Відмова від гліфосату: чого очікувати в майбутньому

702
Відмова від гліфосату: чого очікувати в майбутньому

У світлі дискусій про заборону використання гліфосату в ЄС вчені з Університету Гьоттінгена провели економічний аналіз його застосування, а також підрахували, які витрати очікують аграріїв у разі відмови від цього продукту.

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА

У широких дискусіях про безпеку застосування гліфосату на перший план висуваються можливі негативні токсикологічні наслідки використання гербіциду, а не його значимість для аграріїв. З огляду на це експерти Гьоттінгенського університету імені Георга-Августа вирішили звернути увагу громадськості на важливість гліфосату для сільського господарства. Вони провели економічну оцінку застосування гербіциду й підрахували витрати господарств на адаптацію до заборони його використання. Щоб взяти до уваги особливості виробничої діяльності й місця розташування конкретних господарств, розрахунки було проведено окремо в різних регіонах країни: у південній, східній і північно-західній частинах Німеччини. Було проведено оцінку таких методів ведення господарства:

  • Оранка. Підприємства, які регулярно проводять оранку й тільки іноді сіють у мульчу;
  • Сівба в мульчу. Підприємства, що застосовують консервуючий обробіток ґрунту з повною відмовою від оранки.

Оскільки оцінити економічну значимість діючої речовини на основі вивчення лише одного чинника складно, залежно від тих чи інших умов було змодельовано можливі варіанти адаптації:

  • Адаптація за сприятливих умов можлива в разі розташування сільськогосподарського підприємства у сприятливому для землеробства районі з гарними погодними умовами і низьким рівнем поширення резистентних бур’янів;
  • Адаптація за несприятливих умов спостерігатиметься в регіоні з важкими глинистими ґрунтами та несприятливими, переважно вологими погодними умовами, а також із високою часткою резистентних бур’янів.

Нижче ми розглянемо три сценарії адаптації до відмови від гліфосату.

СЦЕНАРІЙ 1. ОРАНКА БЕЗ ГЛІФОСАТУ

Господарства, які регулярно практикують оранку, уже зараз значно менше використовують гліфосат порівняно з сільськогосподарськими підприємствами, що сіють у мульчу. З огляду на це можна передбачити обсяг витрат, пов’язаних із переходом на нові способи виробництва. Загальний рівень урожайності вирощуваних у господарстві культур після відмови від використання гербіциду не зменшиться, однак на деяких ділянках він все-таки знизиться через відсутність обробки, що передує збиранню. Крім того, в майбутньому можуть виникнути додаткові витрати на сушіння зерна.

Таким чином, після заборони гліфосату господарству слід очікувати збільшення витрат на проведення робіт, зростання амортизаційних витрат, а також розширення використання гербіцидів вибіркової дії. У сівозміні ріпак – пшениця – ячмінь річний умовний чистий дохід знизиться на 29–37 євро/га (рис. 1).

Рис. 1. Втрати умовного чистого доходу в сівозміні озимий ріпак – озима пшениця – озимий ячмінь, євро
Рис. 1. Втрати умовного чистого доходу в сівозміні озимий ріпак – озима пшениця – озимий ячмінь, євро

Втрати продуктивності земель залежно від умов, євроСЦЕНАРІЙ 2. ЗАМІНА ПОСІВУ В МУЛЬЧУ ОРАНКОЮ

Господарства, що практикують чистий посів у мульчу, через рівномірні інтервали вносять у ґрунт гліфосат. У разі відмови від гербіциду можна провести оранку з оборотом шару. Однак прогнозувати її вплив на загальну врожайність важко. Залежно від місця розташування земель і вирощуваних культур ефективність посіву насіння в мульчу та проведення оранки варіюється. При інтенсивному обробітку ґрунту, тобто при оранці, досягається вищий гарантований урожай ріпаку після озимої пшениці без вивезення з поля соломи.

Відмова від передзбиральної обробки і в цьому випадку може призвести до зниження врожайності на деяких ділянках і додаткових витрат на сушіння зерна. Крім цього, господарству доведеться витрачати більше коштів на персонал та застосування машин.

Крім основного плужного ґрунто­обробітку, через утворення грудок може знадобитися додатковий обробіток ґрунту котками або ротаційною бороною.

Проведення таких заходів потребує часу, тому очевидно, що витрати підприємства зростуть внаслідок залучення більшої кількості працівників або використання додаткової техніки. Зниження умовного чистого доходу в сівозміні ріпак – пшениця – ячмінь становитиме 56–89 євро/га за рік. Якщо інтенсифікація обробітку ґрунту призведе до збільшення врожайності або зменшення витрат на інші засоби захисту рослин, наприклад, на фунгіциди, збільшений обсяг витрат підприємства може хоча б частково компенсуватися.

СЦЕНАРІЙ 3. ПОДАЛЬШИЙ ПОСІВ У МУЛЬЧУ

Продовжувати сіяти в мульчу без використання гліфосату підприємству буде нелегко. Загальний рівень урожайності в гарних умовах знизиться несуттєво, однак за несприятливих умов можливе зниження врожайності на 5%, а кукурудзи й цукрового буряку – на 10%. Це буде зумовлено більшою засміченістю полів і посиленим випаровуванням вологи в результаті інтенсивного обробітку ґрунту навесні. Відмова від передзбиральної обробки посівів чинитиме такий самий вплив, як і в сценаріях 1 і 2, тобто проявиться в частковій втраті врожайності й додаткових витратах на сушіння зерна. Зміна технології вирощування зумовить необхідність додаткового обробітку ґрунту. Повернення до плужної оранки (як у сценарії 2) збільшить витрати на проведення робіт і застосування техніки. Суттєво зростуть витрати на придбання гербіцидів вибіркової дії (від 8 до 40 євро/га).

У сівозміні ріпак – пшениця – ячмінь за сприятливих умов чистий дохід знизиться не дуже суттєво, на відміну від переходу на плужний обробіток (на 43–78 євро/га за рік). За несприятливих умов втрати чистого доходу досягнуть 107–191 євро.

У сівозміні з кукурудзою або цукровим буряком негативні наслідки будуть більш значними, оскільки врожайність цих культур значно знизиться (рис. 2).

Рис. 2. Втрати умовного чистого доходу в сівозміні цукровий буряк – озима пшениця – озима пшениця – озимий ячмінь, євро
Рис. 2. Втрати умовного чистого доходу в сівозміні цукровий буряк – озима пшениця – озима пшениця – озимий ячмінь, євро

Втрати продуктивності земель залежно від умов, євроБагато сценаріїв при відмові від гліфосату демонструють негативний ефект для господарств, які традиційно проводять сівбу в мульчу. Так, можна припустити, що чистий посів у мульчу без використання гліфосату буде витіснятися в середньостроковій перспективі одноразовим плужним обробітком на кожну ротацію сівозміни (ситуативно).

ПРОБЛЕМИ В ПЕРСПЕКТИВІ

Заборона використання гліфосату не тільки матиме негативні економічні наслідки, а й може становити екологічну загрозу в довгостроковій перспективі. Найбільш сприйнятливою до відсутності гербіциду стане технологія посіву в мульчу.

Заборона використання гліфосату спричинить значне збільшення застосування гербіцидів вибіркової дії
Заборона використання гліфосату спричинить значне збільшення застосування гербіцидів вибіркової дії

З часом можуть знову виникнути такі проблеми:

  1. Ерозія ґрунту. Обробіток більшості земель, особливо в областях, де спостерігається ерозія ґрунту, без застосування гліфосату суттєво ускладниться. Інтенсифікація обробітку ґрунту може призвести до посилення ерозії. Погіршать ситуацію й екстремальні погодні явища, такі як сильні зливи, що трапляються дедалі частіше;
  2. Високий вміст нітратів у ґрунті. Консервуючий обробіток зумовлює нижчу мобілізацію азоту в ґрунті, а отже, знижує ймовірність вимивання поживних речовин із ґрунту. Інтенсивний обробіток ґрунту сприяє накопиченню нітратів у ґрунтових водах. У водоохоронних зонах ця проблема в майбутньому може серйозно загостритися;
  3. Менше діючих речовин. Заборона використання гліфосату спричинить значне збільшення застосування гербіцидів вибіркової дії. Чи матиме це позитивний ефект порівняно із застосуванням гліфосату – поки не зрозуміло. Крім того, перелік діючих речовин гербіцидів поступово скорочується.

Міхаель Шульте, Людвіг Тойвзен, Гьоттінгенський університет ім. Георга-Августа, Німеччина

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram