Наприкінці зими аграрії зазвичай розпочинають підживлення озимих зернових і ріпаку по мерзлоталому ґрунту. Як правило, природа виділяє лише кілька днів для проведення цієї операції перед відновленням весняної вегетації – коли ґрунт іще мерзлий, але сніговий покрив уже зійшов.
НЕ ПРОПУСТИТИ МОМЕНТ
Великою помилкою є внесення добрива, коли земля іще мерзла й на полі лежить сніг. Що відбувається в такому випадку? Ґрунт мерзлий, настають плюсові температури і, особливо на тих полях, де рельєф не вирівняний, усе добриво разом зі снігом стікає у балки і ярки. Це завдає шкоди довкіллю та спричиняє суттєві втрати дорогих добрив, а ось користь посівам – мінімальна.
Добрива доцільно вносити лише по мерзлоталому ґрунту. Коли ґрунт вночі замерзає, потім вдень настає плюсова температура, все тане – волога просочується у ґрунт, добрива розчиняються і проникають в місце розташування кореневої системи рослин.
До кожного поля слід підходити індивідуально, враховувати не лише очікуваний врожай при плануванні підживлень, а й погодні умови, стан рослин, стан ґрунту та поведінку того чи іншого виду азотних добрив у цьому ґрунті.
ЯКОМУ ДОБРИВУ ВІДДАТИ ПЕРЕВАГУ
Для підживлення озимих зернових і озимого ріпаку можна застосовувати більшість форм азотних добрив: аміачну, вапняно-аміачну селітру, КАС, сульфат амонію тощо. При цьому для весняного підживлення найкраще використовувати аміачну або вапняно-аміачну селітру. Верхній шар ґрунту навесні, як правило, бідний саме на нітратні форми азоту, і рослини краще реагують на їх додаткове внесення.
Аміачна селітра (34% азоту) – добриво, що містить у своєму складі дві форми азоту: амонійну й нітратну. Ці азотні форми добре поглинаються кореневою системою рослин пшениці озимої, але нітратна форма все ж таки доступніша.
Водночас мобільність нітрат-іона спричиняє його вимивання у глибші шари. Натомість амонійний азот фіксується ґрунтовбирним комплексом, завдяки чому не вимивається. Ця форма в результаті мікробіологічних перетворень за певних умов перетворюється на нітратну.
Читати по темі: Як підвищити ефективність азотного живлення рослин
Тобто якщо виникає потреба у швидкій реакції рослин пшениці на підживлення, то аміачна селітра буде ідеальним варіантом.
Вапняно-аміачна селітра (25–28% азоту, 2% магнію, 4% кальцію) – універсальне азотно-карбонатне нейтральне добриво. Характеризується більш високою ефективністю на кислих ґрунтах. Вапняно-аміачна селітра має кращі фізико-механічні властивості порівняно з аміачною селітрою та карбамідом. Не окисляє ґрунтів.
Для весняного підживлення доцільно також використовувати ще одне азотне добриво – карбамідо-аміачну суміш (КАС). Азот у ньому міститься у трьох формах: амідній, амонійній і нітратній. Рослини насамперед можуть використовувати нітрати, потім – амоній і зрештою – аміди після їх перетворень.
Існують певні обмеження щодо застосування цього добрива в ранньовесняне підживлення зернових і ріпаку. Так, за використання КАС-32 температура повітря має бути не нижчою за 0°С, оскільки кристалізація добрива відбувається при мінус 2°С. У період мінусових температур краще використовувати КАС марок 30 і 28 із температурою кристалізації мінус 9 і 17°С відповідно.
Добрі результати дає підживлення озимих ріпаку та пшениці по мерзлоталому ґрунту сульфатом амонію (21% азоту, 24% сірки), особливо на землях легкого гранулометричного складу. Застосування сірковмісних добрив у ранньовесняне підживлення істотно збільшує вміст сульфатів у ґрунтовому розчині впродовж активної вегетації рослин, і ця позитивна дія простежується аж до фази наливу зерна. Потреба озимого ріпаку в сірці – 40–50 одиниць, потреба озимої пшениці – 20–25 одиниць.
Карбамід, або сечовина (46% азоту) містить амідну форму азоту. Щоб стати доступними для рослини, у ґрунті аміди мають пройти низку мікробіологічних перетворень, тривалість яких може коливатися від кількох днів до кількох тижнів. Цей період перетворень визначається температурним режимом. Тому від використання сечовини у ранньовесняне підживлення не варто очікувати швидкого ефекту. Карбамідом найкраще підживлювати озимі зернові в разі раннього відновлення весняної вегетації.
За матеріалами Soufflet Agro Ukraine
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022