18 Травня 2022

Квітучий килим біорізноманіття — природний шлях до високих урожаїв

Еволюційний розвиток усіх квіткових рослин і комах відбувався паралельно. Вони тісно пов’язані між собою. Без диких комах-запилювачів значна частка рослин може просто зникнути, і, навпаки, без квітучих рослин зникнуть комахи, а за ними — птахи, кажани та інші тварини, бо в природі усе взаємопов’язане. У наших силах зробити такі умови, щоби дати шанс вижити усім тваринам, і при цьому значно збільшити урожаї.

НАВІЩО ФЕРМЕРУ ДИКА БДЖОЛА?

Домашні бджоли відіграють не таку значну роль в запиленні, як вважає переважна більшість. Ключове значення для урожайності багатьох культур, зокрема, соняшника, ріпаку, мають саме дикі запилювачі — поодинокі бджоли, мухи, джмелі.

Зараз спостерігається велика нестача цих комах, і це суттєво знижує показники врожайності, особливо це можна спостерігати на прикладі соняшника. «В структурі всіх посівів він займає 60%, і якщо зібрати усі пасіки Європи та поставити на соняшникові поля, цього все одно буде замало для повноцінного запилення. Саме тому під час збирання урожаю отримуємо багато пустих, невиповнених зернят. Коли ж рослину запилюють комахи, зокрема дикі та свійські бджоли, відбувається перехресне запилення, і, як результат, — зростає ступінь олійності, покращується якість продукції. При самозапиленні маса сім’янки різко зменшується», — розказав Михайло Філатов, к.б.н., доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, захисту і карантину рослин ім. Б.Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету.

Диких бджіл люди знають погано, часто приймаючи їх за свійських, тому і недооцінюють їхню важливу роль.

Foto-1-Dyka-poodynoka-bdzhola-Evtsera
Дика поодинока бджола Евцера

Саме поодинокі дикі бджоли є основними запилювачами для природної рослинності. Відомо, що до розвитку пасік, медоносна бджола мешкала лише у лісовій зоні, де є дерева з дуплами, тож усі рослини Степу в нашій країні історично запилювалися виключно дикими бджолами та джмелями.

Коефіцієнт корисної дії медоносної та дикої бджоли при запиленні різниться в рази: так, поодинока бджола за один проміжок часу запилює в 3–5 раз більше квітів, ніж медоносна. Крім того, підлітаючи до корзинки соняшника домашня бджілка по черзі сідає на квітки і висмоктує нектар, який пізніше переробить на мед. Поодинокій бджолі нектар не потрібен, вона збирає пилок, тому повзає із квітки на квітку. На відміну від традиційної бджоли, у якої збиральний апарат розташований на задніх ногах обніжках, усе черевце дикої вкрите волосками, що, наче щіточки, набирають пилок. Тож за один раз дика бджола переносить до своєї чарунки (ячейка рос.) в десятеро раз більше пилку, ніж медоносна.

Тривалість запилювальної роботи у джмелів і диких бджіл значно більше. «Свій виліт вони починають на 1,5–2 години раніше і завершують на 1,5-2 години пізніше свійської бджоли. Крім того, можуть працювати навіть під час невеликого дощу», — пояснив Філатов.

У зв’язку зі зміною клімату все частіше спостерігаються холодні затяжні весни. Іноді фруктові дерева зацвітають раніше, ніж починають свій літ медоносні бджоли. До того ж вони, зазвичай, дуже виснажені навесні, що в більшості випадків наслідок неправильної зимової підгодівлі, вірусних захворювань, тому вчені і говорять про «колапс медоносної бджоли».

Тож робота по запиленню садів «лягає» на крила диких бджіл та джмелів. «В Японії усі садові культури запилюються дикими бджолами. У Західній Європі більше 60% культур закритого ґрунту, такі як томати, огірки, суниці, запилюються дикими поодинокими бджолами і джмелями. Майже усі плантації лохини у Європі запилюються дикими запилювачами. Висока частка польових культур, на яких використовують саме природних запилювачів», — пояснив Михайло Філатов.

У світі штучно розводять понад 25 видів поодиноких бджіл, коштують вони немало. «В українських аграріїв поки що є можливість отримувати відмінних запилювачів зі значно меншими, а іноді і без жодних витрат», — наголосив науковець.

МІНІМУМ ВИТРАТ — МАКСИМУМ КОРИСТІ

Для залучення крилатих працівників на свої поля  потрібно небагато: кормова база та місце для гніздувань. На прикладі мікрозаказника для диких запилювачів на базі ФГ «Широкоступ», закладеного за ініціативи компанії Syngenta в Україні і підтримці науковців Державного біотехнологічного університету, чотири роки тому, можна наочно переконатися, що врожайність можна збільшити без особливих витрат і шкоди для довкілля. Мікрозаказник створили на раніше занедбаній ділянці — на задвірках механізованої бази господарства. Прибрали брухт, посіяли медоноси і збудували домівки-готелі для комах.

Foto-2-Mikrozakaznyk-dlya-dykyh-zapylyuvachiv-ta-entomofagiv-u-FG-SHyrokostup-Kyyivskoyi-obl.
Мікрозаказник для диких запилювачів та ентомофагів у ФГ “Широкоступ” Київської обл.

«Мікрозаказник – це невелика ділянка з різноманіттям квітучих трав, фацелії, суріпиці, скоро зацвіте буркун. Зараз над нами гуде величезна кількість комах. Тут є і домашня бджола, і дикі бджоли, джмелі, мухи-повисюхи, — вони живляться нектаром або пилком усіх цих рослин. Це величезна кількість природних запилювачів, без яких не можливо отримати гарний врожай», — пояснила Ірина Леженіна, к.б.н., доцентка кафедри зоології, ентомології, фітопатології, захисту і карантину рослин ім. Б. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин, професорка Державного біотехнологічного університету.

Що більше різноманіття рослин, то більше вони будуть приваблювати комах — ентамофагів, які живляться іншими комахами. Вони та Їхні личинки будуть знищувати сільськогосподарських шкідників, наприклад попелиць, природнім чином. «Якщо на полі є личинки сонечок, мух-повисюх, хижих мух галиць, то взагалі можна не застосовувати спеціальних заходів проти попелиць», — додала вона.

Дикі поодинокі бджоли потребують також місця для гніздування. Значна частина комах будує їх у ґрунті, кожна запліднена самка викопує нірку у землі, де будує чарунки, в які збирає пилок, відкладає на нього яйця, а личинки, які вийшли з яєць, харчуються саме цим пилком.

Крім того, комахи будують гнізда в стеблах, в деревних ходах. У заказнику ФГ «Широкуступ» зібрали колоди дерев, просвердлили у них отвори, і, поклавши під накриття, встановили біля кормової бази  — квіткового килиму Це і є готель для крилатих помічників.

Foto-3.-Derevyani-domivky-dlya-poodynokyh-bdzhil
Дерев’яні домівки для поодиноких бджіл

Для мікрозаказника достатньо декількох соток поля, не придатного для сільськогосподарських культур.

«Ці мікрозаповідники є останньою надією, щоби в Україні зберегти таку важливу групу тварин. А з точки зору агровиробника: ці комахи приносять додаткову користь», — наголосила Леженіна.

КРАЩА ЯКІСТЬ ТА УРОЖАЙНІСТЬ 

Використання диких запилювачів на різних культурах дає різну прибавку в урожайності. По насіннєвій люцерні — це може бути 10-кратне зростання, якщо середня врожайність люцерни становить 1–1,5 ц/га, то при достатній кількості запилення дикими бджолами врожайність може сягати понад 1 т/га.

Foto-4.-Nasinnya-lyutserny-otrymane-pry-zapylenni-dykymy-bdzholamy.-Izyumskyj-r-on-Harkivska-obl.
Насіння люцерни, отримане при запиленні дикими бджолами. Ізюмський р-н, Харківська обл.

На соняшнику при запиленні бджолами отримують на чверть більше урожаю. Показово, що і якість цього урожаю значно краща:  покращуються біохімічні характеристики, збільшується олійність соняшника.

Для достатньої кількості запилювачів на полях навіть і такі прості мікрозаказники не конче утворювати. Достатньо зберігати трав’янисті шлейфи біля лісосмуг, а не підорювати під самісінькі межі крон чи навіть стовбурів. Урожайність на таких затінених, бідних за складом ґрунту ділянках буде низькою, а шкода для комах — значна. Натомість, якщо залишати трав’яний шлейф, висівати різнотрав’я по периметру, це дасть значне доповнення до врожаю того ж соняшника. І не лише кількісну, а й якісну.

Господар ФГ Олександр Широкоступ стверджує, що додаткове запилення дикими комахами дало вагоме доповнення до врожайності в його господарстві — близько 10%.

Foto-5.-Zapylennya-sonyashnyka-dzhmelyamy.-FG-SHyrokostup-Kyyivskoyi-obl.
Запилення соняшника джмелями. ФГ “Широкоступ” Київської обл.

На відміну від медоносної бджоли, що здатна долати більше 10 кілометрів у пошуках нектару, поодинокі бджоли літають в радіусі 250–300 м від гнізда. Ось чому важливо залишати біля полів ділянки, де вони зможуть жити. У першу чергу, це шлейфи трав’янистої рослинності біля лісозахисних смуг, балки, виярки. «Не потрібні великі вкладення, просто не потрібно руйнувати те, що вже є — трави біля лісосмуг, не випалювати і не викошувати їх», — розказав фермер.

ЗБЕРЕГТИ КОМАХ ЗАДЛЯ МАЙБУТНЬОГО 

Враховуючи, що в Україні значно перевищена допустима норма розорення угідь, а також домінантне положення соняшнику на полях, насамперед постає нагальне питання збереження біорізноманіття як стверджують учені. З точки зору природи, суцільні поля з соняшником — це пустеля. В результаті діяльності людини в Україні майже повністю знищені осередки зі збереженою природною рослинністю, а разом з нею — і комахи-запилювачі. Ситуація настільки критична, що ООН звернулася до урядів усіх країн світі із закликом зберігати диких тварин-запилювачів та ентомофагів.

«Ми хочемо показати економічну вигоду від збереження видового біорізноманіття територій: провести практичні дослідження і представити наочні результати користі від наявності осередків проживання диких комах-запилювачів. Домашня бджола не може замінити джмеля чи дику бджолу, що здатні запилювати в рази більше рослин», — пояснив Олександр Зозуля, керівник групи регіональних технічних експертів компанії Syngenta в Україні.

«Важлива просвітницька робота, інформацію про особливу роль комах-запилювачів потрібно розповсюджувати серед фермерів, широкого загалу. Ми випускали джмелів, вони зовсім не жалять людей, але їх роль у запилюванні рослин незамінна. Наприклад, коли температура нижче ніж 10  С, кого ми бачимо на квітках — переважно джмелів, оскільки вони активні за низьких температур повітря, на відміну від, скажімо, домашніх бджіл. І так можна розказати про унікальну роль інших видів комах у врожайності культур, зменшенні шкідників, підвищенні родючості ґрунтів тощо. Й про це потрібно розповідати, а також пояснювати, чому паління трави — це злочин проти самого себе. Іноді люди про це просто не знають і на зауваження щодо цього часом реагують агресивно, але в решті-решт гасять вогнища», — додав пан Зозуля.

Здавалося,  йде війна, про яких запилювачів можна говорити, про які вулики, але те, що фермери бачать необхідність розвивати даний напрям  у цих важких обставинах, надає оптимізму та вселяє віру, що ми можемо вирішувати будь-які питання в надскладних умовах.

Так, пожежі від вибухів знищують значні площі шлейфів трав’янистих рослин біля лісозахисних смуг — основних місць існування диких запилювачів на наших полях. Усе це може негативно позначитися на врожайності всіх без винятку сільськогосподарських рослин, які запилюються комахами, починаючи від соняшнику, гречки, ріпаку і закінчуючи плодово-ягідними культурами та овочами. І якщо питання збереження та оновлення біорізноманіття комах було актуальним і раніше, то в нинішніх умовах воно постає ще гостріше.  Й те, що наші фермери та агрономи розуміють це, думають масштабно, тобто замислюються над тим, що ми залишимо нащадкам, дає абсолютну впевненість у кращому майбутньому нашої  України.

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

5 основних принципів здоров’я ґрунту

ЗАХИСТ ПОВЕРХНІ ҐРУНТУ Першим кроком до відновлення здоров'я...

Вуглець нам не ворог!

НАДМІР ВУГЛЕЦЮ Чи помічаєте ви, скільки шкоди завдає...

Погода

Kyiv
сильний дощ
8 ° C
8.2 °
7.6 °
90 %
0.9kmh
100 %
Ср
13 °
Чт
19 °
Пт
20 °
Сб
22 °
Нд
13 °