Програми захисту соняшнику від хвороб

Вибір фунгіциду на соняшнику базується на відомостях про джерела первинної та вторинної інфекції, часу зараження і швидкості наростання інфекції. При обґрунтуванні вибору фунгіциду слід ретельно проаналізувати видовий склад збудників захворювань і зупинитися на препараті, який пригнічує патоген, що викликає найбільші втрати врожаю.

Під час проростання насіння, коли гіпокотиль і сім’ядолі пробили насіннєву оболонку (ВВСН 07), до розкривання сім’ядолей (ВВСН 10) зараження може відбуватися несправжньою борошнистою росою, склероціями білої та сірої гнилі, кореневими гнилями, вовчком. В період 2–4 справжніх листків  (ВВСН 12–14) рослини можуть інфікуватися несправжньою борошнистою росою, фузаріозом, білою гниллю, альтернаріозом, кореневими гнилями. Під час утворення 8 справжніх листків до стадії «зірочка» (ВВСН 18–51) на соняшнику можуть розвиватися несправжня борошниста роса, іржа, септоріоз. В період, коли суцвіття відокремлюється від верхніх листків, до закритого суцвіття, коли язичкові квіти видно між приквітниками (ВВСН 53–59), можуть проявлятися фомопсис, біла гниль, несправжня борошниста роса, іржа. Під час початку цвітіння до кінця цвітіння (ВВСН 61–69) на соняшнику розвиваються вовчок, біла гниль (стеблова), альтернаріоз, фомопсис, фомоз, іржа. В період утворення – дозрівання плодів (ВВСН 71–85) – фомопсис, біла гниль (кошиків), сіра гниль, ризопус, вертицильоз, альтернаріоз.

Температурні мінімуми, при яких можна застосовувати фунгіциди: 5°С – морфоліни (д.в. фенпропідин, фенпропіморф); дітіокарбамати (д.в. манкоцеб); імідазоли (д.в. прохлораз); квіназоліни (д.в. проквіназид); 10°C – стробілурини (д.в. азоксистробін, пікоксистробін, і т.д.); 10–12°С – триазоли (д.в. пропіконазол, тебуконазол, ципроконазол, протиконазол, метконазол і т.д.). Вказані температури є граничними, в цих межах названі фунгіциди будуть ефективними. В ідеалі їх слід застосовувати при температурі 18–20°C в похмуру погоду без дощу.

Як приклад, в табл. 1 приведена одна із систем захисту класичного соняшнику від бур’янів, хвороб і шкідників за інтенсивною технологією вирощування для Лісостепу та Полісся у сівозмінах озимий ріпак – озима пшениця – соняшник, кукурудза – озима пшениця – соняшник, соя (горох) – озима пшениця – соняшник з 2–разовим застосуванням фунгіцидів і інсектицидів – 5–6 пар листків (ВВСН 20–22) Т0 + початок – кінець цвітіння (ВВСН 61–69) Т2.

Обробка фунгицидом в період «зірочка» – висування кошика до розкриття бутона або появи крайових квіток, коли суцвіття ще закрите, а язичкові квіти видно між приквітниками ВВСН 51–59 (Т1), не проводиться, оскільки першу фунгіцидну обробку було проведено не в період 2–4 пар листків (ВВСН 14–18), а пізніше, при 5–6 парах листків (ВВСН 20–22). Крім того, першу фунгіцидну обробку проводили не однокомпонентним препаратом з д.р. карбендазим, а двокомпонентним фунгіцидом Метакарб, ефективним як проти несправжньо­росяних грибів (Ооміцети – пероноспороз), так і справжніх борошнисто­росяних грибів (Аскоміцети, Базідіоміцети, Дейтероміцети – склеротініоз, альтернаріоз, фомопсис, фомоз, іржа, сіра гниль, борошниста роса) (табл. 1).

У табл. 2 наведено один із варіантів захисту соняшнику за системою Clearfield від бур’янів, хвороб і шкідників для Степу в сівозмінах (озима пшениця – соняшник – пар при 300–350 мм опадів, озима пшениця – соняшник, озимий ріпак – озима пшениця – соняшник, горох – озима пшениця – соняшник), де для контролю бур’янів по вегетації культури використовують гербіцид Каптора 1,1 л/га (імазапір, 15 г/л, імазамокс, 33 г/л) та одноразово застосовують фунгіцид у фазу «зірочка» – висування кошика (Т1), але дворазово вносять інсектициди в Т1 (ВВСН 51–55) та Т2 (ВВСН 61–69–71). Друге внесення інсектициду в період початок – кінець цвітіння – відразу після цвітіння (ВВСН 61–69–71) (Т2) дає можливість контролювати клопів, совок, лучного метелика тощо.

Ситуація з рентабельністю вирощування у 2022 році (ціни на зерно, логістика перевезення) була такою, що ранні зернові культури (озима пшениця, озиме жито, ячмінь тощо) вирощували переважно у збиток. Вихід з цієї ситуації – продавати не зерно (сировину), а продукти з зерна з доданою вартістю. Втім, за 20 останніх років цього так і не сталося. Можливо, не були створені умови.

Читати по темі: Продуктивність і водоспоживання соняшнику залежно від місця в сівозміні та обробітку ґрунту

Наразі залишається рентабельним вирощування озимого ріпаку, соняшнику, сої. Але ці культури мають однакові хвороби (біла, сіра гниль, пероноспороз тощо), які без сівозміни і чергування зі злаковими культурами дуже складно контролювати. Проте злакові культури збиткові, тож наразі непривабливі. Залишається вирощувати соняшник у монокультурі. Втім, монокультура соняшнику призводить до зменшення урожайності з 3 т/га до 1–1,5 т/га, коли його вирощування стає нерентабельним, а від збільшення кількості захворювань рослин і погіршення якості олії не врятують навіть триразові фунгіцидні обробки.

Система захисту від хвороб може містити обробки фунгіцидами впродовж вегетації та протруювання насіння протруйниками в такі фази:

• Т00 – передпосівне протруювання насіння;
• Т0 – перша обробка фунгіцидом (2–4 пари листків (ВВСН 14–18), фаза 8–10 листків (ВВСН 18–20) до 5–6 пари листків (10–12 листків);
• Т1 – друга обробка (стадія «зірочка» і відокремлення суцвіття від верхніх листків до розкриття бутона або появи крайових квіток, коли суцвіття ще закрите, а язичкові квіти видно між приквітниками (ВВСН 51–59);
• Т2 – третя обробка (початок – кінець цвітіння – відразу після цвітіння / ВВСН 61–69–71).

Важливу роль відіграє друга обробка, що проводиться у фазу 51–59, та третє обприскування у період 61–69–71, яке підвищує олійність на 1–2%, зменшує пустозерність насіння і сміття (від 5–12%). Першу обробку рекомендують проводити у разі дощового літа та сильного інфекційного навантаження хворобами, що пошкоджують молоді рослини, або за відсутності висококліренсових обприскувачів, а також при застосуванні технологій No­till і Strip­till.

Великої шкоди завдають хвороби, що з’являються у другій половині вегетації (фомоз, фомопсис, іржа) та після цвітіння, а також ті, які проникають в рослину через суцвіття і вражають кошик (сіра і біла гнилі, бура суха гниль кошика тощо). Якщо планується провести тільки одну обробку фунгіцидом, то для максимального економічного ефекту краще зробити це у фазі 51–59 (стадія «зірочка» – поява крайових язичкових квіток, відкриття суцвіття).

Найбільш поширеними є три основні класи фунгіцидів: стробілурини, карбоксаміди і триазоли. Триазоли, імідазоли є системними д.р. з лікувальною активністю, які пригнічують синтез ергостеролу, а стробілурини, карбоксаміди пригнічують мітохондріальне дихання і вважаються як частково системними, так і контактними препаратами (трансламінарними або локально­системними) (табл. 3).

Найчастіше фунгіциди на соняшнику рекомендують застосовувати в такі періоди: Т0 – 2–4 пари листків (ВВСН 14–18), фаза 8–10 листків  (ВВСН 18–20) до 5–6 пар листків (10–12 листків), Т1 – «зірочка» – висування кошика до розкриття бутона або появи крайових квіток, коли суцвіття ще закрите, а язичкові квіти видно між приквітниками (ВВСН 51–55–59), Т2 – початок – кінець цвітіння – відразу після цвітіння (ВВСН 61–69–71).

Залежно від фунгіцидної програми захисту від хвороб можливі такі схеми застосування фунгіцидів на соняшнику:

• 1­разове внесення (варіант а) – «зірочка» – висування кошика до розкриття бутона або появи крайових квіток, коли суцвіття ще закрите, а язичкові квіти видно між приквітниками / ВВСН 51–59 (Т1);
• 1­разове внесення (варіант б) – початок – кінець цвітіння – відразу після цвітіння (ВВСН 61–69–71) (Т2);
• 1­разове внесення (варіант в) – 2–4 пари листків (ВВСН 14–18), фаза 8–10 листків (ВВСН 18–20) до 5–6 пар листків (10–12 листків) (Т0);
• 2­разове (варіант а) – 2–4 пари листків (ВВСН 14–18), фаза 8­10 листків (ВВСН 18–20) до 5–6 пар листків (10–12 листків) (Т0) + «зірочка» – висування кошика до розкриття бутона або появи крайових квіток, коли суцвіття ще закрите, а язичкові квіти видно між приквітниками ВВСН 51–59 (Т1);
• 2­разове (варіант б) – 2–4 пари листків (ВВСН 14–18), фаза 8–10 листків (ВВСН 18–20) до 5–6 пар листків (10–12 листків) (Т0) + початок – кінець цвітіння – відразу після цвітіння (ВВСН 61–69–71) (Т2);
• 2­разове (варіант в) – «зірочка» – висування кошика до розкриття бутона або появи крайових квіток, коли суцвіття ще закрите, а язичкові квіти видно між приквітниками ВВСН 51–59 (Т1) + початок – кінець цвітіння – відразу після цвітіння (ВВСН 61–69–71) (Т2);
• 3­разове – 2–4 пари листків (ВВСН 14–18), фаза 8–10 листків (ВВСН 18–20) до 5–6 пар листків (10–12 листків) (Т0) + «зірочка» – висування кошика до розкриття бутона або появи крайових квіток, коли суцвіття ще закрите, а язичкові квіти видно між приквітниками ВВСН 51–59 (Т1) + початок – кінець цвітіння – відразу після цвітіння (ВВСН 61–69–71) (Т2).

Своєчасність внесення фунгіцидів – у період вегетації соняшнику – продовжує вегетацію і полегшує перенесення рослинами стресових чинників. Двократні обробки ефективніші від одноразових. Використання препаратів із двома діючими речовинами, ефективніше від застосування однокомпонентних фунгіцидів. Першу обробку бажано проводити однокомпонентним препаратом з одною діючою речовиною, а для другої обробки краще внести фунгіцид для соняшнику із двома діючими речовинами та іншими компонентами. У такому разі не виникне резистентності і спектр контролю буде максимальним.

У разі вологої погоди в період дозрівання соняшнику бажано проводити двократне внесення фунгіциду. В суху погоду може вистачити і однієї обробки. Так, в областях України, для яких характерне випадання за рік 400 міліметрів і більше опадів, краще вносити фунгіцид двічі: у фазі 10–12 листків і пізніше, перед цвітінням.

Для соняшнику в західному регіоні нормою є 2–3 фунгіцидні обробки за вегетаційний період, хоча більш поширена 2­кратна обробка. На сході та півдні України може вистачити одного внесення в фазі 10–12 листів або в період «зірочка» – висування кошика (Т1 – ВВСН 51–55). На півдні України на соняшнику, що вирощують на богарі, зазвичай застосовують тільки одну фунгіцидну обробку, проте, якщо спостерігаються часті опади в період вегетації, можливе збільшення кількості обробок до двох. Чим краще вкрита робочим розчином листкова поверхня соняшнику, тим ефективніше контролюється захворювання, тому 200 літрів робочого розчину є рекомендованою нормою виливу.

У фази 2–4 пар листків (ВВСН 14–18) до 5–6 пар листків (10–12 листків) (Т0) на соняшнику рекомендується вносити Дерозал 1 л/га (карбендазим, 500 г/л), Парацельс 0,5 л/га (флутриафол, 250 г/л), Імпакт К 0,8 л/га (карбендазим, 250 г/л, флутриафол, 117,5 г/л), Бампер Супер 1 л/га (пропіконазол, 90 г/л, прохлораз, 400 г/л), Док Про 0,5 л/га (цимоксаніл, 300 г/кг, міклобутаніл, 200 г/кг) та ін.

У стадію «зірочка» – висування кошика до розкриття бутона або появи крайових квіток, коли суцвіття ще закрите, а язичкові квіти видно між приквітниками ВВСН 51–59  (Т1), пропонується обприскувати рослини фунгіцидами Рекс Дуо 0,6 л/га (епоксиконазол, 187 г/л, тіофанат­метил, 310 г/л), Імпакт К 0,8 л/га (карбендазим, 250 г/л, флутріафол, 117,5 г/л), Амістар Голд 0,7 л/га (азоксистробін, 125 г/л, дифеноконазол, 125 г/л), Аканто Плюс 0,7 л/га (пікоксистробін, 200 г/л,  ципроконазол, 80 г/л), Абакус 1,3 л/га (пікоксистробін, 62,5 г/л, епоксиконазол, 62,5 г/л).

В період початок – кінець цвітіння – відразу після цвітіння (ВВСН 61–69–71) (Т2) рекомендується вносити Піктор 0,5 л/га (дімоксістробін, 200 г/л, боскалід, 200 г/л).

Сергій Хаблак, агроном, д-р біол. наук, Інститут харчової біотехнології та геноміки

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023