Максимальна врожайність соняшнику, потенціал якої сягає 6–7 т/га, можна отримати лише тоді, коли рослини перебуватимуть в оптимальних умовах від посіву до збирання врожаю. Для цього їх необхідно повною мірою забезпечити всіма необхідними чинниками життя: відповідними ґрунтовими умовами та елементами живлення, простором для росту, вологою, світлом, теплом, а також необхідним захистом. Про все це ми і поговоримо нижче.
АУДИТ МІСЦЕВИХ УМОВ
Вся система вирощування соняшнику, розрахунок технологічної карти та часу робіт, систем удобрення і застосування ЗЗР має ґрунтуватися на результатах технічного аудиту ґрунтів і кліматичних умов, техніки, сівозміни й багатьох інших чинників, важливих для отримання максимальної врожайності та прибутку.
ПРИКОЧУВАННЯ ПОСІВІВ
Сучасні сівалки оснащені котками, які забезпечують зворотне прикочування рядка, ущільнення ґрунту і хороший контакт насіння із ґрунтом. Після сівби такими сівалками прикочування проводити не треба. У разі висівання звичайною сівалкою, в якої немає прикочувальних роликів, бажано відразу після сівби, без розриву в часі, провести прикочування посівів кільчасто-шпоровими котками для ущільнення ґрунту і вирівнювання поверхні поля. Це покращить проростання насіння соняшнику, зменшить втрати вологи та висушування ґрунту, пришвидшить появу рівномірних сходів бур’янів.
Не рекомендується використовувати важкі ребристі або суцільні котки – це дуже ущільнює ґрунт і знижує врожайність соняшнику.
ЗАХИСТ ВІД БУР’ЯНІВ
Захист від бур’янів зазвичай здійснюють двома методами: механічним (досходове та післясходове боронування, міжрядні культивації) та хімічним (внесення ґрунтових і страхових гербіцидів, технології Clearfield та Експрес).
ХІМІЧНИЙ МЕТОД БОРОТЬБИ З БУР’ЯНАМИ
При використанні сучасних технологій, проведенні якісного обробітку ґрунту та застосуванні гербіцидів зазвичай потреба у міжрядних обробітках з метою знищення бур’янів відпадає. Часто використовують гербіциди Експрес та Євролайтнінг. При використанні смугового обробітку ґрунту використовують тільки такий метод боротьби з бур’янами на соняшнику.
Відмова від передпосівних культивацій і ранній висів – це великий прогрес у вирощуванні соняшнику. Такі посіви при належному догляді можуть дати на 15–20% вищий врожай завдяки використанню рослинами весняної вологи
МЕХАНІЧНИЙ МЕТОД БОРОТЬБИ З БУР’ЯНАМИ
Важливо розуміти, що лише механічним обробітком неможливо знищити багаторічні бур’яни, особливо осот і пирій.
Якщо сівбу виконано на глибину 8 см і більше, можна провести досходове боронування, якщо на глибину 3–5 см – краще віддати перевагу гербіцидній технології, щоб уникнути пошкодження рослин. Оскільки при висіванні соняшнику глибше 4–5 см його врожайність знижується, доцільніше буде використати саме гербіциди.
Читати по темі: Склеротиніоз соняшнику
Через 5–6 днів після сівби, коли бур’яни увійшли в фазу «білої ниточки», проводять досходове боронування (якщо глибина висіву 8 см і більше) посівними боронами або середніми зубовими боронами по діагоналі чи поперек поля. Важливо, щоб зуби борін не заглиблювалися у ґрунт більше ніж на 5 см й не ушкоджували культурні рослини. Якщо боронування проводять за наявності «білих ниток» або слабких сходів бур’янів, вони знищуються приблизно на 90%, з появою 1–2 листків – на 85–87% і 3–4 листків – на 60–70%.
Для післясходового боронування соняшнику краще використовувати штригельну борону, яка спричиняє менше пошкодження рослин порівняно із зубовою
Оптимальним терміном для післясходового боронування є період, коли рослини соняшнику вже сформували 2–3 пари справжнього листя. Цю операцію слід виконувати не в ранкові години, а трохи пізніше, не раніше 11–12 години дня, оскільки вранці рослини мають високий тургор і дуже пошкоджуються, натомість пізніше, коли тургор слабшає, вони стають менш ламкими. За дотримання цих умов пошкодження рослин соняшнику не перевищує 10–12%, а знищення бур’янів сягає 80–90%.
Під час вегетації зазвичай проводять два міжрядних розпушування культиватором КРН-4,2 або КПР-5,6 на глибину 6–8 см, або можна використовувати будь-які відповідні культиватори зарубіжного виробництва. Їх можна обладнати спеціальними відвальниками та просувними борінками.
Кількість міжрядних культивацій визначають залежно від ступеня засміченості посівів. У зонах достатнього зволоження другу культивацію рекомендується проводити долотоподібними лапами на глибину 10–12 см при збільшеній швидкості руху агрегату. Бур’яни знищуються і присипаються в рядках за рахунок підвищеної швидкості, підрізається коріння соняшнику в верхньому шарі ґрунту, що стимулює розвиток кореневої системи вглиб. Це знижує ризик пригнічення рослин під час посухи. Обробіток міжрядь проти бур’янів припиняють, коли рослини досягнуть висоти 60–70 см.
ПІДЖИВЛЕННЯ МІНЕРАЛЬНИМИ ДОБРИВАМИ
Одночасно з міжрядною культивацією або окремо від неї можна проводити ґрунтові підживлення гранульованими та рідкими добривами (КАС, РКД). У разі достатнього зволоження вносять азотні добрива шляхом розкидання. За сухої погоди або при використанні інших видів добрив розкидання азотних добрив економічно невиправдане.
Підживлення соняшнику добривами дає змогу значно підвищити врожайність завдяки забезпеченню рослин елементами живлення саме в ті періоди, коли потреба в них максимальна
У період вегетації можна проводити позакореневі підживлення різними добривами (що містять макро- та мікроелементи) та стимуляторами росту. Такі обробки на початкових стадіях розвитку соняшнику (4–6 пар листя) можуть проводитися причіпними або навісними обприскувачами. Для обприскування на більш пізніх стадіях розвитку рослин потрібно використовувати висококліренсні обприскувачі (кліренс не менше ніж 1,8 м). Оскільки соняшник має велику вегетативну масу, для хорошого покриття рослин робочим розчином бажано мати систему повітряної підтримки на обприскувачах.
ЗАХИСТ ВІД ХВОРОБ
Значні втрати врожаю можуть спричинити різні хвороби соняшнику. Найбільш шкідливі з них: фомоз, фомопсис, склеротиніоз, сіра гниль, несправжня борошниста роса, фомопсис, бура суха гниль кошиків, кореневі гнилі та ін.
Значного економічного ефекту можна досягти агрономічними прийомами боротьби з хворобами, стійкими гібридами, правильним вибором попередника, оптимальними умовами мінерального живлення рослин.
При високих нормах добрив і достатньому рівні вологи необхідно подбати про захист врожаю шляхом внесення фунгіцидів. Чим більше добрив ви даєте, тим вищим буде ризик ураження хворобами. Іноді за сезон потрібно провести 2–3 обробки фунгіцидами.
На початкових фазах розвитку рослини захищають фунгіцидні протруйники. Для захисту рослин, що вже вегетують, застосовують фунгіциди.
ЗАХИСТ ВІД ШКІДНИКІВ
Правильний захист від шкідників є важливим елементом сучасних технологій вирощування соняшнику. Основні шкідники – ґрунтові: дротяники та хибнодротяники, медляки, довгоносики, шипоноска, попелиця, трипси, саранча, совки, соняшникова вогнівка (метлиця), луговий метелик та ін.
На початкових фазах розвитку рослин для їх захисту застосовують інсектицидні протруйники.
Для захисту рослин на початкових етапах також можна давати у ґрунт гранульовані інсектициди (до висіву або при сівбі). Особливо ефективний цей прийом за високої чисельності ґрунтових шкідників. Для захисту від шкідників вегетуючих рослин застосовують інсектициди методом обприскування.
ЗРОШЕННЯ
Соняшник – одна з сільськогосподарських культур, яка найкраще збільшує врожайність у разі зрошення. Таке збільшення може становити до 50% порівняно з богарними умовами, особливо в зонах Степу та Південного Степу. Найефективніше на соняшнику підземне краплинне зрошення – цій культурі не до вподоби постійне потрапляння води на листкову поверхню.
Підземне краплинне зрошення SDI – не тільки найефективніший метод поливу соняшнику: при цьому можна повністю автоматизувати подачу добрив і вносити їх тільки методом фертигації в зону коріння
ЗАПИЛЕННЯ
На посівах соняшнику для кращого запилення та профілактики пустозерності застосовують запилення за допомогою бджіл. Для цього до початку цвітіння соняшнику на поле вивозять пасіку з розрахунку 2 бджолосім’ї на 1 га. Урожайність насіння соняшнику при цьому підвищується на 0,3–0,4 т/га, а в деяких гібридів при якісному запиленні вона може збільшуватись до 30%.
Олексій Орлов, канд. с.-г. наук
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2026
