Для того, щоб розраховувати на успішне вирощування сої необхідно врахувати три основні моменти.
Перший – якісна інокуляція посівів. Хороший інокулянт і вчасно проведена обробка посівного матеріалу забезпечать швидкий розвиток бульбочкових бактерій і накопичення атмосферного азоту. У цьому випадку сходи сої отримають потужне підживлення і захист від стресових факторів. Навіть при самій бюджетній технології вирощування сої, застосування інокулянту є обов’язковим!.
Другий – застосування якісного грунтового гербіциду. Будь який прорахунок в цьому випадку загрожує втратою значної частини врожаю. Тому, крім якісного інокулянту, обов’язковим елементом технології повинно бути застосування ефективного гербіциду.
Третій – мінеральне живлення. Взагалі не вносити добрив під сою, як це часом практикується – не варіант. Для нормального розвитку цієї культури необхідні доступні NPK, а також такі важливі мікроелементи як бор, молібден, кобальт та ін. Для формування 1 центнера зерна сої необхідно 6,5-7,5 кг азоту, 1,3-1,7 кг фосфору і 1,8-2,2 кг – калію.
При чому на старті вегетації рослини споживають відносно невелику кількість елементів, основна потреба в них виникає в період від бутонізації до формування бобів і наливу зерна: 80% – азоту, 80% – фосфору і 50% – калію.
До цього періоду якісно інокульовані рослини сої здатні себе нормально забезпечити азотом. Як показують результати багатьох досліджень, на врожайність сої суттєво не впливає перед- і післяпосівне внесення азотних добрив в середніх і високих нормах.
Навпаки, надмірне внесення азотних добрив зробить ризобактерій «ледачими», знизивши інтенсивність фіксації атмосферного азоту. Тому для стартового живлення сої краще використовувати комплексне добриво з мінімальним вмістом азоту.
При цьому необхідно забезпечити сою на старті фосфором і, бажано, бором разом з молібденом і кобальтом, які благотворно впливають на азотфіксацію.
Тому навіть бюджетна технологія вирощування сої повинна включати:
- хороший інокулянт;
- стартове добриво в невеликій кількості, до складу якого входить азот і фосфор;
- обробка посівного матеріалу бором, молібденом і кобальтом (останні два елементи токсичні для живих бактерій, тому потрібно чітко дотримуватися технології!)
- дворазове позакореневе внесення сульфату магнію разом з бором у фазі 6-8 листків і перед цвітінням.
