Дефіцит магнію передусім спостерігається на легких і кислих ґрунтах, а також на високоокиснених калієм і багатими кальцієм.
Першою реакцією на дефіцит магнію є аномальна, недорозвинена коренева система. Пізніше симптоми спостерігаються на надземних частинах рослин та проявляються у вигляді блідо-зелених листків і яскравих прожилків.
З тим, щоб уникнути дефіциту магнію, варто вносити цей компонент перед сівбою (30% рекомендованої дози) і при внесенні добрив навесні (70% дози). При цьому потреба в магнії у різних культур різна.
Найбільш доступним і дешевим способом магнієвого збагачення є внесення кальцієво-магнієвих добрив. Можна також використовувати сульфат магнію або кізерит – таким чином, крім магнію, ґрунт буде збагачуватись сіркою.
У березні магній можна вносити за допомогою обприскування листя рослин. Для прикладу, використовуючи гептагідрат сульфату магнію. У цей час також добре вносити фосфор і, в залежності від потреб поля, інші елементи живлення.
Також варто пам’ятати, що рослини мають різну потребу у магнії і поглинання інгредієнту окремими видами не є однаковим. Тому все потрібно прораховувати індивідуально.
Найбільше потребують магнію: цукрові і кормові буряки, кукурудза, люцерна, конюшина і пасовища. Середньо вимогливі: картопля, ріпак, бобові. Найменше потребують магній злаки.
Приблизна кількість магнію, який споживають рослини:
- пшениця на 7 тонн зерна + солома – 30 кг/га;
- цукрові буряки на 50 т коренеплодів + листя – 80 кг/га;
- ріпак на 4 т насіння + солома – 40 кг/га;
- кукурудза на зерно 8 т + солома – 65 кг/га.
Споживання магнію є найвищим у період найбільшого наростання біомаси. Тоді рослини найчутливіші до дефіциту цього елемента (так звані критичні фази). Для основних рослин це періоди:
- ріпак – від бутонізації до формування стручків;
- злаки – від проростання до кінця колосіння;
- буряк – з червня по вересень;
- картопля – при утворенні бульб.
