Ефективність гербіцидного захисту кукурудзи залежить не лише від вибору препарату, а й від вологості ґрунту, правильного підбору діючих речовин та умов внесення.
Науковці зазначають, що в посівах кукурудзи поряд із традиційними теплолюбними бур’янами все частіше з’являються ранні види, що ускладнює систему захисту. Серед найбільш поширених — лобода, щириця, паслін чорний, галінсога та види гірчаків. Із злакових бур’янів домінує плоскуха звичайна (куряче просо), а також посилюється поширення мишію, пальчатки, райграсів і лисохвосту.
Для досходових і ранніх післясходових гербіцидів критично важливою є наявність вологи у ґрунті. Саме вона забезпечує повноцінну роботу ґрунтових препаратів.
Для раннього контролю бур’янів у кукурудзі часто застосовують хлорацетаміди, зокрема диметенамід або петоксамід, у поєднанні з тербутилазином. Такі комбінації дозволяють краще контролювати просоподібні злаки та подовжують ґрунтову дію препаратів.
Як альтернативу тербутилазину фахівці називають комбінацію ізоксафлутолу та тієнкарбазону, яка поєднує ґрунтову і листкову дію та забезпечує широкий спектр контролю бур’янів.
Водночас аграріям радять уважно ставитися до умов внесення, оскільки за певних обставин зростає ризик фітотоксичності для культури.
Зокрема, ізоксафлутол не рекомендують вносити по росі або застосовувати у складних багатокомпонентних сумішах. Також важливо дотримуватися температурних обмежень: уночі температура має бути не нижчою за 8 °C, а вдень — не перевищувати 25 °C.
Окрему увагу звертають і на обмеження щодо окремих діючих речовин. Наприклад, препарати на основі тербутилазину, нікосульфурону чи ізоксафлутолу мають обмеження щодо повторного використання на тому самому полі в наступні роки.
Фахівці підкреслюють, що підвищити ефективність гербіцидного захисту в кукурудзі можна лише за комплексного підходу — із врахуванням вологості ґрунту, фаз розвитку бур’янів, погодних умов та правильного поєднання діючих речовин.
