Економіка насіннєвого матеріалу і ЗЗР змінюється щороку, що змушує аграріїв переглядати улюблені технології. Наприклад, після підвищення цін на ґрунтові гербіциди у 2022 році любити класичну технологію стало дорожче. На що звернути увагу в сезоні-2023? Відповідь дають експерти проєкту «ПДВ. Підготуйся до весни» від бренду «Агрохімічні технології».
ЕКСПЕРТИ ВИПУСКУ:
- Дмитро Шацман, директор компанії «Євросем», кандидат с.-г. наук, експерт у дослідженні вовчка соняшникового;
- Олександр Конопацький, продакт-менеджер «Агрохімічні технології»
- Олег Загородній, керівник відділу агросервісу ТОВ «Агро Експерт», м. Вінниця, головний агроном ДП «Біріт-Надія»;
- Роман Кастранець, засновник ТОВ «Агровимір», м. Тернопіль, експерт із Західного регіону;
- Руслан Діденко, керівник відділу продажу ТОВ «АгроПрайд», м. Дніпро, експерт зі Східного регіону;
- Сергій Богомаз, керівник відділу технічного маркетингу «Агрохімічні технології».
ТЕНДЕНЦІЇ ВИБОРУ ГЕРБІЦИДІВ
Дмитро Шацман: у «Євросем» багато клієнтів на Півдні та Сході, де зараз активно переходять на сульфо-технологію соняшнику. Тому в структурі продажів 40% становлять гібриди сульфо-технології, 30% – класика і 30% – імі-стійкі гібриди. Всі добре рахують гроші. А любов до класики – це дорога любов!
Євролайтингові гібриди стабільно займають близько 30%. Насамперед через те, що імі-технологія дає змогу поборотись із вовчком там, де навіть 7-расові гібриди не стійкі. Про вовчок ми ще пізніше поговоримо. Інші причини – коли багато складних бур’янів і «трипільна» соняшникова сівозміна.
Руслан Діденко: щодо сівозміни – у нас на південному сході може бути соняшник по соняшнику 10 років. Тому головне питання – навіть не ціна на ґрунтові гербіциди, а боротьба з падалицею соняшнику. Хоча й ціна теж – собівартість двокомпонентної суміші зводиться до 1–1,5 ц.
Друге питання – кількість вологи. Ми на півдні Дніпропетровської області в половині випадків спостерігаємо недопрацювання ґрунтових гербіцидів із різними методами внесення, навіть під культивацію. Тому є потреба допрацьовувати дешевшими страховими.
І третє – це багаторічні бур’яни, які багато хто порозводив, на них ґрунтові гербіциди не працюють. Популярний гербіцид із галауксифен-метилом для мене не варіант – з досвіду знаю, що по осоту роботи нуль. Треба щось для підстраховки. Тому сульфо- та імі-гібриди – популярне рішення.
Олег Загородній: у Вінницькій області ще більшу частину площі займають класичні гібриди, хоча є тенденція до збільшення кількості сульфо-гібридів. Чому? У нас є бажання підстрахуватись, і навіть маючи ґрунтову схему, мати можливість зняти дешево другу хвилю бур’янів, «фул-пакет». Це сприяє розвитку сульфо-сегменту.
Останнім часом також спостерігаю збільшення імі-сегменту в центральних регіонах, тому що вовчок рухається на північ, і його вже можна зустріти на Вінниччині, Черкащині, Київщині та Житомирщині.
Роман Кастранець: у нас на Тернопільщині також все ще переважає класика, хоча популярності набуває сульфо.
Люди хочуть більше заробляти і підбирають такі гібриди, які дадуть змогу краще і дешевше проконтролювати наявні бур’яни. Сульфо-технологія – зручне рішення, щоб перестрахуватись і не витрачати гроші на дорогущий галауксифен-метил, який вирішує тільки одну проблему лободи.
Сергій Богомаз: до того ж трибенурон-стійкі гібриди дещо вирівнялись за врожайністю із класикою. Якщо раніше відрізнялись, то зараз майже однакові.
Роман Кастранець: якщо порівняти два топові сульфо-стійкі гібриди різних компаній, то різниця із класикою не суттєва – 70-100 кг. А за ціною насіннєвого матеріалу – суттєва!
Руслан Діденко: проблема в тому, що стабільних сульфо-гібридів у кожного виробника – 1–2 гібриди. Адаптованих для Південного Сходу – дуже вузький спектр. Класичний гібрид ти можеш підібрати під будь-яке поле, екстенсив/інтенсив. А щодо сульфо-гібридів такого вибору немає, щоб була стійкість до 7+ рас вовчка.
Дмитро Шацман: сьогодні на прикладі наших дослідних ділянок можу сказати, що генетичний потенціал всіх гібридів за однакової технології достатньо вирівняний.
Класика і сульфостійкі гібриди вирівнюються за врожайністю швидше через зміну підходів до гербіцидного захисту. Раніше всі працювали по сульфо-соняшнику без ґрунтових гербіцидів. Чекали на фазу внесення трибенурон-метилу і в цей час втрачали врожай, бо найбільш гербокритичний період для соняшнику – до 3–4 пари листків.
ІМІ-ТЕХНОЛОГІЯ І ВОВЧОК
Олександр Конопацький: класична причина переходу на імі-технологію – наявність вовчка соняшникового. Але якщо взяти до уваги певні мінуси технології – обмеження щодо сівозміни, післядія, то треба визначити, коли саме з’являється економічний сенс переходити на імі-технологію.
Дмитро Шацман: одна рослина вовчка – це ще не проблема, але це вже перші кроки. Вовчок – дуже продуктивна на насіння рослина, в одній коробочці може міститись 1000 насінин, а на рослині вовчка в середньому 30–40 коробочок, тобто 3000 насінин. В дослідах зустрічали і 100 коробочок на рослині.
Читати по темі: Стресостійкі гібриди: перевірено в полі
Коли ми бачимо поодинокі рослини вовчка – треба розуміти, що за 2–3 рази висівання гібрида на цьому полі він стане проблемою. Бо вовчок спочатку – це поодинокі рослини, на другий цикл сівозміни це вже зона ураження 3–5 м2, і на третій – 50–200 м2, залежно від кількості рослин.
Схема така: коли вже наявні плеса по 10–15 м2 або ураження посіву понад 10%, тоді треба змінювати гібрид і переходити з 5-расового на 6-расовий, з 6-расового на 7-расовий, і останній «щабель» оборони – це імі-стійкі гібриди, якщо не стоїть питання сівозміни.
Тобто на імі-технологію ми переходимо, коли вже не працюють 7-расові гібриди.
Олександр Конопацький: а чи є повністю стійкі до вовчка гібриди?
Дмитро Шацман: стійкість – це не стіна. Стійкість до вовчка – це комплекс генів, які дають соняшнику можливість сформувати імунітет до ураження вовчком. Розуміємо, що не може бути абсолютного 100% імунітету, тому що це генетика. Навіть серед 7-расових гібридів є ті, які частково уражаються, а інші дуже стійкі до вовчка і практично не уражаються.
Але стійкість до вовчка – це генетика, яка тягне за собою недоліки гібрида. Гени стійкості беруться у диких форм соняшника, і часто найстійкіші до вовчка гібриди мають питання до олійності, маси 1000, натурної маси. Селекціонерам складно тримати баланс між врожайністю, олійністю, натурною масою та стійкістю до вовчка. Аналогічно тому, як стійкі до хвороб гібриди мають свої недоліки, і посухостійкі гібриди також.
Роман Кастранець: але якщо вибирати між повною загибеллю поля соняшнику і частковою втратою врожаю, то, напевно, треба зібрати врожай.
Руслан Діденко: і ще є питання падалиці соняшнику, яка може сходити 2–3 роки. При насиченій сівозміні соняшнику падалиця з’являється, і від падалиці вовчка буде багато. Вона вже генетично менш стійка до вовчка, в рядку ти її нічим забрати не можеш, якщо це класичний гібрид. Наскільки зберігає стійкість до вовчка падалиця соняшнику генетично?
Дмитро Шацман: розщеплення гібридів F2 – приблизно 30%. Тому важко сказати, на які гени і в якій мірі буде іти розщеплення і в чому ці 30% проявляться. У сучасних останніх 7-расових гібридах стійкість контролюється кількома генами, тому хоча частина механізмів стійкості може відпасти, але частина залишиться. В підсумку стійкість падалиці до вовчка буде зменшуватись поступово.
Олександр Конопацький: ще важливо розуміти правильні терміни внесення імі-гербіцидів по вовчку. Основний чинник, який відповідає за проростання вовчка, – це температура ґрунту від 10°C. Це припадає на фазу розвитку соняшнику 2–4 листки. В цей момент відбувається прикріплення вовчка до кореневої системи, і саме тоді потрібно внести Імпекс Дуо.
Якщо гербіцид внести раніше – концентрація препарату з часом зменшиться, відбувається деградація д.р у рослині та ґрунті. І в потрібний момент концентрація речовини може бути недостатньою. Якщо внести запізно, коли вовчок вже прикріпився до кореневих волосків соняшнику і коли розвинена підземна гаусторія, він вже є стійким до групи імідазолінів, і тієї кількості норми внесення вже не вистачає для знищення вовчка.
Якщо фази внесення по бур’янах і вовчку не збігаються, потрібна комбінована схема захисту. Сіємо імі-стійкий гібрид, вносимо ґрунтові гербіциди, а з вовчком боремось імідазолінами, заодно підчищаємо бур’яни, що лишились.
Коли ми сіємо соняшник в оптимальні строки, у фазу 2-х листків, температура ґрунту може бути 15°C, вовчок проростає, а інших бур’янів може і не бути – тут орієнтуємося на вовчок.
Руслан Діденко: погоджуюсь. Буває, що фермер обирає імі-стійкий гібрид для того, щоб посіяти в максимально ранні терміни і раніше здати соняшник – поки є ціна. І буває, що в фазу сім’ядоль – перша пара листків вже «футбольне поле» стоїть. Саме для таких посівів потрібна комбінована схема захисту, яка максимально дорога – але виходу немає.
Роман Кастранець: якщо ми хочемо здати дорожче соняшник, то мусимо чимось жертвувати – дати ґрунтовий гербіцид.
Олег Загородній: я люблю фразу «ціна не має значення, має значення лише окупність».
Комбінована схема – це, звісно, «дорого-багато». Але дорога комбінована схема і на соняшнику, і на кукурудзі може мати кращий економічний ефект, ніж одне внесення.
ҐРУНТОВІ НА СУЛЬФО-ГІБРИДАХ
Олександр Конопацький: пройдемось по основних причинах переходу на сульфо-технологію. По-перше, пізній попередник. Коли кукурудза збирається вже зі снігом, якісний обробіток ґрунту – це фантастика. А за неякісного обробітку ґрунту ефективність спрацювання ґрунтових гербіцидів буде відносною.
Друга причина – сильне забур’янення дводольними бур’янами: осоти, амброзія, лобода біла. І найпопулярніше – дефіцит ґрунтової вологи.
На стійких гібридах є можливість вносити дробово Гренадер, це буде 2 недорогих внесення. Сумарно із внесенням грамініциду Ореол Максі ціна буде орієнтовно 20–24 $/га. З недоліків – це потребує двох внесень з інтервалом 7–10 днів, тож іноді складно встигнути.
Руслан Діденко: у нас грамініцид вноситься першим, до 3 пари (6 листка), бо потім по фазі 10-12 листків отримуємо мікрофони. Вже після цього – Гренадер.
Олександр Конопацький: у нашому регіоні першими можуть зійти лобода, щириця – тому ми спочатку працюємо Гренадером. Але так, як ти кажеш, ідеально працювати – тому що грамініцид, особливо на основі хізалафоп-п-етилу, ми рекомендуємо вносити до 6 листка.
Важливу роль відіграє температура внесення. У 2022 році в мене був дослід на демо. Було два внесення. Хізалафоп-п-етил 1,2 л/га при температурі 23°C соняшник переніс нормально, а в іншому варіанті, 0,6 л/га при температурі 28-30°C, вийшли мікрофони.
Руслан Діденко: але все ж страхові гербіциди – це не основний метод захисту посівів, це підстраховка. Я рекомендую працювати ґрунтовим. Як можна якісно прогнозувати погодні умови, розрив 7–10 днів між внесеннями, врахувати навантаження на техніку? Бо вилізе весь гербарій, ти обробив хізалафопом, почекав 10 днів – а тут трактор поламався, щось сталось – і все.
Ґрунтові гербіциди, навіть у нашій зоні при посухах, забирають мінімум 60% бур’янів. Потім з ними боротись набагато простіше.
Роман Кастранець: без ґрунтового гербіцида будь-яка технологія на сьогодні буде із втратами – що імі-, що сульфо-, що класика.
Дмитро Шацман: ми три роки проводили досліди на полігоні Поля знань і на Полтавщині, і на Київщині. Що сульфо-, що імі-технологія при додатковому внесенні ґрунтових гербіцидів показує мінімум 10% прибавки до врожаю порівняно із внесенням тільки трибенурон-метилу або імідазолінів.
Олег Загородній: 10% прибавки врожайності окуплять будь-який ґрунтовий гербіцид навіть при цінах 2022 року. Не питання ціни – питання окупності!
Сергій Богомаз: але на початку весни, якщо у господарств немає вільних обприскувачів під внесення ґрунтових гербіцидів, можливий варіант – починати працювати гербіцидом із двох листочків, щоб не допустити негативного впливу на культуру.
КЛАСИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ. ЦІНА НЕСПРАЦЮВАННЯ ҐРУНТОВИХ ГЕРБІЦИДІВ
Які технологічні рішення підвищують ефективність ґрунтових гербіцидів та як правильно скорочувати норму виливу за умов посухи – дивіться у повному відео.
Олег Загородній: по страхових на класиці в цьому році у нас склалась цікава ситуація: аклоніфену не було ще в наявності, для галауксифен-метилу дуже рання фаза і не було температур, внесли флурохлоридон по сходах. Але знадобився потім корвалол для агронома.
Руслан Діденко: доповню реалії. З галауксифен-метилу зробили мастхев, але останні три роки він по-різному працює. Два роки тому на вечір вносиш, на ранок лежить соняшник, лежить бур’ян. В цьому році внесли – на третій-четвертий день соняшник як стояв, так і стоїть, бур’ян тільки починає листячко опускати. При однаковій фазі. Можливо, температура і вологість повітря вносить свої корективи.
І ще – раніше 8 листка я його не використовую, бо фітотокс. На третій рік використання можу сказати, що по різниці у врожайності фітотокс помітний.
Олег Загородній: підтверджую слова. В одному великому технологічному господарстві на Дніпропетровщині було закладено спеціальний дослід по фітотоксу галауксифен-метилу, з відстежуванням за NDVI, за картами врожайності тощо. Дуже чітко видно просадку. При врожайності під 4 т/га різниця становила 10%, тобто 4 ц/га. І мої власні досліди це підтверджують, особливо в певних бакових сумішах, наприклад.
Руслан Діденко: але перше, за що ми маємо боротись, – чисте поле. Якщо є проблеми зі спрацюванням ґрунтового гербіциду і є проблеми з бур’янами – працюйте тим, що можете купити.
Який би фітотокс не був від деяких продуктів, більше збитків принесуть амброзія, лобода, щириця. І потім розплідник насіння на наступні роки.
Сергій Богомаз: не створюйте собі додаткових проблем – застосовуйте ґрунтовий гербіцид якісно, правильно, вчасно, і тоді необхідність вносити по вегетації буде мінімальною.
Посилання на повне відео: https://www.youtube.com/watch?v=emtQZjVfO8s
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023
