Технологія догляду за садом в компанії «Маїс». Інтерв’ю з Станіславом Мельником

434
Станіслав Мельник – головний технолог із садівництва компанії «Маїс»

Впродовж останнього десятиліття вирощування фруктів та ягід із кожним роком набувало дедалі більшої популярності в Україні. Першість у цьому, поза сумнівом, – за яблуневими садами. Сьогодні сад часто є не просто частиною бізнесу в агропідприємстві, а його основою. Фінансові вкладення в закладку та догляд за садом в рази, а то й десятки разів перевищують затрати на вирощування польових культур. Та за правильного підходу, що забезпечить отримання продукції високої якості, вирощування яблук, навіть попри сувору конкуренцію на ринку, може бути одним із найприбутковіших напрямів у сільському господарстві. Втім, зробити садівництво рентабельним не так вже й просто.

ДОСЬЄ

Назва: Сад агропромислової компанії «Маїс»

Місцезнаходження: с. Топилівка Чигиринського району Черкаської області

Створено: 2007 рік

Спеціалізація: вирощування яблук зимових сортів

Площа земель: 164 га

Прагнучи дізнатись більше про особливості ведення сучасного інтенсивного садівництва, ми завітали в найбільший і найефективніший у Черкаській області сад агропромислової компанії «Маїс».

Головний технолог компанії з садівництва Станіслав Іванович Мельник розповів нам про тонкощі закладки та догляду за садом, а також назвав сортові переваги сучасного ринку.

Агроном: Як давно ви займаєтесь вирощуванням яблук?

Станіслав Мельник: Садівництвом у компанії «Маїс» я займаюсь вже дванадцятий рік. Перші закладки саду було здійснено в 2007 році. Ми починали з 32 га. На сьогодні загальна площа саду становить 164 га.

Втім, останнім часом ми почали оптимізувати насадження – викорчовуємо частину старих закладок.

А.: З чим це пов’язано?

С.М.: Причин кілька. По-перше, наш холодильник для зберігання розрахований на 5 тисяч тонн. І на сьогодні вже спостерігається певне перевиробництво яблук. Наприклад, позаминулого року ми отримали врожай близько 7 тисяч тонн, дві з яких не змогли закласти на зберігання. Це досить суттєвий обсяг. Таку кількість швидко не реалізуєш.

По-друге, ми викорчовуємо насамперед ті сорти, які на сьогодні вже не користуються попитом.

Ще однією причиною є те, що останнім часом на ринку спостерігається перевиробництво яблук у цілому. Цього сезону ціна була ще непогана, оскільки впродовж року спостерігалися несприятливі погодні умови – гради, приморозки, що частково зменшило загальний вал продукції в країні. А от поперед­нього року ціна була просто смішною – 5–7 грн/кг елітного яблука. Така ж ситуація спостерігалась і у наших сусідів. Наприклад, у Польщі багато садівників взагалі не збирали врожай, оскільки це було нерентабельно – затрати перевищували вартість врожаю.

Таким чином, якщо говорити про загальну площу нашого саду, то за вирахуванням 25 га, що викорчовуються, вона в цьому сезоні становитиме 139 га.

А.: Скільки людей працює на такій площі?

С.М.: До 30 постійних працівників і близько 200 набираємо сезонних, на період збирання.

А.: А як у вас із ґрунтово-кліматичними умовами?

С.М.: Ґрунти у нас, чесно кажучи, не дуже сприятливі для саду. Це супіски з вмістом гумусу 0,8–1%. Тобто ми практично вирощуємо сад на штучному субстраті за рахунок внесення добрив.

Взагалі посадка саду не рекомендується на ґрунтах із вмістом гумусу менше ніж 2%. А якщо ти вже йдеш на це, то потрібно дуже фахово підходити до системи удобрення. Вона потребує більше уваги. Наприклад, якщо ми візьмемо вінницький регіон, де вміст гумусу в ґрунті становить 2, 3, а то й 4%, то там агроному працювати легше. Навіть якщо він десь схибить, то більш родючий ґрунт може згладити цю ситуацію. У нас із цим дещо складніше.

Ми вносимо добрива не тільки через ґрунт чи систему краплинного зрошення, а й здійснюємо позакореневі обробки через листя. Адже ефективність споживання мінерального добрива через листя в шість разів вища, ніж через ґрунт. Водночас і спроможність поглинання через листки обмежена. В такий спосіб ми можемо вносити практично будь-які елементи – макро і мікро: азот, цинк, бор, магній, а також комплексні добрива (NPK).

Що стосується смакових якостей, то у нас, я вважаю, одні з найкращих. Це можливо саме завдяки особливостям наших ґрунтово-кліматичних умов, які формують специфічний для цього регіону смаковий букет яблук. Перед збиранням ми замірюємо вміст сухих речовин. І, наприклад, якщо у польському чи голландському яблуці може бути 12% сухих речовин, то у нас – 14–16%.

А.: Яким сортам ви віддаєте перевагу?

С.М.: У нас представлено практично топ-10 сортів, які сьогодні користуються найбільшим попитом у світі. Це Гала, Чемпіон, Фуджі, Бребурн, Голден Делішес, Джонаголд і його клони, Ред Чіф, Також маємо 20 га імунних сортів – Розелла, Сіріус, Оріон, Луна, Ред Топаз.

Найбільші площі займають сорти Гала, Джонаголд, Чемпіон. Був також Симиренко, але це сорт, який вже втрачає попит, і саме його ми зараз викорчовуємо.

А.: Чому вирішили зайнятись імунними сортами?

С.М.: Імунні сорти не бояться найстрашнішого ворога в садівництві – парші. Також вони мають імунітет до низки інших хвороб. Тому на цих посадках ми застосовуємо переважно біологічний метод захисту. Спочатку проводимо одну-дві хімічні обробки, а далі переходимо на біопрепарати – грибки, бактерії, які борються як зі шкідниками, так і з хворобами. Відтак імунні сорти потребують меншого пестицидного навантаження.

Також у цих сортів відмінні смакові якості. Яблука смачні та довго зберігаються. І хоча сьогодні ще є певні нюанси з їх розкруткою на нашому ринку, я думаю, що це один із майбутніх напрямів садівництва. Адже зараз у світі спостерігається тенденція до зменшення використання пестицидів і споживання екологічно чистої продукції.

Ми займаємось імунними сортами вже три роки і особливих проблем з їх реалізацією не було. Маємо навіть ринки збуту за кордоном.

А.: Ви займаєтесь тільки преміальними яблуками?

С.М.: Ми ставимо за мету вирощувати десертне преміальне яблуко. Продукцію першого сорту закладаємо в холодильник, а нестандарт іде не переробку. У нас є власна переробка – завод з виробництва соків прямого віджиму. До речі, наші соки на останньому всеукраїнському конкурсі «Соки прямого віджиму» завоювали чотири золоті медалі з шести можливих номінацій.

В господарстві вирощують сорти яблук, які сьогодні користуються найбільшим попитом у світі – Гала, Чемпіон, Фуджі, Бребурн, Голден Делішес, Джонаголд і його клони, Ред Чіф, а також кілька імунних сортів
В господарстві вирощують сорти яблук, які сьогодні користуються найбільшим попитом у світі – Гала, Чемпіон, Фуджі, Бребурн, Голден Делішес, Джонаголд і його клони, Ред Чіф, а також кілька імунних сортів

Взагалі, у зв’язку з перенасиченням ринку яблуками зараз дуже високо піднята планка щодо якості. Супермаркети закуповують тільки ідеальний продукт. Вимоги до якості настільки високі, що, на мою думку, виживуть тільки найсильніші господарства, які здатні виростити дійсно елітне яблуко.

А.: Відомо, що саджанці – один із найважливіших елементів у цьому бізнесі. Де ви їх купуєте?

С.М.: По-різному. Найстарший сад у нас посадки 2007 року, наймолодший – 2016. Перші партії були закуплені в Україні, під посадку 2008 року купували у Польщі, в 2011 засадили 20 га своїми саджанцями, а в 2016 – саджанцями чеської селекції, я кажу про імунні сорти.

Практично всі сорти, якими ми займаємось, – зимові. Лише Гала – пізньоосінній сорт, але якщо ці яблука одразу закласти в холодильник із газовим середовищем, вони можуть лежати 3–5 місяців без проблем.

А.: Для посадки використовуєте одно- чи дворічні саджанці?

С.М.: Дворічні з однорічною кроною (кніп-баум). Найкращим вважається деревце, яке вже має сім і більше скелетних гілочок. Вони швидше вступають у плодоношення і можуть навіть давати врожай в рік посадки – 3–5 т/га.

Зазвичай у перший рік ми знімаємо цвіт, щоб дати можливість дереву наростити вегетативну масу. За такого підходу на другий рік деякі сорти нам вже давали до 28 т/га яблук. В середньому ж на другий рік ми отримуємо врожайність 10–20 т/га. На п’ятий рік дерева виходять на максимальне плодоношення і залежно від схеми посадки дають врожай від 40 до 60 т/га. Можна отримувати і більше, але в такому разі є ризик потрапляння в періодичність – коли дерево один рік родить, інший – ні.

Взагалі сад закладається терміном на 12–15 років, інколи до 20. Все залежить від того, як ти ведеш культуру, який стан дерев. В середньому вартість закладки 1 га саду коливається в межах 15–20 тисяч доларів/га – залежно від шпалери та інших елементів технології.

У зв’язку з тим що площі саду дуже великі, обрізка дерев розпочинається ще в грудні і закінчується до кінця зими. Для уникнення промерзань у місцях зрізу обрізка проводиться на пеньок, залишаючи пагін від 3 до 8 см
У зв’язку з тим що площі саду дуже великі, обрізка дерев розпочинається ще в грудні і закінчується до кінця зими. Для уникнення промерзань у місцях зрізу обрізка проводиться на пеньок, залишаючи пагін від 3 до 8 см

А.: А протиградну сітку застосовуєте?

С.М.: Ні, у нас є антиградова система. Суть такого захисту полягає в тому, що коли підходить грозовий фронт і ми бачимо, що є ймовірність випадання граду, то за пів години включаємо антиградову систему. Вона представляє собою контейнер, всередині якого містяться балони з ацетиленом та камера згорання. Під час активації системи ацетилен потрапляє у камеру згорання, змішується з повітрям і далі автоматика підпалює його. В результаті відбувається постріл, який повторюється кожні 7 секунд. Внаслідок пострілу гаряче повітря вилітає вгору. Слідуючий постріл підкидає наступну партію теплого повітря і так далі. За пів години гаряче повітря піднімається в район формування граду – до 3–4 км. Таким чином у нас формується воронка теплого повітря. І коли починає випадати град, пролітаючи крізь воронку до землі, його розтоплює в дощ.

Ця система розташована в центрі саду і перекриває 80–90% його площі. Так ми уникаємо пошкоджень від граду. Працює вона у нас вже 4 роки, придумали її бельгійці. В Європі таких вже понад 300 шт. На ринку є також і аналоги. Найголовнішою перевагою цієї системи є те, що вона обходиться значно дешевше, ніж використання протиградової сітки.

А.: З якого року сад може приносити прибуток?

С.М.: Я думаю, на 4–5-й рік вкладені інвестиції мають окупитись. Окрім затрат на закладку саду, не варто забувати і про затрати на щорічний догляд, які становлять приблизно 110–120 тисяч грн/га, включаючи збирання.

А.: Чи можна спрогнозувати врожай наперед?

С.М.: Так. Зазвичай ми так і робимо. Прогнозування починається вже після збору врожаю попереднього року – сад оглядається, складається бізнес-план, розраховується потенційний урожай наступного року.

Основними ризиками, які можуть вплинути на врожай, залишаються заморозки та стихійні лиха. Решту ми можемо контролювати.

А.: Сьогодні вигідніше акцентувати увагу на отриманні максимальної врожайності чи все ж таки якісної продукції?

С.М.: Пріоритет – не вал, а якісна продукція, яку можна дорожче продати. На сьогодні найбільш затребуваними на ринку є сорти Гала, Ред Делішес, Ред Чіф, Джонаголд і його клони.

А.: Поговоримо детальніше про закладку саду. З чого ви розпочинаєте?

С.М.: Спочатку проводимо аналіз ґрунту. На основі його результатів вносимо органіку і мінеральні добрива, які почнуть працювати в першу чергу (фосфор, калій). Норма залежить від ґрунту. Далі здійснюємо оранку і вирівнювання ґрунту. Потім проводиться розбивка саду на квартали, ряди, прокладаються магістральні підземні трубопроводи. Ми використовуємо такі схеми посадки – 4 м х 1 м або 3,5 м х 1 м. За першого варіанту отримуємо 2500 дерев на гектар, за другого – 2857.

Посадка відбувається зазвичай сортосмугами. Наприклад, 4 ряди одного сорту, два ряди іншого. Крім того, додатково ще використовуємо запилювачі.

Під час посадки добрива вже не вносимо. Можемо лише замочувати кореневу систему в інсектициді для уникнення пошкоджень шкідниками на перших етапах розвитку.

Для посадки саду використовують наступні схеми – 4 х 1 м або 3,5 х 1 м. За першого варіанту на гектарі розміщується 2500 дерев, за другого – 2857. Посадка зазвичай відбувається сортосмугами, адже сорти потребують другого запилювача
Для посадки саду використовують наступні схеми – 4 х 1 м або 3,5 х 1 м. За першого варіанту на гектарі розміщується 2500 дерев, за другого – 2857. Посадка зазвичай відбувається сортосмугами, адже сорти потребують другого запилювача

В перші два роки на зиму обов’язково білимо штамб для уникнення його розтріскування у ранньовесняний період, коли трапляються різкі перепади денних і нічних температур, які призводять до розриву клітин стовбура та розвитку сонячного опіку. В результаті дерево за рік-два може загинути.

Посадку проводимо лише навесні – це найбільш оптимальний період для закладання саду. Одразу після посадки монтуємо систему краплинного зрошення і проводимо перший полив.

А.: Відомо, що форма крони впливає на проникнення сонячних променів до плодів, а також на зручність збирання врожаю. Яку форму використовуєте ви?

С.М.: Вона називається «струнке веретено». Сформоване дерево має форму конуса і зовнішній вид ялини із сильним провідником. Догляд за деревом передбачає трирічний цикл. У перший рік гілка наростає, на другий на ній закладається вегетативна брунька, на третій вона плодоносить і на четвертий рік ми її вже обрізуємо.

А.: Розкажіть про технологію догляду за садом. Яка кількість обробок проводиться за сезон?

С.М.: В середньому 14–18 обприскувань. Все залежить від сезону. Основний акцент робиться на фунгіциди – проти парші. Зі шкідників збитків завдають плодожерка, каліфорнійська щитівка та кров’яна попелиця – новий для нашого регіону шкідник.

При захисті плодових насаджень використовуємо тільки оригінальні препарати таких компаній, як «Сингента», «Самміт-Агро», «Байєр», «Басф» та інші. Разом із пестицидами вносимо також і добрива.

Поливи проводимо за потреби, виходячи з результатів тензіометрів. В період, коли температура сягає 28–32°С, беручи до уваги, що в нас супіски, ми практично щодня даємо від 6 до 10 літрів води під дерево. Разом із поливом можемо вносити добрива або інсектициди для боротьби із ґрунтовими шкідниками.

А.: В чому полягає догляд за міжряддям?

С.М.: Ми використовуємо залужене міжряддя. Це дає нам змогу в будь-який час заїхати в сад трактором. Адже після дощу зазвичай одразу потрібно проводити обробку. Траву в міжрядді скошуємо спеціальними косарками, які переміщують скошену масу під дерева, створюючи таким чином шар мульчі, який до того ж є органікою. За сезон може проводитись 4–5 скошувань. Використання трави в міжряддях надає червоноплідним яблукам кращого забарвлення, також зменшується випаровування вологи із ґрунту, менше ростуть бур’яни. Для знищення бур’янів у ряду ми працюємо гербіцидами.

А.: Коли краще проводити обрізку дерев?

С.М.: Оскільки в нас дуже великі площі саду, ми починаємо обрізку ще в грудні й закінчуємо до кінця зими.

Взагалі, якщо агроном бачить, що температура повітря може опускатись нижче –20°C, обрізку проводити не бажано, оскільки місця зрізу будуть промерзати. Втім, у нашому випадку ми просто обрізаємо на пеньок, залишаючи пагін від 3 до 8 см. І навіть якщо буде мороз, це не пошкодить центрального лідера. Такий прийом дає нам можливість провести обрізку всього саду вчасно.

А.: Як відбувається збирання врожаю і його реалізація?

С.М.: Починаємо із сорту Гала, період його достигання 28 серпня – 2 вересня. За тиждень до початку збирання проводимо відбір яблук і перевірку: вимірюємо вміст сухих речовин, щільність плода, робимо йод-крохмальну пробу.

Зазвичай розпочинаємо збирання яблук трішки раніше від терміну достигання, щоб вони краще зберігались у холодильнику і дійшли до споживача в найкращому, повністю зрілому стані.

Яблука сорту Гала одні з найдорожчих, і ми, як правило, виставляємо їх на продаж перед новорічними святами.

Наступними збираємо Чемпіон, Голден Делішес, Фуджі, Джонаголд і в самому кінці Бребурн. У цілому період збирання триває з кінця серпня до середини жовтня.

Нестандарт ми одразу відділяємо в саду і відправляємо на переробку або реалізуємо за меншою ціною. Оскільки останнім часом супермаркети купують тільки ідеальну продукцію – навіть потертість яблука об гілочку чи інше яблуко вже бракується, то кількість нестандарту деяких сортів доходить до 20%.

В Україні ми реалізуємо продукцію насамперед через мережу супермаркетів «АТБ» – близько 70%, а також інші мережі магазинів.

Окрім збуту всередині країни, плануємо реалізацію яблук за кордон і вже мали кілька цікавих контрактів. Основними імпортерами нашої продукції є країни Європи, також починаємо виходити на ринки Азії.

А.: А як щодо рентабельності в умовах перенасичення ринку? Чи вигідно ще займатись садівництвом?

С.М.: В середньому рентабельність 1 гектара яблуневого саду залежно від ціни реалізації продукції становить приблизно 30%. Так, це вигідно. Але для того, щоб цей бізнес приносив прибуток, потрібно вміти виростити ідеальне яблуко. Саме якість продукції сьогодні виходить на перше місце

Спілкувався Сергій Кондратюк, журнал “Агроном”

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram