Економічні умови, які склалися на агропродовольчому ринку України останніми роками, спонукають аграріїв вирощувати найбільш економічно вигідні сільськогосподарські культури. Не стало винятком і ТОВ «Берестівець», яке має в обробітку близько 2 тис. га землі на Черкащині
Основна спеціалізація господарства – рослинництво. Вирощують кукурудзу, соняшник, сою, озимі: пшеницю та ріпак. Щоправда, з останнім під урожай 2024 р. погода підвела.
Як розпочинає новий виробничий сезон господарство, чи планують тут здешевлювати технологію та які агрономічні рішення минулого року запобігли небажаним втратам врожаю – розповів його керівник, Олександр Чекаленко.
Агроном: Які площі по культурах були в 2023 р. та чи зазнали змін під урожай 2024 р.?
Олександр Чекаленко: Якщо говорити про структуру посівів, то у 2023 р. озимої пшениці мали 600 га, озимого ріпаку – 400 га, соняшнику – 479 га, кукурудзи – 517 га. Що ж стосується посівів восени під урожай 2024 року – погодні умови, зокрема, відсутність опадів, завадили нам виконати норму в 400 га щодо посіву озимого ріпаку, посіяли лише 63 га. Окрім цього, посіяли 608 га озимої пшениці.
А.: Чим плануєте замінити озимий ріпак?
О. Ч.: Площа, яку планували засіяти озимим ріпаком, частково буде засіяна ярим ріпаком, соєю та розподілена між соняшником і кукурудзою. У планах під сою відвести 224 га, ярим ріпаком засіяти 45 га, кукурудзи – 580 га, соняшнику – 539 га. До слова, з ярим ріпаком ми вже експериментували у 2021 році, теж засіяли невелику кількість. Висіяли в оптимальні строки, погодні умови посприяли, тому отримали гарну врожайність, плюс-мінус на рівні з озимим ріпаком.
А.: Чому зупинилися на саме такій сівозміні?
О. Ч.: Сівозміна з обраних нами культур не лише економічно приваблива, а й дає змогу бережно ставитися до ґрунтів, не завдаючи їм шкоди. Зокрема, у нас чотири основні культури, які змінюють одна одну. Наприклад, ріпак і економічно вигідна культура, і гарний попередник для озимої пшениці. Звісно, бувають роки, коли з ріпаком не все складається. Соняшник, навпаки, складний попередник, але якщо гарно складаються погодні умови, то і по соняшнику висіяти озиму пшеницю може бути рентабельно.
А.: Які для вас найбільш рентабельні культури в останні роки?
О. Ч.: Рентабельність прорахувати зараз дуже важко, бо цінова політика не може бути прогнозованою. Сьогодні є ціна – завтра немає. Я виходжу з того, що будь-яке виробництво – це високотехнологічний процес: обробіток ґрунту, захист рослин, внесення міндобрив. Тому ми у господарстві докладаємо максимум зусиль, робимо все «по науці», щоб отримати максимум із того, що сіємо, що вклали у виробництво.
Звісно, потрібно зважати й на погодні умови, може бути так, що рослина добре зійшла, розкущилася, ввійшла в зиму, а в літній період – неймовірна спека, все посушило, й отримуєш не те, на що розраховував.
А.: Яка культура є вашим «фаворитом»?
О. Ч.: Кукурудза – одна з моїх найулюбленіших культур, її вирощуванням займаємось із 2010 року. Але кожен рік не схожий на інший, тому сказати, що досконало знаємо цю культуру, не можна, ще не вивчили її повністю. Проте урожаєм кукурудзи 2023 року ми більш ніж задоволені – взяли з поля 110–120 ц/га.
А.: Які гібриди кукурудзи можете відзначити?
О. Ч.: Не перший рік висіваємо Пятов (DSV, ФАО 350) – 112 ц/га, Пропульс (DSV, ФАО 330) – 114 ц/га, Мітинг (IFAGRI, ФАО 390) – 109 ц/га, Староф (IFAGRI, ФАО 290) – 111 ц/га, РАЖТ (Інедіккс, ФАО 340) – 120 ц/га, Гармоніум (Lidea, ФАО 380) – 112 ц/га, Ініці (Lidea, ФАО 360) – 115 ц/га. На 2024 рік плануємо висівати ще один гібрид від IFAGRI – Блекрок (ФАО 340).
А.: Чому зупинили вибір саме на цих гібридах?
О. Ч.: Цінова політика. Ціни на посівний матеріал значно зросли, а перелічені вище гібриди не поступаються за якістю популярним аналогам, хоч і коштують дешевше. Проте кожен господар обирає своє.
Читати по темі: Стратегія азотного живлення гібридів кукурудзи
До того ж ми не перший рік закладаємо демонстраційні ділянки, щороку це близько 30 гібридів. Після підбивання підсумків щодо врожайності ми для свого господарства обираємо найкращі та впроваджуємо їх у свої технології.
А.: На що ще звертаєте увагу при купівлі оборотних засобів?
О. Ч.: Сьогодні фермеру дуже важливо мати надійного партнера, адже технології дуже дорогі, а помилки можуть коштувати урожаю, як результат – збитки та втрачений сезон. Якщо ви купуєте певний препарат, то маєте бути впевнені, що те, що зазначено на упаковці, відповідає дійсності. На ринку дуже багато підробок, тому потрібно обирати постачальників, які зарекомендували себе і відповідають за результат.
А.: Повернімося до кукурудзи. Яка технологія обробітку ґрунту застосовується та які добрива використовуєте?
О. Ч.: Під кукурудзу – лише оранка. Якщо сіємо по соняшнику озиму пшеницю, то дискуємо у два сліди. Так само по ріпаку: коли ми зібрали ріпак, проводимо дискування, а потім сіємо озиму пшеницю. Після оранки закриваємо вологу, запускаючи вирівнювач. Далі залежно від року вносимо 200–250 кг/га карбаміду. Потім проходить компактомат, а за ним вже сівалки. Під час сівби також вносимо 100 кг/га комплексних добрив зі збалансованим вмістом азоту, фосфору, калію та сірки.
А.: А як щодо захисту та підживлення на кукурудзі?
О. Ч.: У фазі 2–3 культури гербіцид Дифлейм для контролю дводольних бур’янів та падалиці соняшнику в посівах, плюс мікродобриво Розалік Zn, P, N, S для забезпечення рослин мікроелементам, акцентуючи увагу на цинку і фосфорі. У фазі 4–5 листків застосовуємо біостимулятор Ерайз 0,8 л/га плюс мікродобриво Розасоль 18-18-18+МЕ 2,5 кг/га для стимуляції розвитку кореневої системи. У фазі 6–7 листків – застосовуємо гербіцид Мезотрекс Ультра 2 л/га. Він контролює злакові та дводольні бур’яни, наявні на момент внесення.
А.: Чи мали проблеми з діабротикою?
О. Ч.: Ми давно чули про цю проблему, але стикнулися на практиці тільки минулого року на ділянці 121 га, де кукурудза була посіяна по кукурудзі. Зрозуміли, коли були вже видимі ознаки. По рослині видно було, що вона пошкоджена. І якщо, скажімо, насувалися сильний вітер чи буря, кукурудза вилягала. Тут ми чергували інсектициди Катадін (ацетаміприд з емамектином бензоатом) та Інстрайкер (ацетаміприд і лямбда-цигалонтин). Останній препарат використовували вперше і залишилися задоволені – він прибрав шкідника, не дав йому далі розвиватися.
Щоправда, на одному полі вже ми не змогли зайти обприскувачем, адже кукурудза викинула волоть, довелося «лишити його напризволяще». В разі входу в поле ми б наробили там багато шкоди. Можливо, саме в такому випадку потрібно практикувати використання дронів для обприскування.
А.: Чи маєте рішення, як боротися з діабротикою заздалегідь?
О. Ч.: Ті, хто сіє кукурудзу як монокультуру, мають розуміти, що з діабротикою потрібно буде боротися часто, адже погодні умови складаються так, що морозів практично немає. Діабротика залишається в ґрунті, і якщо він не промерзає, то вона нікуди не дівається. На майбутнє на ділянках, де плануємо кукурудзу по кукурудзі, будемо вносити Тефлікс із нормою внесення 5–6 кг/га для знешкодження ґрунтових шкідників – для цього купили на сівалку додаткові аплікатори. При висіві у рядок з кукурудзою буде подаватись цей препарат, а далі будемо дивитися по фазах розвитку. Якщо шкідник присутній, то проведемо додаткову обробку або навіть дві.
А.: Чи бачите можливості для здешевлення технології?
О. Ч.: У зв’язку з подорожчанням добрив у два рази технологію вже довелося переглянути. Ми під кукурудзу у 2023 р. вносили тільки карбамід у нормі 200 кг/га – і все. Втім, на 2024 рік плануємо 250 кг/га карбаміду і 100 кг/га стартового добрива IFAGRI NPK 10-28-15. Також використовуємо на всіх культурах мікродобрива для позакореневого підживлення, адже такі внесення давно продемонстрували свою економічну ефективність. Торік спробували мікродобрива redoniQ, які пропонує «Ерідон». Цілком задоволені результатом роботи монодобрив – бору та цинку. Цьогоріч спробуємо ще Редонік Молібден Турбо.
А.: Ви вже реалізували свій врожай чи ще у процесі?
О. Ч.: До повномасштабного вторгнення кожен аграрій розумів, коли та що вигідніше продати, розумів кон’юнктуру ринку. Прогнозувати зараз щодо якоїсь конкретної культури складно, надто багато чинників, які не залежать від нас. Те ж саме стосується і ціни, сьогодні вона одна, а завтра вже може різко впасти – на 500–1000 грн/т. І ніхто не говорить, чому так сталося. Надто багато невизначених чинників. Ми маємо власний автомобільний парк, моніторимо ціни й довозимо вигідні для нас партії у порт, так і тримаємо руку на пульсі економічного фронту.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024
