Вплив стеблового кукурудзяного метелика на розвиток фузаріозу качана

191
Вплив стеблового кукурудзяного метелика на розвиток фузаріозу качана

Серед усіх зернових культур кукурудза виділяється високою потенційною продуктивністю, врожайністю зеленої маси та зерна, має високі поживні цінності. За останніх 20 років площі вирощування цієї культури в Україні збільшилися у 2,7 разу – з 1,68 млн га (1997 р.) до 4,47 млн га (2017 р.). У структурі посівних площ України на її частку припадає близько 20%, в окремих господарствах – понад 50% посівів.

На сьогодні в нашій країні використовується велика кількість гібридів кукурудзи від різних компаній-виробників: Піонер, Декалб, КВС, Сингента, Лімагрейн, РАЖТ та ін. Урожайність зерна в окремі сприятливі за погодними умовами роки може сягати 120–150 ц/га. Однак на заваді цьому стоять такі чинники, як недостатні опади в найкритичніші фази розвитку кукурудзи, висока засміченість ґрунту насінням різних одно- та дводольних бур’янів, хвороби і шкідники.

Серед фітофагів, що пошкоджують кукурудзу, найбільшої уваги потребує стебловий кукурудзяний метелик (Ostrinia nubilalis Hb.), поширений на всій території України. Зимують діапаузуючі гусениці всередині стебел кукурудзи та інших грубостебельних бур’янів (щириця, будяк). Навесні при температурі +15,0…16,0оС вони заляльковуються. Літ метеликів починається із третьої декади червня, а максимальна їх чисельність спостерігається в першій декаді липня. Самиці відкладають яйця на рослини, які перебувають у фазі виходу волоті. В перші години після відродження гусениця живиться відкрито на поверхні рослин, пізніше проникає в центральну жилку листка, де живиться і проходить стадії линьки. Через 14–18 діб вона мігрує всередину стебла. Оптимальні умови розвитку для гусениць створюються за температур повітря +17…35°С і вологості не нижче 70%. Для гусені метелика стеблового (кукурудзяного) характерна міграційна здатність (гусениці І–ІІІ віку) як у межах однієї рослини, так і з однієї рослини на іншу.

Про наявність гусениць стеблового метелика на рослинах свідчать круглі отвори й подовжені погризи на пластинках листків, ходи в середніх жилках і листкових піхвах, обламані волоті, отвори та ходи в стеблах і качанах. Пошкодження комахами рослин, а також травми, завдані рослинам механічно під час догляду за посівами, стають місцями для проникнення збудників інфекції різноманітних хвороб кукурудзи. Зокрема, за даними багатьох літературних джерел, пошкоджені рослини більш інтенсивно уражуються сажками, гнилями та фузаріозом.

Про наявність гусениць стеблового метелика на рослинах свідчать круглі отвори на пластинках листків, ходи в середніх жилках і листкових піхвах, обламані волоті, отвори в стеблах і качанах
Про наявність гусениць стеблового метелика на рослинах свідчать круглі отвори на пластинках листків, ходи в середніх жилках і листкових піхвах, обламані волоті, отвори в стеблах і качанах

У зоні Лісостепу України фузаріоз качанів (Fusarium moniliforme J. Sheld.), як вторинна інфекція внаслідок їх пошкодження стебловим кукурудзяним метеликом і бавовниковою совкою, дуже небезпечний для кукурудзи. Ураження качанів відбувається за допомогою спор, що розносяться комахами, вітром і дощем з уражених вегетативних органів кукурудзи та рослинних решток. Фузаріозні гриби розвиваються в широкому діапазоні температур +3…30°С (оптимум +20…22°С). Поширенню хвороби сприяють підвищена температура та вологість повітря близько 90%. Сильний розвиток фузаріозу спостерігається в період достигання качанів у роки з підвищеною кількістю опадів.

Захист від стеблового кукурудзяного метелика ускладнений, тим, що важливо визначити правильний строк обприскування при дуже розтягнутому періоді вильоту метелика
Захист від стеблового кукурудзяного метелика ускладнений, тим, що важливо визначити правильний строк обприскування при дуже розтягнутому періоді вильоту метелика

У разі виявлення перших ознак фузаріозу (уражена хоча б одна зернина) можна стверджувати, що качан інфікований повністю, оскільки рід Fusarium є паразитом і з’являється лише на живих, непошкоджених зернах. Найбільш вразливі рослини в період 2–3-х тижнів після початку цвітіння жіночих суцвіть. Ризик ураження збільшується за оптимальних для фузаріозу умов і коли рослина перебуває у стресі. Після закінчення цвітіння кукурудзи ризик ураження значно зменшується, але ніколи не зникає повністю. В середньому хвороби кукурудзи спричиняють зниження урожаю на 25–30% щороку, при цьому погіршується якість зібраного зерна та насіння. Запобігання цим втратам, реалізація генетичного потенціалу гібридів за продуктивністю потребують зусиль виробників, спрямованих на збереження здоров’я рослин.

Метою нашої роботи було визначення залежності між зниженням пошкодженості рослин кукурудзи гусеницями кукурудзяного стеблового метелика й ураженням качанів фузаріозом, а також встановлення ефективності застосування сучасних інсектицидів проти стеблового кукурудзяного метелика та вплив такого захисту на урожай та якість насіння.

Польові дослідження і спостереження проводилися впродовж 2014–2016 рр. в умовах Київської обл. на базі фермерського господарства «Король» за загальноприйнятими та спеціалізованими методиками. Для визначення технічної ефективності інсектицидів проти кукурудзяного метелика перше обприскування проводили на початку льоту, що припадало на ІІ декаду червня, друге – через 14 днів (або через 5–6 днів після початку фази викидання волоті, під час відродження гусениць).

Розмір ділянки не менше 50 м2, повторність 4-кратна. Гібрид ПР39Д81 (ФАО 260). Технічну ефективність інсектицидів визначали за зниженням чисельності гусениць в рослинах кукурудзи у період збирання врожаю і пошкодженості ними стебел та качанів, відбираючи по 50 рослин на кожній ділянці (по 5 у 10 місцях). Одночасно з обліками на пошкодженість і заселеність рослин фітофагами визначали ступінь ураження качанів фузаріозом.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Стебловий кукурудзяний метелик (Ostrinia nubilalis Hb.) в умовах Київської області у 2014 р. розвивався в одному поколінні, зрідка спостерігався розвиток другого факультативного покоління. Проведення моніторингу коритець із шумуючою мелясою, а також феромонних пасток показало, що виліт перших імаго кукурудзяного стеблового метелика у 2014 припадав на кінець І декади червня (СЕТ > 10оС = 380,3оС) (табл. 1).

Таблиця 1. Біологічні особливості імаго кукурудзяного стеблового метелика, Київська обл., Бориспільський р­н, 2014–2016 ррТемпературні показники місяця були на рівні багаторічних, а кількість опадів (у вигляді дощів різної інтенсивності, часом зливового характеру з грозами) перевищувала багаторічні показники, що не сприяло інтенсивному льоту та відкладанню яєць метелика. Масове відкладання яєць та виліт понад 50% популяції метеликів припадали на ІІ–ІІІ декади червня (СЕТ > 10оС = 434,1–519,4оС), що збігалося з фазою викидання волоті рослинами кукурудзи. Відродження гусениць було зафіксовано наприкінці ІІ – на початку ІІІ декади червня. Масовий літ метелика (виліт понад 75% популяції) спостерігали у І декаді липня. Закінчення льоту припадало на кінець липня – початок серпня. Впродовж липня спостерігалось повільне наростання чисельності й шкідливості фітофага, яким в середньому було пошкоджено 46,1% стебел та 31,3% качанів за чисельності гусениць 1,4–2,1 екз./рослину (табл. 2).

Таблиця 2. Ефективність інсектицидів проти стеблового кукурудзяного метелика на посівах кукурудзи (Київська обл., Бориспільський р­н, с. Любарці, ФГ «Король», 2014–2016 рр.)Облік ураження рослин кукурудзи хворобами качанів проводили на початку молочно-воскової стиглості культури. У період повної стиглості переважала фузаріозна гниль, якою було уражено 21,3% качанів.

В умовах вегетаційного періоду 2015 року стебловий кукурудзяний метелик розвивався в одному поколінні. Літ метеликів розпочався в ІІ декаді червня (СЕТ > 10оС = 372,6оС) і тривав до І декади серпня. Відродження гусениць розпочалося у ІІІ декаді червня і тривало до кінця липня. Масове відкладання яєць та виліт понад 50% популяції метеликів спостерігали у ІІ–ІІІ декадах червня (СЕТ > 10оС = 435,8–527,2оС). Масовий літ метелика (виліт понад 75% популяції) припав на І декаду липня (СЕТ > 10оС = 604,1оС), що збігалося з фазою викидання волоті культури. Пошкодженість рослин (в середньому 41,5%) фіксувалась у фазу молочно-воскової стиглості на посівах кукурудзи за чисельності 0,8–3,1 гусениці на заселену рослину. У 2015 році поширення хвороб качанів було меншим порівняно з 2014 роком. Уражено було в середньому 14,8%, що у 1,4 разу менше від минулорічного показника. Високий температурний режим і незначна кількість опадів у серпні не сприяли зараженню та подальшому розвитку на качанах кукурудзи грибів роду Fusarium.

Читати по темі: Вплив обробітку грунту на вміст доступної вологи та продуктивність кукурудзи

У 2016 році пошкодженість кукурудзи гусеницями стеблового метелика зменшувалася порівняно з 2014 та 2015 роками. Незважаючи на достатню і навіть надмірну вологозабезпеченість навесні, під час заляльковування личинок, агрокліматичні умови можна охарактеризувати загалом як несприятливі для розвитку кукурудзяного стеблового метелика. Надалі червень був спекотним за незначних опадів впродовж місяця, липень – теплим за недостатнього зволоження в першій і другій декадах. Виліт перших імаго кукурудзяного стеблового метелика в 2016 р. припадав на середину червня (СЕТ > 10оС = 374,6оС). Масове відкладання яєць та виліт понад 50% популяції мете­ликів припадали на ІІІ декаду місяця (СЕТ > 10оС = 427,7–517,2оС), що збігалося з фазою викидання волоті рослинами кукурудзи. Масовий літ метелика (виліт понад 75% популяції) спостерігали у І декаді липня СЕТ > 10оС = 606,0оС). Спостереженнями встановлено пошкодження 23,6% стебел та 16,4% качанів за чисельності гусені 1,1–1,8 екз./рослину. Показник ураженості качанів фузаріозом сягав 19,1%, перевищуючи минулорічний на 2,7%.

Аналізуючи метеорологічні умови періоду досліджень, слід зазначити, що сума активних температур у 2014–2016 рр. на 180–400оС перевищувала багаторічний показник (табл. 3).

Таблиця 3. Метеорологічні умови вегетаційного періоду, Київська обл., Бориспільський р­нВегетаційний період 2014 року характеризувався достатньою вологозабезпеченістю (ГТК 1,41), тоді як у 2015–2016 рр. був посушливим (ГТК 0,89–1,08). Динаміка чисельності метелика за роками залежала від погодних умов. Велика кількість опадів, без зливових дощів, сприяла масовому розмноженню шкідника, суха погода обмежувала його чисельність, водночас пришвидшуючи строки появи та проходження рослинами фенофаз розвитку культури.

Захист від стеблового кукурудзяного метелика ускладнений тим, що строк обприскування слід визначати в період вильоту метелика, який є дуже розтягнутим. Як видно з табл. 1, від появи перших імаго до вильоту 75% популяції проходить місяць. При обліках одночасно зустрічається гусінь старшого і молодшого віку. Крім того, личинки ведуть прихований спосіб життя, тому стають важкодоступними для дії інсектицидів.

Під час польових випробувань інсектицидів проти кукурудзяного метелика було встановлено, що на варіанті із застосуванням препарату Кораген (норма застосування – 0,15 л/га) за дворазового обприскування посівів кукурудзи ефективність проти фітофага була найвищою і становила в середньому 92,3% (87,5–96,1%). Пошкодженість рослин культури становила в середньому 2,9%, при цьому на контролі було пошкоджено 23,6–46,1% рослин. Заселеність качанів гусеницями шкідника становила 2,3%, що у 11,6 разів менше порівняно з контрольним варіантом(26,6%) (табл. 2).

При застосуванні двокомпонентного інсектициду Борей КС в нормі 0,14 л/га ефективність проти кукурудзяного метелика на посівах кукурудзи була дещо нижчою порівняно з Корагеном. Використання цього інсектициду зменшувало заселеність рослин культури шкідником до 3,2%. Показник пошкодженості качанів становив 2,4%.

Сильний розвиток фузаріозу спостерігається в період достигання качанів у роки з підвищеною кількістю опадів
Сильний розвиток фузаріозу спостерігається в період достигання качанів у роки з підвищеною кількістю опадів

У варіанті з інсектицидом Карате Зеон 050 SC за норми витрати 0,3 л/га пошкодженість рослин становила 6,0%, при цьому ефективність препарату сягала 82,3%. Зниження пошкодженості рослин сприяло також зменшенню заселеності качанів гусеницями стеблового метелика. У дослідному варіанті було пошкоджено лише 5,2% качанів, що у 5,1 рази менше від контролю.

Дані табл. 3 свідчать, що розвиток фузаріозу качана суттєво залежав від пошкодженості стебловим кукурудзяним метеликом. Так, якщо на контролі збудником хвороби було уражено в середньому 18,4% качанів, то на варіантах, де вносились інсектициди, ураженість знижувалася у 1,2–2,1 разу.

Читати по темі: Выращивание кукурузы: проблемы на початке

На варіантах із застосуванням хімічного захисту суттєво знижувалася пошкодженість кукурудзяним стебловим метеликом рослин культури, а також їх ураженість фузаріозом качанів, що дало змогу зберегти вагому, порівняно з необробленими посівами, частку врожаю зерна. Так, урожайність зерна кукурудзи за вологості 14,0% у варіантах із застосуванням інсектицидів Кораген, Борей КС та Карате Зеон 050 SC сягала 80,8, 80,2 і 76,1 ц/га відповідно, на 33,8–26% перевищуючи відповідний показник контролю в середньому за три роки.

ВИСНОВКИ

  1. Стебловий кукурудзяний метелик є небезпечним шкідником кукурудзи у зоні Лісостепу України, де він пошкоджує 24,0–46,0% рослин і 16–32% качанів цієї культури. За погодних умов 2014–2016 рр. ураженість качанів кукурудзи фузаріозом становила 14,8–21,3%.
  2. Застосування інсектицидів проти стеблового кукурудзяного метелика забезпечило зниження пошкодженості рослин гусеницями фітофага у 6,2–12,8 разу, а качана – у 5,1–11,6 разу порівняно з необ­робленими посівами. Окрім того, на оброблених інсектицидами ділянках ураженість рослин фузаріозом у зменшувалася в 1,2–2,1 разу.
  3. Обприскування посівів кукурудзи інсектицидами за рекомендованих норм витрати дало змогу зберегти врожай зерна кукурудзи на рівні 15,7–20,4 ц/га.

Ф. С. Мельничук, Л. М. Мельничук, С. А. Алєксєєва, Інститут водних проблем і меліорації НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram