На посівах соняшнику в Україні триває розвиток і поширення шкідливих організмів.
За даними Держпродспоживслужби, геліхризова попелиця, клопи, трипси та цикадки продовжують живитися на 3–16% рослин. Подекуди посіви також пошкоджують гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика, лучного метелика та совок — бавовникової, гамми й капустяної.
Зокрема, геліхризова попелиця залишається одним із помітних шкідників соняшнику. Наприклад, на Дніпропетровщині станом на початок серпня її зафіксували на 45% обстежених площ, хоча пошкодження охоплювали в середньому близько 3% рослин.
Окрім комах, на посівах продовжують розвиватися хвороби соняшнику. В Україні зафіксовано білу та сіру гнилі, пероноспороз, септоріоз, іржу, фузаріоз, фомоз та альтернаріоз. У різних областях ураженість рослин становить від 0,3 до 25%.
Найбільш поширеними захворюваннями залишаються пероноспороз, фомоз, септоріоз та альтернаріоз. За даними Інституту захисту рослин, у серпні пероноспороз охоплював 1–28% площ соняшнику, а фомоз — 5–44% площ, із максимальними показниками в окремих осередках.
Ситуація відрізняється залежно від регіону та погодних умов. Висока температура й дефіцит вологи можуть сприяти розвитку частини шкідників, тоді як періоди підвищеної вологості створюють сприятливі умови для поширення грибних та ооміцетних хвороб.
Водночас соняшник нині перебуває на пізніх етапах розвитку — у частині регіонів триває налив насіння та формування врожаю.
Тому фітосанітарний моніторинг посівів залишається важливим до завершення вегетації. Особливу увагу варто приділяти кошикам і листковому апарату, оцінюючи не лише наявність шкідників, а й фактичний ступінь пошкодження рослин.
За таких умов рішення щодо захисних заходів доцільно приймати на основі регулярного обстеження конкретного поля, чисельності шкідника та рівня ураження хворобами, а не лише за фактом їх виявлення.
