Дослідники Університету штату Канзас (США) зазначають, що сорти пшениці з довгим колеоптилем, які висіяні досить глибоко, проростуть з більшою ймовірністю, ніж ті, що мають короткі колеоптилі.
Як тільки насіння пшениці починає поглинати воду, корені є першою структурою, яка розвивається. Після насіннєвих корінців розвивається колеоптиль — жорстка захисна структура, яка допомагає пагону досягти поверхні ґрунту. Колеоптиль зазвичай продовжує подовжуватися, поки не порушить поверхню ґрунту та не досягне сонячного світла.
«Якщо насіння посіяне глибше, ніж довжина колеоптиля, колеоптиль не зможе вийти крізь поверхню ґрунту. І отже, перший справжній листок з’явиться під землею. Це призводить до того, що перший справжній листок набуває вигляду, схожого на гармошку. І рослина пшениці зазвичай стає жовтою та гине. Щоб уникнути такої ситуації, пшеницю ніколи не слід сіяти глибше довжини колеоптиля вибраного сорту», — пояснюють дослідники.
Вони додають, що в посушливих районах (характерних для західного Канзасу та східного Колорадо) пшеницю часто висівають на ґрунтову вологу, накопичену під час останніх літніх опадів, що вимагає сівби на більшу глибину для досягнення вологи.
Тому, щоб досягти гарного вкорінення глибоко висіяного насіння, дуже важливо обирати сорти з довгим колеоптилем, – аргументують фахівці.
Особливо, якщо час сівби припадає на більш теплі температури ґрунту, під впливом яких довжина колеоптиля зменшується.
Залежно від сорту, зменшення довжини колеоптиля через високі температури може досягати 60%. Наприклад, у сорту, який має колеоптиль розміром 75 мм за нормальної температури ґрунту 15,5 °С, він зменшиться до 40 мм при температурі ґрунту 27 °С.
Хоча різні сорти мають різну чутливість до теплих умов ґрунту, вибір сортів із колеоптилем, довшим за середній (понад 60 мм), може допомогти запобігти проблемам з появою сходів за цих умов.
