У ПП «Климчук», яке на Житомирщині у Бердичівському районі обробляє 1757 га, понад 10 років дотримуються сталої сівозміни. Зокрема, у 2024 р. тут озимою пшеницею засіяли 338 га, під кукурудзу відвели 351 га, під сою – 611, ярий ріпак займав 181 га, озимий ріпак – 276 га. Втім, ринок диктує нові вимоги, і, рахуючи прибуток з гектара, у господарстві розуміють, що потрібно адаптуватися до них. Головний агроном Іван Іванович Дмитришин не виключає, що під урожай 2026 року перейдуть лише на три культури: озиму пшеницю, кукурудзу та соняшник. У розмові він розповів про це детальніше.
Агроном: Іване Івановичу, деталізуйте, будь ласка, ваші плани щодо соняшнику. У вас зараз немає цієї культури, чому вона вас зацікавила?
Іван Дмитришин: Соняшник розглядаємо як попередник для озимої пшениці. За нинішньої сівозміни, це – ріпак, культура складна, залежна від погоднокліматичних умов, схильна до хвороб та вразлива до шкідників. Посів озимого ріпаку ускладнюється відсутністю достатньої кількості ґрунтових вод, як наслідок – у зиму культура заходить не з тією густотою і не в тому стані, в якому хотілося б.
А.: Ви тривалий час вирощуєте на значних площах сою, однак не бачите її майбутнього у господарстві?
І. Д.: Ми завжди рухаємося у бік отримання прибутків. Соя балансує на межі рентабельності. Наприклад, кукурудзи ми зібрали 13 т/га, продали в середньому по 10 тис. грн/т, сої зібрали 3 т/га, спочатку була ціна на рівні 22 тис. грн/т, нині – 19 тис. грн/т. Цього року відкоригували технологію, можливо, вона дасть більше, однак різкі погодні температури, коли вдень спека, а вночі температура падає до +12…15°C, несприятливі для цієї культури, вона абортує боби і в результаті недобираємо урожай. Хоч і даємо антистреси, але вони впливають не на всі 100%.
А.: Яку технологію обробітку ґрунту застосовуєте?
І. Д.: На 60% площ маємо традиційний обробіток, решту дискуємо та застосовуємо глибоке рихлення. Рухаємося у бік зменшення використання оранки, придбали сучасний глибокорозпушувач, щоб вирішити проблему пересушування ґрунту.
А.: А як проходить посів ярих культур?
І. Д.: Все складається непогано. На старті посівної кампанії на глибині загортання насіння волога була, на кінець квітня на глибині 3 см вже «порох», сподіваємося на дощі, щоб соя лягла у вологу прогріту землю. Із особливостей можна відмітити, що сходи ярого ріпаку витримали приморозки до –3°C, які трималися 5 днів.
А.: Насіння яких брендів обираєте?
І. Д.: Якщо говорити про озиму пшеницю, то можна відмітити невибагливі до умов вирощування з високим потенціалом урожайності та зимостійкості сорти, якот Самурай (DSV), який в середньому за останні роки дає 10 т/га, РЖТ Реформ – 9,5 т/га, Асорі (Secobra) та Артист (DSV) виходять на 9 т/га і Футурум (Secobra) на 8,5 т/га.
Обираючи насіння озимого ріпаку, віддаємо перевагу сильній генетиці DSV, зокрема, не перший рік висіваємо гібриди Дюк (середня урожайність 4,5 т/га), Ромео (5 т/га), цього року спробуємо вперше Фамулус. Від гібридів інших компаній відмовилися повністю, адже вони в слабкому стані заходили в зиму або ж взагалі гинули через слабку генетику, посіви згорали через високі температури, нестандартно змінювався колір.
Понад 15 років використовуємо сорт сої Кіото (Прогрейн), сорт більш стабільний і тримає середню урожайність з року в рік на рівні 3,5 т/га. Висіваємо також Ментор (Lidea) та Командор (Lidea), втім, сорти залежать від року, можуть дати гарну врожайність, можуть і просісти, гойдалки в діапазоні від 2,9 до 3,5 т/га.
Читати по темі: 5 передових методик застосування засобів захисту рослин
70% площ під кукурудзою відводимо бренду Dekalb, зокрема, гібридам ДКС3972 ФАО 300 та ДКС4598 ФАО 360, щоб розтягнути збирання. Посіяли також Пропульс (DSV) ФАО 330, який минулого року продемонстрував гарні результати на демоділянках, а також Вархол (IFAGRI) ФАО 300. Маємо також П8816 компанії Pioneer ФАО 300, хоч він в середньому дає максимум 12 т/га, але має гарну вологовіддачу, ми з нього починаємо збирати, тому поки лишаємо у сівозміні.
Ярого ріпаку мало заходить в Україну, особливо вибору і нема, сіяли Ланцію (DSV), але цього року його не завезли, довелося замінити на Міракель, теж DSV, він трохи слабший за урожайністю.
А.: Як проходить відбір насіння?
І. Д.: Для всіх культур закладаємо демоділянки. Під час збирання запрошуємо представників компаній, на полі переважуємо – і одразу стає зрозуміло, який сорт і гібрид вартий уваги у товарному посіві.
А.: Ваші технології вирощування пшениці націлені на отримання класності зерна, чи завжди вдається цього досягти?
І. Д.: Переважно так. Досягаємо завдяки сортам із гарною генетикою, які я озвучив, підбору добрив з певними формуляціями, вчасному їх внесенню за схемою 5×5 см – за неї добрива вносимо на 5 см нижче і на 5 см вбік від насінини, що дає змогу рослинам легко досягнути зони живлення, а також уникнути можливого ураження проростків. Обов’язково консультуємося з науковцями, бо без науки ніяк. Зокрема, чітко дотримуємося рекомендацій щодо норми висіву кожного гібрида кукурудзи залежно від періоду сівби та наявності вологи у ґрунті. Звісно, намагаємося висівати все в оптимальні строки, але тут багато залежить і від погоди.
На сьогодні премія за класність озимої пшениці не така вже й приваблива, однак за сировиною високої якості стоїть черга, а фураж не завжди у попиті.
А.: Чим протруюєте насіння озимої пшениці?
І. Д.: Протруєння забезпечує культурі успішну перезимівлю і, що важливо, отримання дружних сходів. Раніше використовували оригінальні продукти, але їх ціна захмарна, перейшли на фунгіцидний протруйник Спайдер, співвідношення ціна/якість задовольняє. Також у цьому «коктейлі» застосовуємо Ерайз, БлекДжек та Інітер.
А.: Як щодо стартових добрив?
І. Д.: У планах господарства перейти на рідкі комплексні добрива (РКД), вже запланована закупка відповідного обладнання. Це рішення продиктоване тим, що посуха з року в рік лише посилюється, а добрива без достатньої кількості вологи не розкладаються, можуть, як цемент, лежати місяцями у ґрунті, а нам потрібно, щоб працювали вже зараз.
Для РКД потрібно мінімум вологи, вони не шкодять рослині, можна замовити певну формуляцію і додати саме ті мікроелементи, яких рослина потребує, дефіцит яких ми бачимо, щоб вона не була пригніченою.
А.: На що звертаєте увагу при виборі засобів захисту рослин?
І. Д.: При виборі ЗЗР звертаємо на наукове підґрунтя виробника, якість, а також ціну. П’ятий рік поспіль пробуємо, вивчаємо, порівнюємо альтернативні продукти, відмовляючись поступово від іменитих брендів через їх високу ціну. Так, у виробничі технології включили продукти бренду IFAGRI – фунгіцид Баскайд, трінексапакетил Трегус, інсектициди Інстрайкер Турбо і Катадін. Замінити одразу технологію і препарати було б неправильно, ми використовуємо метод перевірки, обираємо те, що в остаточному підсумку виявилося найкращим.
А.: Чи були нестандартні проблеми у 2024 році і які рішення вам допомогли?
І. Д.: Примхи погоди, різкі перепади денних і нічних температур, тривала посуха пригнічували культури, зокрема сою. Витягували біостимуляторами на основі амінокислот Терра-Сорб Фоліар та Терра-Сорб Комплекс. Використання препаратів дало змогу зберегти закладення врожаю і вийти на заплановану урожайність.
А.: Які культури були для вас найбільш рентабельними в останні роки?
І. Д.: Кукурудза, яка в сухому заліку в середньому дає стабільно 13 т/га. Далі озимий ріпак на рівні 4,8 т/га і озима пшениця, яка виходить в середньому на 8 т/га по господарству.
А.: Яку планову врожайність заклали цього року?
І. Д.: Озима пшениця – 9 т/га, ріпак – 4,5 т/га, адже посіви трохи зріджені, ярий ріпак – 3 т/га, кукурудзу плануємо витягнути на 14 т/га в сухому заліку, соя – 3,5 т/га.
А.: Які ваші очікування від нового сезону?
І. Д.: Складно прогнозувати, який буде сезон, через непередбачувані погодні умови, однак ми маємо напрацьовану технологію, яку постійно вдосконалюємо. Тут нам допомагають постачальники, особливо ті, які надають консультаційний супровід, пропонують інноваційні рішення та продукти. Наприклад, компанія «Ерідон», яка значно випереджає конкурентів і постачає нам не лише насіння, ЗЗР і добрива, а й техніку. Помірні ціни, знижки та фінансова підтримка, що дуже важливо, адже не завжди є можливість здійснити 100% оплату. Тому ми завжди готові до вирішення нестандартних ситуацій та сподіваємося на вдалий сезон.
А.: Дякуємо за розмову і бажаємо гарного врожаю.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
