Канадський експерт-фітопатолог Юен Еванс розповідає про роль молібдену у вирощуванні ріпаку.
«В останні роки більшість агрономів почали краще розуміти потребу сільськогосподарських культур у сірці та фосфорі, не кажучи вже про азот та калій. Раніше здавалося, якщо є азотні добрива, то всі інші елементи не дуже важливі, тим більше такий, начебто «незначний», як молібден. Однак, як доведено, молібден є ключем до азотного живлення рослин, а також бере участь у процесах поглинання культурами сірки та фосфатів.
Одного разу агрономи з Університету Айдахо попросили мене і мого колегу, вивчити проблему неврожаю ріпаку. Нам надали польову історію культури: внесені добрива, аналіз грунту, історію гербіцидів, pH і погодні умови. Як з`ясувалося, їхній ріпак добре зійшов, але потім ріст культури сповільнився, а згодом і зовсім зупинився. Після проведенного аналізу ми поставили «діагноз»: дефіцит молібдену…
Без молібдену рослини не здатні метаболізувати будь-яку форму азоту (наприклад, нітрат в амоній) і в меншій мірі – сірку та фосфати. В результаті, весь процес вегетації зупиняється…
У нашому випадку, вміст молібдену в грунті був перевірений по всьому штату: як з’ясувалося, дефіцит молібдену найбільш спостерігається на піщаних грунтах з рівнем pH менше шести та на грунтах з високим вмістом органічних речовин. Такі грунти, як правило, добре реагують на підживлення молібденом, отож урожай значно зростає. Також можна застосовувати обробку насіння з додаванням молібдену.
Цікаво, що застосування вапнування на грунтах з низьким рівнем pH забезпечує відчутне зростання врожайності, яке часто помилково приписують додаванню бору.
Насправді ж вапнування підвищує рівень pH грунту, у зв’язку з чим молібден стає все більш доступним для рослин».
grainews.ca