаджували на стадії 4 листя в піщану ґрунтову систему. Щільність посадки склала 0,8 рослин/кв. м. Агрономічний догляд посівів був аналогічний традиційним методам.
Подача поливної води та добрив здійснювалася через автоматизовану систему фертигації. Вона складається зі зрошувальної головки, 4 баків для добрив ємністю по 1000 л кожен і системи Вентурі, яка дозволяє змінювати пропорційне вприскування з кожного бака, та поділ площі на різні ділянки зрошення. Це дає можливість застосовувати у кожному секторі різні формули поживних речовин.
У ємностях були такі препарати: бак 1 – 100 кг нітрату кальцію на 1000 л; бак 2 – 100 кг калійної селітри на 1000 л; бак 3 – 25 л фосфорної кислоти та 25 кг сірчанокислого магнію; бак 4 – 50 кг нітрату амонію (33,5%) та 50 кг сульфату амонію (21%).
Внесення добрив змінювалося на всіх етапах розвитку кожної фази томатів. Подача поливної води та добрив здійснювалася через систему самокомпенсованих крапельниць, розділених на 50 см. Тривалість зрошення становила 30 хвилин, витрата – 1,5 л/год.
У якості мікроорганізмів використовували бактерії Azotobacter vinelandii (фіксатор атмосферного азоту), Bacillus aerius (солюбілізатор фосфору) та Bacillus aerophillus (солюбілізатор калію).
Ідентифікацію та відбір бактерій проводили за морфологічними (колір, консистенція, розмір, краї колонії, висота на агарі та форма колонії) та біохімічними (каталазна активність, тест на рухливість, оксидазна активність, цитратний тест і так далі) характеристиками. Мікроорганізми застосовувалися на основі комерційних продуктів.
Внесення біодобрив здійснювалося з використанням тієї ж системи краплинного зрошення, що і при неорганічній фертигації без змішування типів добрив.
Поверхня теплиці була розділена на чотири обмежені зони однакової площі (близько 3400 кв. м по 2700 рослин томату на кожній площі).
На кожній ділянці застосовувалися такі обробки: Т0 (контроль) – застосування традиційної фертигації протягом усього вегетаційного циклу та без біодобрив. Т1 – застосування традиційної фертигації протягом усього циклу і лише початкова інокуляція бактеріями через 12 днів після пересадки. Т2 – та сама система фертигації, що і при попередніх обробках, й інокуляція бактеріями приблизно кожні 40 днів, починаючи через 12 днів після пересадки. Т3 – інокуляція бактеріями, як і в попередній обробці (Т2), та скорочення фертигації неорганічними добривами на 20%.
У період із січня по травень 2021 року було проведено дев’ятнадцять зборів плодів томатів. Оцінювали вміст NPK у ґрунті, листі та плодах; вимірювали різні параметри якості плодів; проводили вичерпний аналіз виробничо-економічної врожайності.
Результати показали, що періодичне подання біодобрив на основі бактерій підвищувало врожайність (20-32%) та сприяло розвитку крупніших томатів, які є економічно вигіднішими.
mdpi.com
