Попри близькість бойових дій, аграрії Харківщини продовжують не лише забезпечувати потреби області, а й наповнювати держбюджет країни. Які найбільші виклики стоять перед агровиробниками регіону та які спільні з постачальниками матеріально-технічних ресурсів і сусідами-аграріями рішення забезпечують відмінний результат – дізнаємося у розмові з головним агрономом ТОВ «Зоря» (Великобурлуцький район) Сергієм Отченашком та головним агрономом ТОВ «Надія» (Берестинський район) Віталієм Бунченком.
ТОВ «ЗОРЯ»
Агроном: Сергію, розкажіть, будь ласка, про вашу компанію та спеціалізацію господарства, скільки земель в обробітку, які площі займають культури, що в планах на 2025 рік?
Сергій Отченашко: Маємо 20 тис. га, з яких 1 200 га не обробляється через мінне забруднення. Що ж до сівозміни під урожай 2025 року, то вже засіяли 6 тис. га озимої пшениці, трохи більше ніж 8,1 тис. га плануємо під соняшник і 4,7 тис. га відведемо під кукурудзу.
Після 2022 р. ми виключили зі сівозміни горох і озимий ячмінь, на сьогодні у нас їх вирощувати недоцільно з економічного погляду, в тому числі через близькість зони бойових дій. Якщо все буде добре, то засіємо невелику земельну ділянку під насіннєвий горох, але ми мали схожі плани й цього року, однак реалізувати їх не вдалося.
А.: Яка технологія обробітку ґрунту застосовується у вашій зоні під ваші культури у сівозміні?
С. О.: У 90% попередником пшениці є соняшник, перед посівом дискуємо один раз на глибину 5 см, готуємо посівне ложе і висіваємо пшеницю в середньому на 4 см з нормою 5,5 млн насінин/га. Бувають винятки, коли дискуємо два рази, все залежить від погодних умов.
Соняшник сіємо по кукурудзі й по пшениці. Намагаємося по максимуму застосовувати оранку на 27 см, якщо ж аномальні погодні умови не дозволяють провести оранку на всіх землях, то проводимо глибоке рихлення на 32–35 см. Придбали глибокорозпушувач Gaspardo ARTIGLIO, з ним можна якісно працювати за важких умов. Сіяли соняшник з нормою 65 тис. насінин/га. Проте для нашої зони це вже густий посів, будемо зменшувати на окремих полях до 60 тис. насінин/га і 58 тис. насінин/га. Такі кроки продиктовані відсутністю достатнього зволоження. Зокрема, минулого року мали в середньому 600 мм опадів від початку року до збирання, цього сезону лише 200 мм.
По кукурудзі аналогічний ґрунтообробіток, як і на соняшнику. Норми висіву з 70 тис. насінин/га будемо зменшувати поступово до 65 тис. насінин/га, 62 тис. насінин/га та 60 тис. насінин/га. Вивчаємо, які гібриди з якою нормою висіяти, деякі гібриди висіємо з різною нормою, щоб порівняти результат. Загалом підлаштовуємося під погодні умови, шукаємо завжди дієві рішення, консультуємося з постачальниками матеріально-технічних ресурсів і нашими колегами з ТОВ «Надія».
А.: Чи зменшували кількість добрив?
С. О.: На сьогодні при висіванні пшениці разово даємо 150 кг/га у фізичній вазі сульфоамофосу, навесні по листку разово 200 кг/га у фізичній вазі підживлюємо КАСом. Раніше були три підживлення, але одне прибрали. По соняшнику вносимо обприскувачем перед культивацією і посівом 100 кг/га у фізичній вазі КАСу. Цього року не всі площі під соняшником були з КАСом, але результат не задовольнив, тому спробуємо дати КАС під всі площі. Перед посівом кукурудзи даємо 120 кг/га у фізичній вазі безводного аміаку – і все.
А.: Яку врожайність культур отримали?
С. О.: По пшениці цього року отримали 49,6 ц/га, по соняшнику 25,2 ц/га, по кукурудзі 53,7 ц/га. У минулі роки отримували більшу урожайність, але відсутність опадів цього року далася взнаки. До прикладу: там, де кукурудза отримала 150 мм опадів, віддача аміаку була гіршою, ніж там, де культура отримала 220 мм.
А.: Які гібриди кукурудзи показали найкращі показники?
С. О.: Ще минулого сезону взяли на пробу простий середньостиглий гібрид Вархол. Тоді він продемонстрував високий потенціал врожайності – 91,2 ц/га, цьогоріч його стійкість до посухи теж не підвела, зібрали з урожайністю 55 ц/га. Непогано показав себе Блекрок від IFAGRI – він відповідає показнику «ціна-якість» і також гарно себе показує. Серед дієвих у наших умовах господарювання варто також виділити гібриди Креатив компанії «Лідеа», Фортаго та Енермакс від «Сингенти». Спробували РЖТ Екксклам з ФАО 270, будемо брати його і під урожай 2025 р. Варто зауважити, що ми обираємо після 2022 р. здебільшого екстенсивні гібриди, які менш вибагливі до умов вирощування, краще переносять посуху, показують гарні результати при мінімальному живленні.
А.: Чи задовольнила вологість цих гібридів?
С. О.: У цьому році незалежно від ФАО, чи було 270, чи 300, всю кукурудзу зібрали з вологістю 11–12% у заліку, зерно пішло без сушки.
А.: А як щодо соняшнику, які гібриди можете виділити?
С. О.: На першому місці ранньостиглий гібрид Белла компанії «Лідеа». Він показав стійкість до хвороб і стресових чинників і дав 30 ц/га. Також Ізіда від «Лідеа» порадував, Ласкала і Арізона «Сингенти», РЖТ Філладельфія (RAGT). Під Євро-Лайтінг та Євро-Лайтнінг Плюс брали Розету («Сингента»). Навіть там, де соняшник вийшов по соняшнику, він дав понад 20 ц/га.
Слід виділити ще гібрид Санрок (IFAGRI). Ми його беремо понад 5 років, завжди дає добрі результати. Його потрібно висівати не в перші строки посіву, а пізніше. Один із незаперечливих плюсів цього гібрида – здатність формувати повністю запилений кошик, пилок якого зберігає життєздатність за температури до 35°С, а також має високий вміст олії – до 52%.
А.: Як щодо засобів захисту рослин, чи були якісь нестандартні проблеми за цей сезон і які рішення вам допомогли?
С. О.: У 2022 р. в нас нічого не було посіяно, крім пшениці з осені 2021 р. Після деокупації ми почали обробляти поля, коли стояв ліс бур’яну. І до сьогодні є частина земельного масиву, який не обробляється, осот звідти з вітром розлітається по інших полях. У 2023 р. по класичному соняшнику мали проблему з цим злісним бур’яном, прибрали баковою сумішшю: Геліантекс (0,045 л/га) від «Кортеви» і Челендж (0,8 л/га) від «Байєр» та додавали прилипач Тенеріс (0,2 л/га) від «Іфагрі».
На кукурудзі, яка йде по соняшнику, працювали гербіцидом Дифлейм по 0,5 л/га.
Варто зауважити, що на землях, які йдуть понад лінією розмежування, неможливо працювати вночі, а вся технологія у нас розроблена на цілодобове внесення. Гербіциди, внесені при температурі понад 30°С, спрацьовують погано, тому будемо цього року замінювати спиртовий прилипач на органічний, який дає змогу працювати при відкритих сонячних променях. Консультуємося і щодо гербіцидів, які варто використовувати за таких умов.
А.: Поряд із вами зона бойових дій, недалеко кордон. Як ви адаптувалися до цих умов, які ваші очікування від нового сезону?
С. О.: До таких умов складно адаптуватися, все ситуативно: заїхала сівалка чи комбайн, почався обстріл, робимо перерву. Це також впливає і на строки сівби чи збору. І хоча ми маємо дозволи на певних територіях працювати у комендантську годину, ми не ризикуємо людьми. В новому агросезоні хочеться, щоб швидше були наша перемога і мир, а ми вже пропрацюємо, які інновації застосовувати, введемо їх в нашу технологію та будемо сподіватися на гарний урожай.
ТОВ «НАДІЯ»
А.: Чи змінилася у вас сівозміна від початку повномасштабного вторгнення?
Віталій Бунченко: Нині на 9 200 га практикуємо трипільну сівозміну, культури розподілені таким чином: 32% – озима пшениця, 32% –кукурудза, 36% – соняшник. Раніше були озимий і ярий ячмінь, соя, горох, однак зупинилися на зазначених вище трьох культурах, адже на сьогодні вони для нас економічно вигідні та найбільш рентабельні.
А.: Яку технологію обробітку ґрунту застосовуєте під кожну з культур?
В. Б.: Як правило, попередником озимої пшениці є соняшник. Дискуємо ґрунт на глибину 5–6 см, після чого проводимо посів з нормою 5,2–5,5 млн насінин/га. За допомогою посівних комплексів John Deere 1910, які агрегатуються з тракторами John Deere, вдалося цієї осені засівати до 300 га/день.
Під кукурудзу намагаємося зорати ґрунт на глибину 25–27 см. Втім, за відсутності сприятливих погодних умов для обробітку ґрунту використовуємо глибокорозпушувач, який запускаємо на 35–37 см, щоб зірвати плужну підошву. Під соняшник маємо аналогічний обробіток: або оранка, або глибокорозпушувач восени. Навесні перед посівом використовуємо культиватори, аби вирівняти площу і поборотися з бур’янами. Кукурудзу висіваємо з нормою 65 тис насінин/га, соняшник – 60 тис насінин/га.
Дедалі частіше погода коригує наші плани щодо обробітку ґрунту. До прикладу: влітку було мало опадів, і на поверхні ґрунту мали температури понад 62°С тепла, за таких умов у півтораметровому шарі ґрунту не залишилося вологи зовсім, і тому плуги на багатьох площах не мали змоги працювати, тож переважно використовували глибокорозпушувачі. Ближче до осені випало трохи дощів, що дало змогу провести частково оранку.
А.: Чи вийшли на планову урожайність за таких погодних аномальних умов?
В. Б.: По пшениці середню урожайність останніх п’ять років мали на рівні 58–60 ц/га, цього року погода зменшила до 51,7 ц/га. Високі температури вплинули і на кукурудзу: якщо в середньому по господарству раніше була стала урожайність на рівні 88 ц/га, то цьогоріч зібрали 42,3 ц/га. Саме коли кукурудза викинула волоть і їй потрібно було запилюватися, через надмірно високі температури в цей період, при відсутності вологи у повітрі, отримали череззерницю, качани кукурудзи сформувалися напівпорожніми. По соняшнику у планах було не опуститися нижче 30 ц/га, недобрали зовсім трішки, вийшовши в середньому на 25,4 ц/га, втім з високою олійністю – понад 50%. Варто зазначити, що цього року ми не користувалися послугами сушки, пшеницю зібрали з вологістю 14,3%, кукурудзу на рівні 11–12%, соняшник – 6,7–7,8%.
А.: Давайте поговоримо про кукурудзу. Які бренди обираєте та які гібриди показують себе найкраще?
В. Б.: Ми віддаємо перевагу гібридам кукурудзи, які демонструють високий потенціал урожайності у нашому регіоні. Серед таких варто відмітити гібриди кукурудзи компанії «Піонер» – P9234 AQ, «Сингенти»: Фортаго та Скорпіус, а також Креатив від компанії «Лідеа». Однак найбільше порадували урожайністю гібриди IFAGRI: Вархол і Сканер. У середньому вони дали до 60 ц/га. Ці гібриди вирізняються стійкістю до посухи та високою вологовіддачею. При цьому Сканер формує качан середнього розміру, відкриває обгортку при достиганні, характеризується пізнім цвітінням і має добру стійкість до кореневого та стеблового вилягання.
Читати по темі: Родючість ґрунту і живлення рослин
А.: Ви сказали, що погодні умови цього року були аномальними. Як щодо системи захисту, чи були нестандартні проблеми за цей сезон і які рішення вам допомогли?
В. Б.: Весна була дуже теплою, потім похолодало, а далі знову стало спекотно, тому такий злісний шкодочинний бур’ян як амброзія розпочав вегетацію аномально рано. На певних земельних ділянках, зокрема, де вирощуємо соняшник за технологією Clearfield («чисте поле»), що передбачає внесення гербіцидів Євро-Лайтінг та Євро-Лайтнінг Плюс, першу хвилю бур’янів препарат забрав, але не втримав надалі, довелося використовувати гербіцид Геліантекс із нормою 0,045 л/га.
По кукурудзі, незважаючи на екстремальні погодні умови, ефективно спрацював гербіцид МНТ-Стар. Це один із найкращих продуктів, який вирішує багато проблем, ми його використовували з нормою 1,5 л/га для знищення широкого спектру однорічних дводольних і злакових бур’янів. Він забирає такі злісні бур’яни, як амброзія полинолиста, лобода біла, щириця звичайна, мишій сизий за рахунок як поєднання трьох діючих речовин, так і препаративної форми у вигляді масляної дисперсії. Достатньо разового внесення у фазі 3–5 листків – результатом були приємно здивовані.
На соняшнику ми взагалі не використовуємо ґрунтові гербіциди, оскільки, вивчаючи досвід аграріїв з нашого регіону, спостерігали їх низьку ефективність. Мали проблему з амброзією, осотом, прибирали їх сумішшю гербіцидів Челендж (0,7 л/га) від «Байєр» і Геліантекс (0,045 л/га) від «Кортеви» у фазі 4–6 листків. Через тиждень після цього внесли гербіцид Клетстар від «Іфагрі» з нормою 1 л/га для боротьби із однорічними злаковими.
А.: А як із системою живлення, чи зменшили?
В. Б.: Під озиму пшеницю при посіві вносимо Сульфоамофос із вмістом основних елементів живлення рослини – азот, фосфор та сірка – 150 кг/га, весняне підживлення пшениці здійснюємо КАСом 250 кг/га. Під кукурудзу вносили з осені безводний аміак 120 кг/га, під соняшник при посіві Росаферт NPK 15-15-15 – 90 кг/га.
А.: Які ваші очікування від нового сезону?
В. Б.: Очікуємо скорішу нашу перемогу, все інше зробимо. Ми вчасно закінчили усі агротехнологічні операції, отримали сходи озимої пшениці, є вже три листочки, культура у задовільному стані заходить на перезимівлю.
Налаштовані на випробування нових препаратів та гібридів. Зокрема, минулого року ми одними з перших використовували гербіцид, який поєднує мезотріон, нікосульфурон і тербутилазин, про який я згадував раніше. Залишилися задоволеними. Будемо продовжувати шукати альтернативні економічно вигідні та надійні варіанти не лише ЗЗР, а й посівного матеріалу, добрив, консультуємося, знаходимо спільні рішення для підвищення ефективності.
Ми входимо також у групу компаній з ТОВ «Зоря». У нас дещо різняться погодні умови, наприклад, цього року ми отримали більше дощів навесні, вони – влітку, тож урожайність пшениці й кукурудзи отримали різну. Ми ділимося досвідом, порівнюємо різні гібриди, як спрацьовують ЗЗР тощо. Втім, у зв’язку з близькістю бойових дій їм доводиться виконувати роботи лише вдень, ми ж маємо можливість працювати цілодобово за усталеними агротехнологічними операціями. Взаємодія між службами всередині господарства, а також між компаніями у групі – запорука досягнення поставлених цілей.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024
