Контролюємо сажкові хвороби на «старті»

208
Контролюємо сажкові хвороби

На Півдні вже розпочинається посів ранніх ярих зернових та зернобобових культур.

У період вегетації на ярому ячмені та інших колосових культурах розвивається чимало фітопатогенних організмів, які передаються і через ґрунт, і через насіння. Найбільш небезпечними є тверда і летюча сажки. Основний шлях їх розповсюдження – насіння. Отож тільки якісне протруєння може блокувати розвиток збудників.

Особливо великої шкоди завдає посівам ячменю летюча сажка. Уражені рослини ячменю цією хворобою не утворюють зерна, надземна маса їх на 30–40% менша, ніж здорових. Крім цього є і приховані втрати: деякі рослини видужують, але якість і кількість урожаю знижуються, підвищується сприйнятливість до інших хвороб. Хвороба проявляється під час виколошування рослин. Внаслідок ураження в ячменю майже всі частини колоса, крім стрижнів, перетворюються на рихлу чорну спорову масу ще до виходу з піхви листка. Уражені летючою сажкою колоски з’являються здебільшого раніше від здорових.

Зараження рослин відбувається під час цвітіння, іноді можливе і після нього. Під час проростання зерна гіфи гриба активізуються і уражують проростки рослин. Грибниця дифузно поширюється по стеблу й іноді проникає навіть у листки. У період формування колоса міцелій розростається, потовщується. Пізніше стінки клітин гіф стають драглистими, і вся грибниця перетворюється у суцільну масу, в якій диференціюються теліоспори, і замість частин колоса утворюється спорова маса.

Сприяють ураженню посівів підвищена вологість повітря і висока температура (18–24°С) у фазі цвітіння. Холодна погода під час сходів і суха в період від сходів до колосіння ярого ячменю підвищують шкідливість летючої сажки.

Шкідливість твердої сажки ячменю зумовлюється як утворенням спорової маси замість зерна, так і зрідженням посівів внаслідок відмирання заражених рослин. Під час сильного ураження недобір урожаю може становити 15–20% і більше. Найчіткіше симптоми виявляються на початку молочної стиглості зерна. Під час роздавлювання уражених колосків виділяється сірувата оливково-бура рідина, що має запах гнилого оселедця через вміст триметиламіну. У фазі повної стиглості уражений колос стоїть прямо. Замість зерна у ньому утворюються мішечки, заповнені чорною масою теліоспор. На ячмені всі органи ураженого колосу, крім остюків, перетворюються на чорну масу теліоспор, вкриту тонкою плівкою. Теліоспори склеєні у тверді міцні грудочки, тому тверду сажку ячменю ще називають кам’яною. Під час збирання, обмолоту, очищення зерна теліоспори розпорошуються та потрапляють на зерно і ґрунт. Основним джерелом інфекції є заспорене зерно.

Серед рекомендованих до застосування останнім часом відмінними характеристиками відзначаються протруйники на основі наступних діючих речовин: карбендазим, тебуконазол, карбоксин, тирам, тритіконазол, флутріафол, диніконазол-М, манкоцеб, також суміші діючих речовин тебуконазола з імазалілом, тебуконазола з тіабендазолом та з імазалілом, тіабендазола з тебуконазолом, карбоксина з тирамом, флутріафола з тіабендазолом, флутріафола з імазалілом і з тіабендазолом, карбендазима з карбоксином, тритіконазола з піраклостробіном, тритіконазола з прохлоразом, протіоконазола з тебуконазолом, протіоконазола з тебуконазолом і з флуопірамом, флудіоксоніла з тритіконазолом, флудіоксоніла з ципроконазолом, азоксістробіна з тебуконазолом і з флудіоксонілом, карбоксина з тріадименолом і з тебуконазолом, дифеноконазола з флудіоксонілом і з тіаметоксамом, металаксила-М з тебуконазолом.

dpss-ks.gov.ua

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram