Застосування рідких стартових добрив під час сівби озимих культур стає все більш поширеною практикою у сучасному землеробстві. На відміну від ярих культур, де стартове добриво насамперед компенсує обмежену доступність фосфору при низьких температурах ґрунту, що створює ризики уповільненого стартового розвитку рослин, в озимих культурах воно виконує інші функції. Основним завданням є забезпечення збалансованого живлення, контрольованого розвитку в осінній період, стимулювання розвитку кореневої системи та підвищення зимостійкості.
ОЗИМИЙ РІПАК: ОПТИМІЗАЦІЯ ФОРМУВАННЯ ОСІННЬОЇ БІОМАСИ
У перші тижні після сівби ріпак формує потужну стрижневу кореневу систему. Вже на старті критично важливо забезпечити доступність фосфору, цинку та бору, тобто тих елементів, що регулюють ріст кореневої системи, формування кореневої шийки, диференціацію клітин і накопичення вуглеводів. Локалізоване внесення рідких стартових добрив у місце проростання насіння створює зону підвищеної концентрації доступних елементів у ризосфері, що сприяє активізації ростових процесів. Контрольований вміст азоту й калію у складі стартових композицій дає змогу запобігти надмірному вегетативному розвитку, зокрема, витягуванню точки росту, що є фактором ризику в контексті зимостійкості. Як наслідок, формується компактна розетка з оптимальними параметрами кореневої шийки та накопиченням пластичних речовин, необхідних для успішного проходження зимового періоду.
ОЗИМА ПШЕНИЦЯ: ФОРМУВАННЯ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ ТА ВУЗЛА КУЩІННЯ
У пшениці на старті розвитку ключовими чинниками є утворення потужної кореневої системи та закладання вузла кущіння. Це особливо важливо в умовах пізньої сівби, посухи або після попередників, що виснажили верхній шар ґрунту. Рідкі стартові добрива із вмістом фосфору, цинку та марганцю сприяють формуванню більшої кількості вторинних коренів, підвищують енергію проростання та стимулюють формування потенційно продуктивних пагонів. Така технологія забезпечує більш рівномірні сходи, підвищує адаптивність до несприятливих факторів осені та сприяє кущінню після відновлення весняної вегетації, що безпосередньо впливає на структуру майбутнього врожаю.
СТАРТОВА ДОСТУПНІСТЬ ФОСФОРУ ТА ЦИНКУ
Навіть за сприятливих температурних умов восени доступність фосфору в ґрунті залишається обмеженою через його низьку дифузійну здатність, сорбцію на ґрунтових колоїдах і швидку фіксацію в малорозчинні форми, особливо в умовах осінньої посухи, переущільнення або підвищеного рН. У таких ситуаціях локалізоване внесення доступних форм фосфору безпосередньо в посівне ложе дає можливість забезпечити його ефективне засвоєння у критичний період формування кореневої системи.
Цинк є один із найбільш дефіцитних мікроелементів в українських ґрунтах. Його доступність значно знижується за умов лужної реакції ґрунту, переущільнення та підвищеної концентрації фосфору в зоні кореневої системи. З огляду на це при внесенні фосфорних добрив доцільним є одночасне включення цинку до складу стартової композиції. Завдяки такому підходу вдається уникнути антагоністичної взаємодії між елементами, запобігти індукованому дефіциту цинку та забезпечити збалансоване надходження макро- і мікроелементів у ранній період онтогенезу.
ЕФЕКТИВНІСТЬ СТАРТОВИХ КОМПОЗИЦІЙ: ДАНІ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
У лабораторно-вегетаційних умовах R&D центру Quantum проведено дослідження впливу рідких стартових добрив на морфогенез озимого ріпаку. Рослини вирощували на субстраті із суміші торфу та польового ґрунту з моделюванням типових умов осінньої вегетації. Експериментальна схема включала п’ять варіантів добрив із додаванням цинку, мікроелементних композицій або біостимулятора, а також контроль без добрив для порівняння ефективності. Дослідження засвідчили чіткий позитивний вплив рідких стартових добрив як за морфометричними параметрами, так і за накопиченням сухої маси (рис. 1).
Найкращі показники приросту довжини пагонів і коренів спостерігались у варіантах з добривом Квантум Діафан ACTion 2.0 та його комбінацією з біостимулятором на основі морських водоростей Квантум CіАмін: висота рослин перевищувала контроль на 40–70%, суха маса пагонів була у 3–3,4 раза більшою, а коренів – на 25–30% вищою порівняно з контролем. Інші комбінації на основі марки Квантум Діафан ACTion 5–20–5 з Квантум Хелат Zn 117 або Квантум Tріо (комплекс хелатованих ЕДТА Zn, Mn, Cu) також забезпечували виражений стимулюючий ефект на ріст біомаси, особливо на зростання маси кореневої системи ріпаку (рис. 2, 3).
Отримані результати свідчать, що комбіновані формули на основі фосфору, цинку та біоактивних компонентів забезпечують інтенсивний старт ростових процесів і стимулюють ризосферну активність навіть за умов неоптимальних температур осінньої вегетації.
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ В УМОВАХ 2025 РОКУ
У Болградському районі Одеської області на карбонатних ґрунтах із pH 8,2–8,6 застосування добрива Квантум Діафан ACTion 2.0 (марка 7–20–4+Zn) у нормі 30 л/га
дало змогу отримати врожайність озимого ріпаку на рівні 3,18 т/га, що істотно перевищувало контрольний варіант із гранульованим сульфоамофосом (80 кг/га), де урожайність становила лише 2,2 т/га.
Читати по темі: Антистресова стратегія для кукурудзи та соняшнику в умовах нестабільних опадів і температурного стресу
У Піщанському районі Вінницької області при вирощуванні озимого ячменю внесення Квантум Діафан ACTion 5‑20‑5 у тій самій нормі (30 л/га) сприяло формуванню врожайності 75 ц/га, тоді як у контролі з нітроамофоскою (100 кг/га) цей показник становив 65 ц/га.
Обидва приклади демонструють високу агрономічну та економічну ефективність рідких стартових добрив за умови точного внесення та відповідно підібраної формуляції.
ДОДАТКОВІ ПЕРЕВАГИ РІДКОЇ ФОРМИ
На відміну від гранульованих форм, рідкі стартові добрива мають низку агрономічних переваг. Вони забезпечують рівномірний розподіл поживних речовин безпосередньо в зоні проростка, що сприяє синхронному старту вегетації. Завдяки високій розчинності елементи живлення стають доступними для рослин вже в перші дні після сівби. Якісні формуляції рідких стартових добрив мають низький сольовий індекс і є безпечними для проростків навіть за умов посушливої осені. Важливою перевагою є їх технологічна сумісність із біостимуляторами та хелатованими мікроелементами, завдяки чому можна створювати багатокомпонентні композиції в одному баковому розчині. Крім того, локалізоване внесення рідкої форми виключає втрати поживних речовин у міжрядді, які часто спостерігаються при поверхневому розкиданні гранульованих добрив.
РЕКОМЕНДОВАНА СИСТЕМА СТАРТОВОГО ЖИВЛЕННЯ ОЗИМИХ КУЛЬТУР:
- Квантум ДІАФАН ACTion або марка ACTion 2.0 з технологією захисту фосфору, 25–50 л/га (залежно від характеристик ґрунту і умов посіву);
- на ґрунтах з високим показником рН, низьким вмістом Zn, Mn або Cu і частими посухами восени – Квантум ТРІО 0,5–1,0 л/га або відповідні монохелати мікроелементів;
- для ріпаку Квантум БОР АКТИВ+Мо або Квантум БОР КЛАСИК 0,5–1,5 л/га, а на ґрунтах з низьким рівнем рН додатково Квантум ХЕЛАТ МОЛІБДЕНУ до 0,5 л/га.
ВИСНОВКИ
Рідкі стартові добрива – це не просто альтернатива гранульованим формам, вони є технологічним інструментом, який дає змогу цілеспрямовано впливати на стартовий розвиток озимих культур: сприяти формуванню сильної кореневої системи, оптимізувати накопичення біомаси в осінній період, покращити доступність фосфору та мікроелементів, а також створити умови для формування продуктивного стеблостою. Їх використання відкриває нові можливості для підвищення ефективності сучасних агротехнологій.
Ольга Капітанська, канд. біол. наук, керівник науково-дослідного відділу; Сергій Полянчиков, директор з розвитку, НВК «Квадрат»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
