Науковці оцінили стан посівів ярих культур та дали поради з приводу підготовки до посівної озимих

156
Науковці оцінили стан посівів ярих та дали поради з приводу підготовки до посівної озимих

Більшість днів першої декади серпня в Україні характеризувалися спекотною бездощовою погодою,  що сприяло інтенсивній втраті вологи з верхніх шарів грунту та зниженню вологозапасів у метровому шарі грунту до задовільних, а подекуди до недостатніх.

Агрометеорологічні умови протягом цього періоду для подальшого росту та розвитку пізніх теплолюбних, овочевих та баштанних культур складались цілком сприятливо, але не на всій території країни. Особливо на сході, півдні і центральних областях через недостатнє зволоження ґрунту та високі температури повітря, відбувалось пригнічення ростових процесів у рослин. Там, де пройшли опади, ситуація дещо покращилась.

У рослин пшениці, ячменю ярих та вівса триває фаза «повна стиглість насінин». Зернобобові культури (горох, вика та люпин) теж на завершальній стадії достигання. Загальний стан посівів ярих культур переважно добрий.

У пізніх ярих культур (кукурудза, соняшник, соя, гречка) тривають фази «цвітіння» та «формування насіння». Льон на більшості площ знаходиться у фазах «жовта» та «повна стиглість». У проса ранніх строків сівби закінчується фаза «викидання волоті». Стан посівів переважно добрий та задовільний.

Після збиранням зернових культур науковці радять максимально застосувати прийоми обробітку ґрунту для збереження вологи, дискування і приорювання соломи, сівбу сидеральних культур після випадання опадів.

Складна метеорологічна ситуація через посушливий період з високими температурами ускладнює заробку післяжнивних решток і якісного обробітку ґрунту. Необхідно надавати перевагу тим ґрунтообробним операціям, які найбільш повно враховують особливості формування вологозапасів та біологічних потреб вирощуваних сільськогосподарських культур. Зокрема, доцільно впроваджувати у сівозмінах мілкий (8-16 см) і поверхневий (6-8 см) обробіток грунту під озимі культури на окультурених полях із задовільним фітосанітарним станом при неглибокому заляганні ґрунтових вод (1,5-2,5 м).

Встановлено, що за 2,5-4 місяці розкладається до 46 % соломи, за 1,5-2 роки – до 80 %, решта – пізніше. За розкладання одного кілограма соломи у ґрунті вже через 3 місяці утворюється приблизно 50 г гумусу, а через 2 роки новоутворення закінчується, досягається його максимальне значення – 90-100 г. Новоутворені гумусові речовини належать до класу так званого поживного гумусу, через 4 роки відбувається зменшення його вмісту до 70 г/кг ґрунту.

Під час удобрення на одну тонну соломи вносять 10-12 кг мінерального азоту або 6-10 т/га рідкого гною. Процес розкладання соломи перебігає повільно і залежить від грунтово-кліматичних умов, якості подрібнення, глибини та рівномірності загортання, аерації ґрунту та активності мікроорганізмів, ґрунтової вологи, гранулометричного складу та вмісту гумусу.

При виборі насіння сортів озимих культур для сівби під урожай 2021 року треба враховувати ґрунтово-кліматичні умови зони вирощування, а також те, що протруєння є одним із ефективних заходів обмеження і розповсюдження шкодочинності хвороб. Вибір протруйника потрібно робити з урахуванням фітосанітарного стану, ступеню інфікованості, травмованості насіння та ефективності дії препарату проти окремого виду хвороб.

naas.gov.ua

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram