Органічні добрива, які створюються шляхом компостування, мають значно більше переваг, аніж внесення традиційних мінеральних добрив чи просте розкидання гною.
Це не просто думка науковців, а результат практичного досвіду в агрофірмі «Добробут» агропромхолдингу «Астарта».
В агрофірмі утримують молочнотоварну ферму, яка продукує в рік 10 тисяч тонн тваринницьких відходів.
«Компостування – це реальний шлях скоротити щорічне складування гною, зменшити негативний вплив на екологію та знизити потребу внесення мінеральних добрив. Якщо вносити свіжий гній в ґрунт, то ми втрачаємо значну кількість азоту. В процесі компостування утворюється біомаса, яка містить на 60% більше азоту, порівняно зі свіжим гноєм. У 2023 році було сформовано 12 кагатів по 250 тонн кожен. У результаті проведення 6 аерацій та дотримання технологічних вимог по дозріванню компосту отримали 176 тонн з одного кагату», – йдеться у повідомленні компанії.
Зараз проводиться внесення компосту під сівбу цукрових буряків 2024 року з розрахунку 5 тонн на гектар.
Компостування є одним з найбільш ефективних методів при поводженні з органічними відходами тваринницьких ферм. Процес компостування у виробничих масштабах складається з двох етапів: активне компостування і дозрівання.
На першому етапі активно працюють корисні мікроорганізми під дією високої температури (50 градусів С і більше) і доступу повітря. У результаті гинуть всі патогени і шкідливі мікроорганізми, а також насіння бур’янів тощо. Процес може займати 3-4 тижні.
У період дозрівання компосту біохімічні реакції в масі поступово зменшуються і знижується її температура до показників навколишнього середовища. Процес може тривати від 1 місяця.
«У процесі компостування мікроорганізми споживають всі легко поживні речовини, утворюючи стабільну і безпечну масу. Готовий компост не має різких запахів і має розсипчасту структуру», – підкреслюють в компанії.
Для виробництва компосту в агрохолдингу використовують причіпний аератор.
