Віталій Возний разом із братом Павлом керують ФГ «Братське 2018», що у Хмельницькій області, вже 12-й рік. За цей час господарювання вони пройшли нелегкий шлях, розпочинавши з обробітку двох власних земельних ділянок площею 7 га і одного старенького трактора та відсутності матеріальної бази. На сьогодні мають ефективне фермерське господарство площею 400 га та плани щодо подальшого вдосконалення, зокрема, придбання широкозахватної техніки.
Агроном: Розкажіть, на які культури робите акцент в господарстві та чому саме на них?
Віталій Возний: Наше господарство розташоване на півночі Хмельницької області, де переважають темно-сірі та сірі лісові, середньо- та важкосуглинні ґрунти, придатні для вирощування усіх сільськогосподарських культур без винятку. Ми зупинилися на класичній зерново-бобово-буряковій сівозміні, де левову частку площ займають саме зернові культури, це озима пшениця – 110 га і пивоварний ячмінь – 60 га, а також соя (110 га) та цукровий буряк на 100 га, що становить 25% у структурі.
А.: Це ваша стала сівозміна чи певні культури змінюються залежно від кон’юнктури ринку?
В. В.: Якщо говорити про вирощування пивоварного ячменю, то це відносно нова культура для нас, ми його сіємо після цукрових буряків. Гарні врожаї отримуємо завдяки оптимально підібраній технології.
Також у 2022 та 2023 роках пробували вирощувати кукурудзу на зерно. Не можу сказати, що це була погана культура для нас. Ми вирощували гібриди Сканер (ФАО 250) і Вархол (ФАО 300). У заліковій вазі взяли 110 ц/га. Однак війна в країні внесла свої корективи до цінової політики і знизила експортну привабливість кукурудзи. Додатковою причиною, яка змусила поставити на паузу вирощування цієї культури, є брак у нашому господарстві достатньої кількості складів для її зберігання та відсутність власної зерносушарки, що у кінцевому підсумку призводить до додаткових витрат.
А.: А якщо говорити про цукровий буряк, як давно ви ним займаєтеся і наскільки рентабельна ця культура для господарства?
В. В.: Цукровий буряк вирощуватимемо сьомий сезон поспіль. За цей час площа поступово збільшувалася, починали з 40 га, цьогоріч буде 100 га. До вирощування цукрових буряків нас спонукав досвід фермерських господарств по сусідству.
Звичайно, у 2018 році для нас це був ризиковий крок, адже вирощування цієї культури складне з точки зору агрономії. Проте час довів, що ми зробили правильний вибір. Сьогодні з усмішкою згадую перший рік вирощування: тоді моєю мрією було не отримати збитки, а за можливості – хоча б мінімальний прибуток. Дивлячись на поле, я такої впевненості не мав: сходів не було, бо «душила» післядія, а також була посушлива погода, а бур’яни вже пішли. Той, хто вирощує цукровий буряк, мене зрозуміє.
Точкою беззбитковості в тому сезоні був результат 50 т/га, хоча варто зауважити, що агроном з компанії «Ерідон» відразу запевнив, що менше ніж 55 т/га не буде. У заліку ми зібрали 68 т/га – це був найкращий результат серед найближчих господарств, які займаються вирощуванням культури у нашому регіоні. Минулого року за урожайності 78 т/га ми отримали 24 тис. грн/т чистого прибутку. В нашій сівозміні буряк – найрентабельніша культура.
А.: У чому ж секрет?
В. В.: Цукровий буряк потребує постійної уваги впродовж усього сезону. Спрацьовує комплексний підхід. Останнім часом ми надаємо перевагу гібридам Армеса і Протекта, які є і продуктивними і стійкими до основних хвороб кореня та листя. Густоту посіву проводимо з розрахунку 1,32 посівних одиниць на гектар.
Обробіток ґрунту включає осінній цикл робіт – лущення стерні та внесення калійних і комплексних добрив (калій хлористий (150 кг/га), NPK 9-20-20 (250 кг/га)). Глибина оранки варіюється у межах 28–35 см, з огляду на погодні умови. І за потреби вирівнюємо ґрунт культивацією, коли маємо вносити безводний аміак (150 кг/га). Весняний цикл робіт включає закриття вологи, передпосівну культивацію і власне посів. Гербіцидний і фунгіцидний захист комбіновані, а норми внесення планові й коригуються залежно від фаз розвитку бур’янів.
Якщо говорити про гербіцидний захист, то це здебільшого препарати Бетанал Експерт (даємо за потреби 1–1,3 л/га), Целмітрон (1–2 л/га), Етофол (0,2–0,3 л/га), Карібу (0,015–0,30 кг/га), Вензар (0,1–0,3 л/га), Піралюкс (0,15–0,20 кг/га), Пронтован (1–1,3 л/га). Для внесення з гербіцидами обов’язково використовуємо ад’юванти. З інсектицидів нам подобається продукт Інстрайкер (0,15–0,20 л/га), який містить ацетаміприд і лямбда-цигалотрин.
На перше фунгіцидне внесення цьогоріч плануємо застосувати Діканто (0,6 л/га) та Антракол (1 кг/га) з ад’ювантом МультиМастр (0,15 л/га).
На друге – бакову суміш фунгіцидів із діючими речовинами піраклостробін, боскалід, пропіконазол з ад’ювантом. На третє внесення застосуємо Рекс Дуо (0,8 л/га), Флутрол (0,2 л/га), ад’ювант. До кожного з цих внесень додаємо комплексні мікродобрива, бор (1 л/га) та біостимулятор за температурних стресів.
А.: А як щодо пшениці, поділіться досвідом.
В. В.: Попередником під озиму пшеницю в нашому господарстві в основному є соя. Обробіток ґрунту проводимо поверхневий, на глибину 6–8 см. Якщо говорити про сорти, то РЖТ Реформ дав минулого року 8,7 т/га, Асорі від Secobra – 8,5 т/га, Самурай від DSV – 8,1 т/га. Норми висіву пшениці – від 4 до 5,5 млн сх. насінин/га залежно від погодних умов і строків посіву.
Із удобрення використовуємо передпосівне внесення NPK 8-24-24 з нормою 80 кг/га. Ранньовесняне підживлення проводимо аміачною селітрою – 100 кг/га, наступне – у фазу виходу в трубку – 150 кг/га.
Читати по темі: Проблеми присутності бур’янів у посівах починаються з насіння
З гербіцидів традиційно на перше внесення використовуємо Дуофайт (0,03 кг/га) з прилипачем, за появи хвоща польового та березки застосовуємо гербіцид Агрітер Супер (1,3–1,4 л/га) до фази прапорцевого листка. З регуляторів росту – звичайний хлормекватхлорид (0,8–1 л/га). Якщо дозволяють погодні умови, то вносимо до 31 фази включно, або ж у фазі 37–39 з нормою 0,5 л/га з додаванням регулятора з діючою речовиною етафон (120–150 г діючої речовин/га). У разі недостатнього зволоження та за відсутності ризику вилягання не вносимо його взагалі.
На перше внесення комбінуємо пропіконазол із лямбда-цигалотрином. Для усунення дефіциту фосфору та кращого розвитку кореневої системи використовуємо мікродобрива. На друге внесення в фазу прапорцевого листка озимої пшениці – фунгіцид Адексар Плюс (0,75 л/га) з інсектицидом Інстрайкер (0,15 л/га) та мікродобривом Розасоль 18-18-18 (2,5 кг/га). Для захисту колосу застосовуємо перевірену часом суміш тебуконазол + тіофанат-метил + органосилікон.
Головне – не запізнитися із внесенням фунгіцидів, і тоді навіть чутливий до фузаріозу сорт не буде уражений хворобою.
А.: Тобто виходить, що ви застосовуєте NPK добрива на всіх культурах?
В. В.: Саме так. У нинішньому році це Росаферт 9-20-20. Раніше використовували добрива Яра Міла. Зупинилися на цих брендах, адже вважаю, що це найкращі за якісними показниками продукти.
А.: Багато виробників цього року скаржилися на нестачу насіння сої на ринку, як у вас з цим?
В. В.: Ми не відчули ажіотажу, адже минулого року закупили насіння сої сорту Говернор. Отримали урожай 3,2 т/га, тому в цьому році повністю забезпечені власним насінням другої репродукції. Планову сортозаміну плануємо проводити під сезон 2025 р., тож будемо вивчати пропозиції на ринку, адже з’являються нові цікаві сорти від компаній-оригінаторів.
А.: Що для вас є визначальним при виборі постачальника?
В. В.: Партнерські взаємовідносини, професіоналізм і щире бажання допомогти аграрію, адже лише спільними зусиллями досягається поставлена мета. Звісно, важливе значення мають оперативність і наявність великого вибору препаратів для захисту рослин. Визначальним є також технологічний супровід, адже в агрономії кожен сезон по-своєму унікальний, а рішення мають бути швидкими та виваженими. Наразі нашими основними дистриб’юторами є «Ерідон» і «Суффле Агро».
А.: Що хотіли б побажати нашим читачам?
В. В.: Бажаю щедрих врожаїв та гідної винагороди своєї праці. Не боятися нових викликів і впевнено крокувати до поставленої мети. Мирного неба та добробуту усім нам!
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024
