Однією з умов збільшення врожайності пшениці озимої поряд із впровадженням нових інтенсивних сортів та вдосконаленням технології їх вирощування є використання на сівбу насіння з високими посівними якостями, які частково залежать від тривалості періоду його післязбирального дозрівання. Дослідженнями встановлено, що завдяки використанню високоякісного насіння нових сортів врожайність зернових культур підвищується на 20–25%.
Передчасне проростання насіння перед збором урожаю, також відоме як передзбиральне проростання, є одним із чинників втрати врожаю і якості зернових культур. Воно є недоліком насіння і через зміну кліматичних умов стає дедалі більшою проблемою. Навіть частково проросле насіння зменшує посівні якості при його зберіганні до посіву. Проростання насіння до збору врожаю спричиняє щорічні економічні втрати в усьому світі на рівні понад 1 мільярд доларів США. На передчасне проростання впливає взаємодія генетичних, біохімічних і молекулярних чинників, тісно пов’язаних із умовами вирощування. Проте точний механізм цього процесу досі незрозумілий.
Ступінь первинного спокою насіння є позитивною ознакою для сортів пшениці озимої, яка допомагає запобігти передчасному його проростанню перед збиранням врожаю. Найвищий рівень стійкості до передзбирального проростання насіння спостерігається безпосередньо перед збиранням. З часом він поступово знижується, але на швидкість втрати насінням стану спокою впливає низка чинників. Післязбиральне дозрівання насіння регулюється безліччю ендогенних чинників і умов середовища. Так, на тривалість цього показника впливають кількість і тривалість опадів, температура і вологість, морфологічні особливості зерен. Також на стійкість до передзбирального проростання має вплив вміст у насінні абсцизової та гіберелінової кислот. Суттєво впливають на збереження рівнів спокою насіння пшениці й різні температури та кількість і частка опадів в період від воскової стиглості до обмолоту. При випаданні в цей період понад 40 мм опадів у насіння знижується лабораторна схожість, яка має тісний кореляційний зв’язок із відсотком пророслого зерна на рослині.
Основним заходом для уникнення небажаного проростання насіння в колосі є селекція на тривалість первинного (післязбирального) спокою насіння. Зокрема, велике практичне значення й актуальність має дослідження цього питання на прикладі нових сортів пшениці м’якої і твердої озимої.
Мета наших досліджень полягала у встановленні тривалості періоду післязбирального спокою та дозрівання насіння нових сортів пшениці м’якої та твердої озимої залежно від сортових особливостей.
Дослідження проводили впродовж 2022–2024 рр. на 17 сортах пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) і двох сортах твердої (Triticum durum Desf.) селекції Миронівського інституту пшениці (МІП). Досліди розміщували по попереднику соя згідно з методикою Державного сортовипробування. Сівбу дослідних ділянок у чотирикратній повторності проводили сівалкою СН-10 Ц, норма висіву – 5 млн схожих насінин на 1 га. Агротехніка в досліді – загальноприйнята для Центрального Лісостепу України.
На початку фази твердої стиглості зерна на ділянках відбирали по 30 колосів кожного сорту. Через дві-три доби після обмолоту зерно просіювали на решеті (1,7х20 мм) і відразу розкладали по 100 шт. отриманого насіння на піщане ложе з вологістю до 60% від повної вологомісткості. Ростильні ставили в термостат з постійною температурою +20°С, а потім проводили підрахунки пророслого насіння на 3, 5, 7, 10 добу та кожні наступні 5 діб. Визначали лабораторну схожість насіння за ДСТУ 4138-2002. До сортів з коротким періодом післязбирального дозрівання відносили ті, в яких 50% насіння проростало за 30 діб і менше, з тривалим – понад 35 діб.
Читати по темі: Ступінь пластичності сортів пшениці озимої різних екотипів
У роки проведення досліджень (2022–2024 рр.) протягом періоду колосіння – повної стиглості пшениці озимої найвищу температуру повітря (22,7°С) відмічено у 2024 р., найнижчу (20,4°С) – у 2022 р. У цей період розвитку пшениці озимої найбільша кількість опадів (199,2 мм) випадала в умовах 2023 р., а найменша (92,8 мм) – у 2022 р. Гідротермічні умови різнилися за температурою повітря і за кількістю опадів, що дало можливість отримати об’єктивні дані.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Аналізуючи експериментальні дані з вивчення періоду післязбирального дозрівання нових сортів пшениці м’якої озимої, можемо відмітити, що перші сім діб динаміка проростання насіння була низькою, число пророслого насіння дорівнювало 0–20%, виняток становив лише сорт Грація миронівська (де показник був на рівні 43%) (табл. 1).
Середня тривалість післязбирального дозрівання у сортів становила 25–30 діб. Найбільше підвищення кількості пророслого насіння пшениці м’якої озимої відбувалося між 10 та 35 добою, активне проростання більшості сортів відмічено на 15–20 добу.
Більшість із сортів пшениці м’якої озимої мали короткий період (на 20-25 добу в них проростало вже більше ніж 50% від всього насіння). Найкоротший період післязбирального дозрівання відмічено у сортів Грація миронівська, МІП Лада, МІП Ассоль, МІП Дніпрянка та МІП Відзнака.
До сортів із тривалим періодом післязбирального дозрівання, у яких понад 50% від всього насіння проростало на 40–45 добу, можна віднести: МІП Ніка, МІП Аеліта, МІП Вишиванка, МІП Феєрія, Естафета миронівська. Найбільш тривалий період післязбирального дозрівання встановлено у сортів МІП Ніка та МІП Аеліта, у яких на 50 добу досліджень число пророслого насіння становило 53 і 59% відповідно.
Встановлено, що період післязбирального дозрівання насіння в досліджуваних сортів пшениці твердої озимої був значно коротший, ніж у м’якої. Так, вже на п’яту добу кількість пророслого насіння становила в середньому 76,5% (табл. 2).
У насіння пшениці твердої озимої сорту МІП Лакомка на третю добу встановили 2% пророслих насінин, а вже на п’яту добу – 79%, у сорту Дуняша – 4 та 74% відповідно. Отже, у насіння пшениці твердої озимої фізіологічний стан спокою зерна завершується дуже швидко після достигання, і тому на неї більше впливають несприятливі чинники середовища, які викликають проростання зерна в колосі.
ВИСНОВКИ
Наведені експериментальні дані свідчать про сортову специфічність тривалості післязбирального дозрівання насіння пшениці м’якої і твердої озимої. Різна стійкість сортів пшениці озимої до проростання насіння у колосі на стеблі пояснюється різною тривалістю періоду його післязбирального дозрівання. Цю ознаку необхідно брати до уваги в селекційній практиці й особливо у насінницькій технології стосовно строків збирання та сівби, оскільки цей показник тісно пов’язаний із періодом яровизації.
Оптимізація строків збирання, залежно від сортових особливостей, дає можливість мінімізувати втрати врожаю та забезпечити максимальну якість насіння. Отримані результати досліджень можуть бути використані для вдосконалення агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності вирощування насіння пшениці озимої.
А. А. Сіроштан, О. А. Заїма, В. П. Кавунець, С. С. Коляденко, Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
