Підживлення озимого ячменю різними видами азотних добрив

687
Підживлення озимого ячменю різними видами азотних добрив

Прискорене і стійке нарощування виробництва високоякісного продовольчого зерна є ключовою проблемою агропромислового комплексу України. Не менш важливий аспект зернової проблеми – збільшення виробництва фуражного зерна, підвищення його якості. Однією з найбільш цінних культур у цьому плані є ячмінь.

Україна входить до четвірки найбільших виробників ячменю у світі (9,9 млн тонн у 2016/17 МР). Щоправда, за останніх 14 років посівні площі цієї культури в Україні скоротились удвічі: з 5,8 млн га (2003 р.) до 2,9 млн га (2017 р.). Таке скорочення відбулося через розширення посівних площ під більш рентабельними культурами: кукурудзою, соняшником і соєю. При цьому врожайність ячменю за останніх 7 років збільшилася з 20 ц/га до 34,3 ц/га. Та все ж це майже в два рази нижче за врожайність у країнах ЄС. Внутрішнє споживання ячменю в нашій становить 3,9 млн тонн, а експортується 5,3 млн тонн (за 2016/17 МР). За цим показником Україна займаємо 3 місце у світі.

В останні роки частка ячменю ярого значно скоротилась, у той час як ячменю озимого, навпаки, збільшилась. Одним із головних чинників, що зумовлюють перевагу озимого ячменю над ярим, є раннє дозрівання, більш ефективне використання вологи, висока потенційна продуктивність і невеликі витрати на вирощування, що за сучасних умов господарювання має суттєве значення.

Близько 85% посівних площ ячменю озимого зосереджено на півдні України. Найбільше його висівають в Одеській і Миколаївській областях – щороку площі під цією культурою становлять понад 400 тис. га. Розширюються посіви ячменю озимого і в Херсонській області: в останні роки вони досягають 62–106 тис. га, в той час як одинадцять років тому займали лише 20,4 тис. га.

ПІДБІР ОПТИМАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ

При вирощуванні озимого ячменю, поряд із правильним підбором попередників, засобів обробітку ґрунту, використанням високо­врожайних сортів, захисту посівів від бур’янів, шкідників і хвороб, значна роль належить раціональній системі удобрення ячменю.

Впродовж останніх десятиліть на півдні України дедалі частіше спостерігаються екстремальні умови з тривалими періодами повітряної та ґрунтової посухи, через що процеси нітрифікації проходять повільно, достатня кількість азоту в ґрунті не накопичується.

Численними дослідженнями доведено, що в більшості ґрунтів півдня України серед елементів живлення азот перебуває у першому мінімумі. Встановлено, що азотні добрива на посівах ячменю озимого доцільно вносити у два прийоми: 50% від загальної норми – до сівби і 50% – на початку весни. Внесення всієї норми азотних добрив до сівби призводить до надмірного розвитку надземної частини рослин і зниження їх зимостійкості, що небажано допускати за морозної та безсніжної зими. Тому доза внесення азотного добрива восени на посівах ячменю озимого має становити не більше ніж 45 кг д.р.

Також експериментально доведено, що раннє весняне підживлення посівів озимого ячменю азотними добривами на півдні України є одним із найбільш ефективних прийомів управління ростом і розвитком рослин та формування високоврожайних посівів. Підживлення стимулює ростові процеси й забезпечує підвищення врожайності на 0,5–0,9 т/га і більше. Краще проводити підживлення до відновлення весняної вегетації. Це пов’язано з тим, що після перезимівлі рослини ячменю озимого ослаблені, а там, де посіви не були вкриті снігом, вони втратили надземну масу і тому для відновлення потребують достатньої кількості доступних елементів живлення, особливо нітратного азоту. Підживлення у цей період дає змогу рослинам відразу після відновлення вегетації використовувати азот добрив, що сприяє швидкому відростанню пагонів, коренів і створенню оптимальної густоти стеблостою.

Останнім часом значного поширення набуває застосовування рідких азотних добрив за типом карбамідно-аміачної суміші (КАС), азот яких добре засвоюється рослинами.

Постає питання: які види азотних добрив найбільш ефективні при проведенні ранньовесняного підживлення посівів ячменю озимого – тверді чи рідкі, аміачна селітра чи карбамідно-аміачна суміш?

Однозначної відповіді на ці питання немає, оскільки ще недостатньо вивчено застосування різних видів азотних добрив перед сівбою та навесні у підживлення, а також їх поєднання при вирощуванні ячменю озимого після стерньового попередника (пшениці озимої) в умовах підвищення посушливості клімату півдня України.

Ці проблемні питання були метою наших досліджень, які проводились на полях Інституту зрошуваного землеробства НААН у двофакторному досліді, де фактором А було передпосівне внесення різних видів азотного добрива, а фактором В – підживлення аміачною селітрою та карбамідно-аміачною сумішшю (КАС).

Перед сівбою в орному шарі нітратів містилось 2,09–2,28 мг, Р2О5 – 4,47–7,41, К2О – 33,0–41,0 мг на 100 г ґрунту. Сівбу ячменю озимого (сорт Достойний) проводили сівалкою СН-16 в оптимальний строк: 20–23 вересня. Вносились у передпосівну культивацію мінеральні добрива: аміачна селітра (N-34,4%), карбамід (N-46%) і карбамідно-аміачна суміш (КАС-30%). Рано навесні на варіантах 4, 5 і 6 проводилось підживлення аміачною селітрою із розрахунку N30, а на варіантах 7, 8 і 9 такою ж самою дозою КАС.

Збирання і облік врожаю здійснювали прямим комбайнуванням, використовуючи комбайн Sampo-130. Врожай зерна було приведено до стандартної вологості та 100% чистоти.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

В середньому за роки проведення досліджень сорт Достойний після стерньового попередника формував достатню кількість продуктивних стебел – 561–618 шт./м2 при 24–28 зернинах у колосі (рис. 1).

Рис. 1. Показники структури врожаю ячменю озимого залежно від видів добрив і підживлення (середнє значення за роки досліджень)
Рис. 1. Показники структури врожаю ячменю озимого залежно від видів добрив і підживлення (середнє значення за роки досліджень)

На варіантах, де проводилось поєднання передпосівного внесення N30 і підживлення аміачною селітрою N30 та КАС, розвиток рослин на початку весняного кущіння був інтенсивнішим, ніж на контролі, тому показники структури врожаю виявилися кращими. Так, за внесення азотних добрив восени без підживлення навесні рослини утворили 561–567 продуктивних стебел на квадратному метрі та 24–25 зернин у колосі й мали масу 100 зернин 32,2–32,9 г. Натомість за підживлення ячменю карбамідно-аміачною сумішшю продуктивних стебел було 602–618 шт./м2, кількість зернин у колосі – 24–25 штук і маса 1000 зернин – 33,0–34,5 г. А за внесення аміачної селітри ці показники відповідно становили 613–617 шт./м2, 26–27 зернин і 32,5–33,8 г.

Утворення кращих основних елементів структури врожаю на удобрених фонах з осені та за підживлення навесні позитивно вплинуло на збільшення врожаю зерна ячменю озимого.

Тобто при вирощуванні ячменю озимого після стерньового попередника рівень врожаю зерна суттєво залежить від поєднання осіннього та ранньовесняного внесення азотних добрив. Так, передпосівне внесення окремо аміачної селітри, карбаміду і КАС в дозах 30 кг/га д.р. дало змогу отримати врожайність, яка становила відповідно 4,29, 4,27 і 4,28 т/га (рис. 2).

Рис. 2. Урожайність ячменю озимого після стерньового попередника залежно від видів добрив і підживлення, т/га (середня за роки досліджень)
Рис. 2. Урожайність ячменю озимого після стерньового попередника залежно від видів добрив і підживлення, т/га (середня за роки досліджень)

Це вказує на те, що до сівби ячменю озимого у передпосівну культивацію можна вносити як тверді, так і рідкі азотні добрива.

Раннє весняне підживлення посівів ячменю озимого аміачною селітрою в дозі N30 підвищило врожайність на всіх фонах осіннього внесення до 5,18–5,36 т/га. При цьому приріст зерна, отриманий внаслідок підживлення, становив від 0,89 до 1,09 т/га і був математично достовірним. Максимальний приріст 1,09 т/га отримано у варіанті, де підживлення аміачною селітрою проводилось на фоні передпосівного внесення карбаміду (N30). Але різниця в урожаї (0,18 т/га) при підживленні аміачною селітрою на різних фонах не виходила за межі похибки досліду, тобто рівні урожаю практично були однаковими.

При проведенні підживлення посівів ячменю озимого карбамідно-аміачною сумішшю (КАС-30%) урожайність ячменю підвищувалась на 0,59-0,82 т/га, що також було достовірним. Максимальний приріст 0,82 т/га отримано на варіанті, де підживлення КАС (N30) проводили на фоні передпосівного внесення карбамідом (N30). Проте різниця в урожайності (0,14–0,22 т/га) за підживлення карбамідно-аміачною сумішшю на різних фонах була не істотною, тобто врожай був практично однаковим.

Читати по темі: Реакція ярого ячменю на мульчування, добрива та ширину міжрядь

Встановлено, що використання аміачної селітри для підживлення посівів ячменю озимого мало переваги порівно із застосуванням у підживлення карбамідно-аміачної суміші (КАС). Різниця в урожайності між цими видами добрив, що вносились у підживлення рано навесні, становила 0,23–0,47 т/га.

У середньому за чинником В (підживлення) на варіантах без проведення підживлення врожайність становила 4,27 т/га, а з підживленням із використанням аміачної селітри чи карбамідно-аміачної суміші (КАС) – відповідно 5,24 і 4,97 т/га, або на 0,97 і 0,70 т/га вище, що є математично достовірним. При використанні в підживлення аміачної селітри або КАС перевагу мала аміачна селітра, так як забезпечувала дещо вищу врожайність.

У середньому за чинником А видно, що види добрив і їх комбінації з підживленням аміачною селітрою або карбамідно-аміачною сумішшю (КАС) забезпечували врожайність від 4,78 до 4,91 т/га. Різниця в урожайності становила 0,13 т/га, що було в межах похибки досліду. Це свідчить про те, що до сівби й під час підживлення ячменю озимого можна використовувати комбінації різних видів азотних добрив.

Досліджувані види добрив і способи їх застосування впливали і на якість зерна ячменю озимого. Натуральна маса зерна та вміст білка і крохмалю в ньому за допосівного внесення азотних добрив відповідно були 570–603 г/л, 7,35–8,13 і 54,82–55,36%, а на варіантах з підживленням аміачною селітрою і КАС – відповідно 596–607 г/л, 8,16–8,66 і 55,88–56,95% та 596–609 г/л, 7,92–8,07 і 56,79–58,22%.

Отже, підживлення аміачною селітрою збільшує вміст білка в зерні ячменю на 0,05–0,81% та на 4–26 г/л підвищує натуральну масу зерна, а при використанні карбамідно-аміачної суміші (КАС) ці показники становлять відповідно 0,03–0,67% та 11–39 г/л.

Найбільше білка в зерні – 8,66% було у варіанті, де використовували аміачну селітру – N30 восени і N30 у підживлення рано навесні.

Розрахунок економічної ефективності засвідчив, що економічні показники суттєво залежали від рівня врожаю ячменю, вартості продукції, витрат на добрива та їх внесення. За допосівного внесення азотних добрив умовно чистий прибуток становив 8479–9167 грн/га, собівартість зерна – 2758,18–2923,66 грн/т, рентабельність – 68–78% (табл.).

Економічна ефективність вирощування озимого ячменю після стерньового попередника залежно від видів добрив і підживленняЗастосування аміачної селітри і КАС у підживлення хоча й збільшувало витрати відповідно до 13 638–14 333 і 13 250–13 833 грн/га, але завдяки отриманню вищого врожаю значно покращувало економічні показники. Так, у разі підживлення аміачною селітрою умовно чистий прибуток становив 11 050–12 292 грн/га, собівартість зерна – 2606,81–2766,89 грн/т і рентабельність –77–88%, а за КАСом – відповідно 10 423–11 379 грн/га, 2664,54–2794,44 грн/т і 75-84%. Тобто підживлення рано навесні азотними добривами – аміачною селітрою або КАСом збільшувало відповідно умовно чистий прибуток на 2571–3609 і 1446–2696 грн/га та рентабельність – на 8–17 і 2–13%. При цьому собівартість 1 тонни продукції знижувалась відповідно на 125,46–259,70 і 37,44–201,97 грн.

ВИСНОВКИ

Найкраще поєднання всіх показників економічної ефективності отримано при проведенні рано навесні підживлення аміачною селітрою N30 на фоні передпосівного внесення карбаміду (N30), де отримано найвищий умовно чистий прибуток 12292 грн/га з рентабельністю 88% при найменшій собівартості зерна 2606,81 грн/т. Застосування на такому ж фоні карбамідно-аміачної суміші (КАС) також забезпечило кращі економічні показники: умовно чистий прибуток становив 11379 грн/га, собівартість зерна 2664,54 грн/т і рентабельність 84%.

Це свідчить про те, що рано навесні для підживлення посівів ячменю озимого більш економічно ефективно застосувати аміачну селітру, але можна використовувати і карбамідно-аміачну суміш (КАС). Проте втрати умовно чистого прибутку при цьому можуть становити майже 900 грн/га.

С. О. Заєць, канд. с.-г. наук, зав. відділу агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram