У серпні 2019 року дослідницька група на чолі з Свеном-Еріком Беренсом з Галле-Віттенбергского університету імені Мартіна Лютера (Німеччина) оголосила про розробку швидкого і надійного підходу до створення РНК-вакцини для рослин.
Система під назвою РНК-інтерференція, працює наступним чином: клітина розпізнає дволанцюгову РНК як вірус, який намагається захопити клітину, і розриває її на дрібні фрагменти. Потім клітина використовує ці фрагменти, щоб ідентифікувати та зупинити подальшу активність патогена.
Вчені знайшли вірусну РНК, яка викликала найсильнішу реакцію в рослинах тютюну, і провели експерименти по вакцинації, вводячи цю РНК в незаражені рослини тютюну. Вони виявили, що рослини, інокульовані найпотужнішою «вакциною», були захищені на 90%.
Одним з основних переваг «вакцинації» рослин є те, що молекули РНК можуть доставлятися ззовні рослинам шляхом місцевого застосування: обприскування, ін’єкція стовбуру (сади, виноградники), змочування кореня або обробка насіння.
Такий простий спосіб доставки дає рослинним «вакцинам» ще одну перевагу: гнучкість. Віруси і патогени постійно мутують, щоб адаптуватися до мінливих умов, тому розробка спеціалізованої вакцини РНК буде швидшою і простішою, аніж трудомісткі процедури, необхідні для редагування генів.
Це було б перевагою в першу чергу для багаторічних культур, таких як виноград, цитрусові, яблуні.
«Вакцини» впливають тільки на цільові патогени, в той час як небажаний вплив на інші організми, як очікується, буде обмеженим.
«Вакцинація» рослин має величезне значення і для багатьох комерційно важливих культур, яким загрожують віруси: рис, пшениця, кукурудза, тощо.
