Особливості роботи з баковими сумішами

З кожним роком дедалі частіше спостерігаються випадки стійкості патогенів до дії хімічних засобів захисту рослин. Це призводить до підвищення норм внесення препаратів, збільшення хімічних навантажень на природу і породжує нові економічні та екологічні проблеми. Існують різні модифікації застосування пестицидів, що дають змогу зменшити можливість прояву негативних наслідків, однією з яких є бакові суміші.

Відомо, що комплексні препарати мають переваги по відношенню до однокомпонентних, проте чітко визначене співвідношення діючих речовин у таких препаратах часто не дає можливості оперативно реагувати на реальну фітосанітарну ситуацію на полі. Альтернативою можуть бути бакові суміші – суміші робочих розчинів хімічних сполук, приготовлених в умовах господарства.

Основні бакові суміші засобів хімізації можна розділити на групи:

• суміші однофункціональних препаратів (гербіцид + гербіцид), але різних за механізмом дії;
• суміші різнофункціональних препаратів для одночасного знищення або придушення різних шкідливих об’єктів чи явищ (наприклад, гербіцид + інсектицид, фунгіцид + ретардант);
• суміші гранульованих або порошкоподібних мінеральних добрив і пестицидів;
• суміші рідких добрив із пестицидами, ретардантами, мікродобривами, при цьому практикується підвищення ефективності робочих розчинів пестицидів і ретардантів за рахунок додавання невеликої кількості мінеральних добрив, переважно азотних;
• суміші фунгіцидів, мікродобрив і ретардантів при протруюванні насіння;
• суміші добрив і пестицидів для внесення з поливною водою.

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ БАКОВОЇ СУМІШІ

Приготування бакових сумішей пестицидів має низку переваг перед роздільним їх внесенням:

• економія трудовитрат;
• більш ефективне використання техніки та обладнання;
• посилення ефекту проти цільових об’єктів;
• зниження резистентності до шкідливих організмів;
• зменшення механічних ушкоджень культури;
• зниження ймовірності переущільнення ґрунту.

Водночас необдумане змішування різних препаратів у одному розчині небезпечне, оскільки:

• існує ризик того, що у процесі самостійного приготування бакових сумішей зміняться фізико-хімічні властивості компонентів і збільшиться їх токсичність по відношенню до культурних рослин;
• бакові суміші потенційно фітотоксичні, тобто інтоксикація може проявитися при повторній обробці внаслідок накопичення препаратів у тканинах або за підвищеної температури;
• осад, що випав у результаті реакції, може вивести з ладу розпилювач обприскувача, і обробку не буде проведено в оптимальні терміни;
• на остаточний результат впливають багато чинників: погода, температура і м’якість води для суміші, неправильна послідовність змішування, недотримання правил приготування розчину тощо.

ВИМОГИ ДО КОМПОНЕНТІВ БАКОВИХ СУМІШЕЙ І ЇХ СУМІСНІСТЬ

При складанні сумішей їх компоненти мають відповідати певним вимогам:

• терміни обробки компонентами робочої суміші за умови їх роздільного застосування в конкретній місцевості та на конкретній культурі мають збігатися;
• компоненти суміші мають бути фізично сумісними і дозволеними до застосування на культурі та проти конкретних шкідливих об’єктів;
• хімічна сумісність (несумісність). Іноді навіть ті продукти, які добре змішуються, не слід використовувати разом, тому що їх активність у суміші може відрізнятися від активності окремих компонентів. Може спостерігатися антагонізм чи синергізм пестицидів. У той час як антагонізм невигідний агроному, певна ступінь синергізму, навпаки, корисна, за рахунок неї можна знижувати дозування препаратів.

Слід брати до уваги фізико-хімічні властивості та взаємодію не тільки діючих речовин, а й поверхнево-активних (ПАР): змочувачів і емульгаторів. Так, змішування аніонних та катіонних ПАР може спровокувати згортання емульсії та суспензії. Така сама реакція може відбутися при додаванні невідповідного прилипача або мікродобрива в хелатній формі.

Не всі добрива та мікроелементи поєднуються із засобами захисту рослин. Наприклад, не можна змішувати масляні препарати з добривами, що містять бор (В), кальцієві добрива – з такими, що містять багато фосфору (Р) та сірки (S). Препарати, які містять кальцій (Са), не можна змішувати з такими мікроелементами, як залізо (Fe), цинк (Zn), магній (Mg) і марганець (Mn).

Читати по темі: Обираємо захист і живлення для посівного матеріалу

Змішувати два чи більше складних рідких добрив немає сенсу – кожне з них, взяте окремо, вже збалансоване за складом. Найбільш ефективні бакові суміші добрив і регуляторів росту.

За відсутності даних про параметри сумісності препаратів або за необхідності їх уточнення слід вчинити так:

1. Компоненти суміші в кількостях, що відповідають польовим нормам витрати, поміщають у мірні ємності однакового об’єму (це можуть бути скляні 3-літрові банки або звичайні мензурки);
2. Після приготування робочих розчинів потрібного ступеня розведення ємності закривають і перемішують їх вміст, перевертаючи посудини 10–15 разів;
3. Суміш візуально перевіряють на однорідність відразу після відстоювання впродовж 30 хв.

Ознаками несумісності є: пошаровий розподіл робочої рідини, утворення шару піни, осаду або пластівців.

Необхідно пам’ятати, що вода із водойм, яка постійно використовується для приготування робочої рідини, після дощу або зниження температури може негативно вплинути на якість робочої рідини. Наявність мулу в воді призводить до осадження діючих речовин, утворення осаду, зниження біологічної ефективності препарату.

ПОРЯДОК ПРИГОТУВАННЯ БАКОВИХ СУМІШЕЙ

Існує певна послідовність додавання засобів захисту рослин у бак обприскувача залежно від їх препаративної форми:

1. Водорозчинні пакети – це пакети з пестицидами, які розчиняються разом із вмістом у баку обприскувача. Якщо одним із компонентів бакової суміші є водорозчинні пакети із ЗЗР, то приготування бакової суміші починають із них. Це робиться для того, щоб полімер, з якого виготовлені водорозчинні пакети, міг розчинитися у воді, як і вміст пакета. Процес розчинення зазвичай займає 2–4 хвилини при використанні води із температурою навколишнього середовища. Наявність масел у складі препарату чи пакета знижує швидкість розчинення полімеру.
2. Сухі препаративні форми: водно-дисперговані гранули (ВДГ), змочувані порошки (ЗП), водорозчинний порошок (ВРП), суха текуча суспензія (СТС), водорозчинні гранули (ВГ). Водно-дисперговані гранули розчиняють першими, оскільки вони містять зв’язувальні водорозчинні речовини, які з’єднують порошкоподібні частинки у гранулах. На цій стадії не бажана наявність масла в баку обприскувача, оскільки масло обволікатиме гранули і перешкоджатиме розчиненню зв’язувальних речовин. Може відбутися розшарування розчину в баку обприскувача. Рідкі добрива на цій стадії можуть погіршити розчинність гранул через високий вміст солей, наявність позитивно заряджених катіонів, що призводить до утворення пластівців.
3. Препаративні форми у вигляді суспензій і паст: водно-суспензійний концентрат (ВСК), концентрат суспензії (КС), суспензійний концентрат (СК), мікрокапсульована суспензія (МКС), текуча суспензія (ТС), текуча паста (ТПС). Водносуспензійні концентрати становлять собою концентровані суспензії частинок діючої речовини.
4. Препаративні форми у вигляді емульсій (масляні й водні) та колоїдного розчину: мікроемульсія (МЕ), концентрат емульсії (КЕ), суспензійна емульсія (СЕ), масляний концентрат емульсії (МКЕ), масляна дисперсія (МД), емульсія масляно-водна (ЕМВ), водна емульсія (ВЕ), концентрат колоїдного розчину (ККР). Масло, з огляду на його властивості, утворює з частинками діючої речовини не розчинні у воді сполуки. Тому, якщо сухі речовини не повністю розчинилися, добавка речовин із маслом може призвести до розшарування рідин і утворення густого осаду в баку обприскувача. Якщо компоненти із вмістом масла додати в бак, у якому вже розчинені добрива, відбудеться «згортання» розчину.
5. Поверхнево-активні речовини (ПАР). Після розчинення препаратів із вмістом масла додавання в бакову суміш ПАР дає змогу зберегти властивості робочого розчину. Після додавання ПАР у баковій суміші можна розчиняти препарати, в яких містяться водорозчинні діючі речовини та водорозчинні рідини. ПАР обволікає масло, не дає йому зв’язатися з іншими компонентами бакової суміші, зберігаючи діючі речовини в стані суспензії та оберігаючи від утворення пластівців.
6. Водорозчинні препарати і рідини (водний розчин (ВР), водний концентрат (ВК), водорозчинний концентрат (ВРК)) – ці препарати додають до бакової суміші в останню чергу, оскільки вони мають дуже хорошу розчинність.
7. Рідкі добрива, мікроелементи для листового підживлення та регулятори росту.

Особливості технології приготування та застосування бакових сумішей:

1. При змішуванні препаратів однієї групи (наприклад інсектицидів) їх норми витрати слід зменшувати приблизно на третину через ефект кумулятивності властивостей.
2. При змішуванні в баковій суміші хімічних засобів захисту рослин і добрив не можна використовувати старі типи обприскувачів із мідними вкладками, штуцерами та розпилювачами, що піддаються корозії. Нові обприскувачі придатні для використання рідких добрив. Обприскувач має бути в хорошому технічному стані, бажано після калібрування розпилювача.
3. Поєднуйте лише маткові розчини препаратів, не змішуйте концентрати!
4. Поєднуйте лише маткові розчини препаратів, не змішуйте концентрати!
5. Готувати розчин слід безпосередньо перед застосуванням. Його не можна довго залишати в обприскувачі. Навіть кілька годин перерви після змішування можуть спровокувати фізико-хімічну реакцію.
6. Перемішування суміші не припиняють впродовж усього періоду приготування, а також при обробці полів.
7. При авіаційних обробках робочий розчин готують на спеціально обладнаному майданчику аеродрому. Бак обприскувача літака заправляють водою за допомогою мотопомпи. Після заповнення його на 1/3 інжектором закачують пестициди в обсягах, заздалегідь відміряних і розрахованих на площу, яку планується обробляти. Бакову суміш (гербіциду, інсектициду або фунгіциду) готують в окремих ємностях, з них її закачують у бак літака. Розчин перемішують гідромішалкою, що працює з моменту зльоту і до закінчення обприскування.

Після проведення обробки весь робочий розчин відразу виливають із обприскувача і ретельно промивають усі його частини. При цьому слід дотримуватися техніки безпеки згідно з інструкцією до найтоксичнішого компонента бакової суміші.

ОБРОБКА БАКОВОЮ СУМІШШЮ

При обробці баковою сумішшю дотримуйтесь рекомендацій щодо застосування кожного з компонентів, які входять до суміші. Усі правила застосування пестицидів відносяться і до їх сумішей, у тому числі:

1. Швидкість вітру не повинна перевищувати 4 м/сек. Проведення обприскування при вищій швидкості вітру призводить до нерівномірності внесення препарату та зниження ефективності на 20% і більше. Оптимальна температура повітря – від +12 до +24°С, відносна вологість повітря – від 60%.
2. Найкращий результат досягається при роботі в ранкові (після висихання роси) та вечірні години. За наявності навігатора чи технологічної колії можна працювати у нічний час.
3. Обробка проводиться за ясної погоди. Випадання опадів протягом 2-х годин після обприскування знижує ефективність обробки на 40–50%.
4. Велике значення мають якість і температура води, що використовується. Воду для розчинів слід брати чисту, з нейтральною або слабо кислою реакцією, без суспензій, розчинених речовин і сторонніх домішок, теплу (бажано +22…25°С, але не нижче ніж +10°С), м’яку (не більше ніж 3,5–4 моль). При використанні холодної артезіанської води (відразу з колодязя або колонки) знижується розчинність препаратів, ефективність проведених заходів зменшується на 30% і більше.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ БАКОВИХ СУМІШЕЙ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• обприскувати культурні рослини, пригнічені внаслідок несприятливих умов;
• проводити обприскування у спекотну (температурні рамки застосування більшості пестицидів, за винятком термостійких, становлять +15…25°C), суху погоду;
• залишати без нагляду як препарати, так і готовий робочий розчин на заправних майданчиках;
• при приготуванні маточного розчину вливати у ємність без води відміряну кількість препарату;
• зупиняти агрегат у полі та перекривати проходи обприскувача (в тому числі на поворотних смугах).

Юрій Гринько, оглядач

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022