Тонкощі використання гліфосату

1446
Тонкощі використання гліфосату

Дуже часто на практиці використання «тотального гербіциду» не дає стовідсоткової ефективності. В чому проблема? Розглянемо можливі причини і шляхи їх вирішення.

Здавалося б, що може бути простішим, ніж робота гліфосатом – засобом, який вирішує всі проблеми з бур’янами? Але зізнайтеся, і вам доводилося стояти на краю поля, де після обробки продовжували зеленіти осот зі щирицею, та й ромашка цвіла, ніби й не було нічого. Що зроблено не так? У чому проблема?

Потенційних помилок при роботі з гліфосатом не менше, ніж при використанні інших засобів захисту. І начебто всі все про них знають, але чомусь іноді воліють той чи інший чинник не брати до уваги, а то й зовсім не згадують про нього.

ПРОБЛЕМНІ БУР’ЯНИ

Насамперед зазначимо, що всупереч уявленням про гліфосати, вони все ж від самого початку не гарантують 100-відсоткової ефективності та знищення всіх бур’янів. Чому? Деякі з цих рослин потребують для себе «ексклюзивного» підходу. Зазвичай це перерослі бур’яни. До гербіциду гліфосату  чутливі амброзія, підмаренник і ромашка 5–10 см заввишки; в фазу 2–6 листків – щириця; в фазу розетки – осот і полин; в фази розетки і брунькування – осот; в’юнок і молочай у пору цвітіння. Чим старші бур’яни, тим більше вони стійкі до обробки гербіцидами.

Для боротьби з перерослими бур’янами рекомендується застосовувати суміші гліфосату з 2,4-Д і/або поєднанні з дикамбою, і/або сульфонілсечовинами (краще використовувати трибенурон, оскільки через два місяці після його застосування вже можна сіяти практично всі культури). Однак, складаючи суміші, слід проявляти обережність: у кожного із названих препаратів свої терміни розкладання і можливого прояву післядії. На лужних ґрунтах післядія можлива навіть у дикамби.

Але бувають проблеми і з молодими рослинами бур’янів: вони часто не мають необхідної листкової поверхні, щоб на них потрапила достатня кількість гербіциду. Особливо це стосується злакових. Є ще одна категорія непереможних бур’янів. Неграмотне використання гербіцидів призвело до того, що в низці країн розвинулися популяції бур’янів, стійких до гліфосату. Наприклад, у США кількість резистентних видів досягла вже кількох десятків. Ця проблема нашим полям поки що не загрожує, але знати про потенційну небезпеку необхідно кожному агроному і керівнику господарства.

ОПТИМАЛЬНИЙ ЧАС ДЛЯ ОБРОБКИ

Отже, на момент обробки рослини мають бути в чутливій фазі, без ушкоджень, активно рости, і на них не повинно бути роси. Бажано, щоб за 10–14 днів до обприскування не проводився ніякий механічний обробіток у полі, не повинно його бути і після робіт із гліфосфатами. Далі орієнтуємося на погодні умови. Проблемною буде обробка гліфосфатами в холодну, суху і спекотну погоду, коли рослини погано ростуть і у них потовщується захисний восковий шар на листі. Так, у засушливу прохолодну і жарку погоду ефективність проти, наприклад, пирію може знизитися вдвічі й більше – залежно від формуляції гліфосату.

Волога бажана, але тільки не роса і дощ. Препарат не повинен змиватися з листя, йому потрібен час, щоб встигнути проникнути в рослину. Залежно від формуляції гліфосату для досягнення його високої ефективності після обробки до дощу має пройти від 2 до 24 годин.

Максимальна рекомендована температура повітря на момент обробки – 25°С з вологістю понад 70% для «старих» формуляцій і до 32°С і понад 50% вологості – для «нових». Мінімальна температура – всім відомі 5°С. Однак треба брати до уваги, що коли вдень буде ​​10°С, а вночі температура опускатиметься нижче 5°С, ефективність обробки постраждає. Пояснюється це тим, що практично всі гербіциди не люблять великих перепадів денних і нічних температур і тим більше їх зниження понад 5°С. При такій температурі у рослин практично припиняється обмін речовин, так само як і рух препарату в рослині. Після заморозків, коли рослини практично загинули, обробку проводити безглуздо.

Читати по темі: Бур’яни, стійкі до гліфосату. Поточний стан та стратегії запобігання їх поширенню

Якщо з погодними умовами пощастило, то на боротьбу з бур’янами краще виходити вранці, коли вологість повітря максимальна. Але що робити, коли вологість залишається низькою? В такому разі рекомендується збільшити витрату робочого розчину до максимально рекомендованого – 200–400 л/га, головне, щоб розчин не стікав із листя.

Другий варіант – додати більше поверхнево активних речовин (ПАР). Ну, і на допомогу тут прийдуть правильно підібрані інжекторні розпилювачі типу ІД, ІДК, ІДКТ. Розмір крапель у них більший порівняно зі щілинними розпилювачами, тож втрати робочого розчину за рахунок знесення і випаровування крапель помітно зменшаться.

НОРМА ВИТРАТИ

До складу гербіцидів різних препаративних форм входять також різні варіанти молекули гліфосату – в вигляді ізопропіламінової, калієвої, амонійної, натрієвої солей і солі трімезіуму (солі краще розчинні й краще проникають у рослини). Тому порівнювати препарати потрібно в перерахунку на концентрацію гліфосату.

Якщо вологість повітря під час планованої обробки низька, рекомендується збільшити витрату робочого розчину до максимально рекомендованого – 200–400 л_га, або ж додати більше ПАРів
Якщо вологість повітря під час планованої обробки низька, рекомендується збільшити витрату робочого розчину до максимально рекомендованого – 200–400 л/га, або ж додати більше ПАРів

Слід не забувати, що для однорічних і багаторічних бур’янів норма витрати гліфосату відрізняється приблизно в 3–4 рази, і мінімальною нормою видалити багаторічні бур’яни не вдасться ніколи. Підвищеною нормою слід працювати також, якщо поле засмічене і умови обробки несприятливі.

АД’ЮВАНТИ ДОПОМОЖУТЬ

Застосування ад’ювантів, або ПАР, – відносно дешевий і ефективний метод підвищення ефективності гліфосатів. Саме відносно. В інших країнах нові препаративні форми гліфосатів можуть містити до 40% ПАР. Така висока їх концентрація, звісно, позначається на ціні.

Але не варто засмучуватися, якщо ви працюєте зі старими препаративними формами. Для цього випадку є хороша, перевірена і проста рекомендація: додати поверхнево активну речовину типу Тренд 90 в кількості 0,5% до робочого розчину. Якщо використовуються ПАР із концентрацією менше ніж 70%, то їх рекомендують вводити до 1% об’єму робочого розчину.

ЯКІСТЬ ВОДИ

Найбільш пересічним «саботажником» у боротьбі з бур’янами може виявитися вода. Якщо вона жорстка або забруднена органічними частинками, то може звести нанівець усі ваші зусилля.

Забруднення води органікою – один із найважливіших стоп-чинників. Справа в тому, що гліфосат порівняно з іншими поширеними препаратами дуже сильно дезактивується частинками ґрунту, пилу, бруду, органічних речовин. Тому не рекомендується використовувати брудну і каламутну воду із природних водойм без ретельної її фільтрації. Якщо не прислухатися до цієї поради, можна отримати 100% дезактивацію молекул гліфосату, і ніякі добавки тут не допоможуть.

Той же самий ефект може проявитися при обробці брудних, запилених рослин, які ростуть, наприклад, біля польових доріг. Він буде відчутним, якщо при обробці колеса техніки піднімають пил. У розчині гліфосати поводяться як слабкі кислоти, тому використовувати лужну воду не можна – вона буде їх дезактивувати; рекомендується довести pH води підкислювачами до рівня 5–5,5.

ПОЛІПШИТИ ВЛАСТИВОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ СУЛЬФАТУ АМОНІЮ

Жорсткість води – наступний камінь спотикання. Ефективність гліфосатів у жорсткій воді залежно від препаративної форми знижується в 1,5–2 рази. Природа явища проста: за своєю структурою гліфосати в розчині становлять собою хелатуючий агент, який може поєднуватися із двовалентними катіонами кальцію, магнію, заліза, цинку, марганцю. На ефективність гербіцидів також здатні вплинути іони алюмінію, натрію, калію, цезію та літію. При цьому в поєднанні з іншими катіонами молекули гліфосату втрачають свої гербіцидні властивості, а утворене з’єднання з катіонами дуже стабільне. Найчастіше саме кальцій у жорсткій воді становить найбільшу проблему. Зазвичай одна молекула гліфосату з’єднується з одним катіоном кальцію. Але є дані, які свідчать, що при pH = 8 один катіон кальцію може зв’язати чотири молекули гліфосату.

На момент обробки гліфосатом рослини мають бути в чутливій фазі, не мати пошкоджень і активно рости. Також на них не повинно бути роси
На момент обробки гліфосатом рослини мають бути в чутливій фазі, не мати пошкоджень і активно рости. Також на них не повинно бути роси

В ідеалі жорсткість води при застосуванні гліфосату має бути меншою від 20 ррм (pH = 5). Вирішити проблему жорсткості води можна відносно просто – додати до робочого розчину при його приготуванні 1–2% сульфату амонію. При додаванні в воду сульфату амонію сульфатний аніон зв’язується із катіонами кальцію (та іншими катіонами) і фактично нейтралізує кальцій до його «зустрічі» з молекулою гліфосату. Амонійний аніон із сульфату амонію покращує проникнення препаратів усередину рослин. Зазначимо, що в цьому випадку сульфат амонію використовується для поліпшення властивостей води і не може розглядатися, як азотне підживлення: 1–2% сульфату амонію в розчині – занадто маленька доза.

При додаванні сульфату амонію в воду слід дотримуватися простих правил. Спочатку бажано зробити маточний розчин. Наприклад, у 100 мл води можна розчинити більше ніж 70 г сульфату амонію, потім перед додаванням у бак обприскувача обов’язково його профільтрувати. Розчиняти сульфат амонію для пом’якшення води бажано за годину до приготування розчину пестицидів при постійному ретельному перемішуванні.

Якщо необхідна добавка сульфату амонію безпосередньо в бак обприскувача – рекомендується додавати його невеликими порціями при постійному перемішуванні води. Якщо додати відразу велику кількість сульфату амонію, він може не розчинитися відразу, і осад потрапить у випускні патрубки бака обприскувача. Важливо пам’ятати, що до того, як буде додано гербіциди, сульфат амонію має розчинитися у воді повністю!

Не зайвим буде нагадати про необхідність промивання обприскувача перед приготуванням робочого розчину, оскільки осад, який залишився в ньому, також може знизити ефективність як гліфосатів, так і інших препаратів.

А ЯКЩО ДОДАТИ КАС?

Чи можна замість сульфату амонію для пом’якшення жорсткості використовувати КАС? На жаль, ні, оскільки у складі КАС немає сульфатного аніона, і КАС не зможе дезактивувати катіони кальцію перед розчиненням гліфосатів. Але додавання КАС (карбамідо-аміачної суміші) у кількості 1–2% до робочого розчину може поліпшити його проникнення в листя, тобто КАС є непоганим ад’ювантом.

КАС можна використовувати замість води при приготуванні робочого розчину гліфосатів, наприклад, у разі обробки поля гліфосатом до посіву з одночасним внесенням добрива. Однак при цьому ефективність препарату знижується, його «потужності» вистачить на боротьбу хіба що з однорічними бур’янами. Постає також проблема втрати азоту з КАС (до 25%), оскільки розчин із гліфосатом вноситься поверхнево без подальшого загортання у ґрунт. Для ефективності гліфосатів потрібно відмовитись від механічного обробітку ґрунту протягом хоча б кількох днів після їх внесення. Якщо ж механічний обробіток ґрунту усе-таки потрібно провести, зачекайте хоча б мінімальні 6 годин для однорічних і 12-24 години для багаторічних бур’янів, щоб гліфосат міг спрацювати хоча б з мінімальною ефективністю.

При застосуванні суміші КАС і гліфосату після сівби обприскування слід проводити через 1–2 дні. Потрібно поквапитись, оскільки за сприятливих умов сходи просапних культур можуть з’явитися впродовж тижня, а між проростками і поверхнею ґрунту, наприклад, для кукурудзи потрібен шар ґрунту мінімум 2 см. В іншому випадку наслідки будуть цілком передбачувані.

ВИСНОВКИ

Всі наведені рекомендації запам’ятати досить легко. Ще простіше – тримати їх список у вигляді чек-аркуша на своєму робочому столі. Звертатися до нього доведеться неодноразово, адже цих рекомендацій слід дотримуватись при використанні більшості пестицидів, а не тільки гліфосатів.

Сергій Захаров, експерт ринку ЗЗР

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram