Особливості живлення озимого жита для високої урожайності

119
Особливості живлення озимого жита для високої урожайності

Порівняно з іншими зерновими культурами, жито має найнижчі вимоги до показників сорбції та вмісту вапна й поживних речовин у ґрунті.

Причина цього криється у потужній кореневій системі, завдяки якій жито може ефективно використовувати зимову вологу та зберігати свою життєздатність протягом тривалих посушливих періодів. Проте, для повної реалізації потенційної врожайності, слід забезпечити постачання поживних речовин, здійснюючи цільові заходи із внесення добрив.

Фосфор відіграє важливу роль в енергетичному метаболізмі рослин. При дефіциті фосфору сповільнюється ріст, а цвітіння і дозрівання запізнюються.

На доступність фосфору сильний вплив має значення pH грунту. Мобільність є найвищою при значеннях pH між 5,5 і 7,0. При показниках нижче або вище від зазначених, доступність фосфору зменшується. Як і інші види зернових культур, жито поглинає до 70% необхідного фосфору з початку березня до кінця травня.

Адекватне постачання калію слід забезпечити особливо в місцевостях з вираженою літньою посухою. Бажано, щоб це виконувалося шляхом безпосереднього внесення до зерна у формі NPK (40-70 кг KO2/га). Калій відповідає за тургор у клітинах і підвищує толерантність до посухи.

Сірка є важливим складовим елементом сірковмісних амінокислот і ферментів. Починаючи з середини 1980-х років викиди сірки в повітря істотно зменшилися, тому рослини практично не мають доступу до сірковмісних сполук у повітрі. З огляду на це потребу в сірці слід задовольняти шляхом внесення мінеральних добрив.

На погано розвинутих посівах внесення сірки (20-30 кг) слід виконувати разом із першим внесенням азотних добрив, щоб підтримати дію азоту. На густих посівах сірка має бути доступною від початку стрілкування.

Нестача магнію зазвичай спостерігається на легких делювіальних ґрунтах. Під час внесення добрив важливо пам’ятати про іонний антагонізм між іонами NH4+ і K+ з одного боку та Mg2+ з іншого боку.

Висока кількість амонію або калію пригнічує засвоєння магнію. Азотні добрива, з іншого боку, сприяють засвоєнню магнію. Таким чином, внесення калійних добрив слід завжди узгоджувати із внесення добрив, що містять магній. Співвідношення калію і магнію в ґрунті має становити 2:1. Основна потреба в магнії спостерігається на етапі кущення та стрілкування. Нестача магнію чинить негативний вплив на кількість зерен у колосі.

Нестача міді призводить до розвитку чутливих/м’яких тканин, що підвищує чутливість до борошнистої роси та збільшує ризик вилягання. Крім того, нестача міді може викликати стерильність пилку.

Нестача марганцю часто спостерігається на піщаних ґрунтах із надлишком вапна або на надмірно розпушених ґрунтах, оскільки при вищих показниках pH марганець окислюється до нерозчинної сполуки MnO2. При вирощуванні жита слід пам’ятати про взаємозв’язок між нестачею марганцю та виникненням ринхоспоріозу.

Забезпечення бором необхідне для надійного запилення. Якщо вміст бору нижче за 0,2 ppm, рекомендується підживлення листків (30-50 г/га) на етапі верхнього листка пагона. Оптимальним значенням pH для жита є 5,0-6,5.

kws.com.ua

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram