Вибір стратегії контролю бур’янів у посівах кукурудзи

238
Вибір стратегії контролю бур'янів у посівах кукурудзи

Під час вирощування сільськогосподарських культур виробничик ставить головну мету – отримання їх високого та якісного урожаю. Втім досягнути цієї мети без належного захисту культур від бур’янів сьогодні не можливо.

Бур’яни краще пристосовуються до виживання в конкурентних умовах за життєвий простір і джерела енергії, ніж культурні рослини, для культивування яких виробничнику необхідно забезпечувати дбайливий догляд. Під час вирощування сільськогосподарських культур підтримання полів у чистому від бур’янів стані є найважливішою передумовою їх високої продуктивності.

ПРОБЛЕМА ЗАБУР’ЯНЕНОСТІ ПОСІВІВ

Вирощуючи сільськогосподарські культури, виробничнику необхідно створити найкращі умови для їх росту й розвитку, зокрема усунути інші види рослин, що конкурують з культурними за використання води, поживних речовин грунту, і знижують урожайність культури.

Враховуючи те, що кукурудза є однією з найбільш слабких конкурентів бур’янів в агрофітоценозах, до застосування заходів, спрямованих на  забезпечення сприятливих умов для її росту і розвитку, необхідно підходити відповідально. Одним із факторів, який забезпечує отримання сталого урожаю, є догляд за посівами кукурудзи, а саме створення оптимальних умов для проростання насіння й одержання дружніх сходів, захист їх від бур’янів, хвороб та шкідників, а також забезпечення вологою і поживними речовинами на всіх етапах органогенезу.

Стратегія захисту сільськогосподарських культур, у тому числі і кукурудзи, повинна передбачати завчасне планування заходів. Обґрунтований підхід до захисту кукурудзи від комплексу бур’янів потрібен як на початку вегетації так і під час усіх періодів росту і розвитку культури.

Гострою проблемою є обмеження чисельності односім’ядольних (злакових), двосім’ядольних (дводольних) та спеціалізованих видів бур’янів, особливо у разі вирощування кукурудзи в короткоротаційній сівозміні. Надзвичайно важливим є контроль рівня забур’яненості посівів, особливо під час появи сходів кукурудзи.

На сьогодні висока забур’яненість посівів кукурудзи є однією з головних проблем її низької продуктивності. В останні роки через наявність об’єктивних (брак коштів на купівлю пального та засобів захисту рослин), а також не об’єктивних (ігнорування застосування на виробництві науково-обгрунтованих сівозмін, спрощення системи обробітку грунту та інше) причин, в усіх зонах України відмічається зростання банку насіння в грунті різних біологічних груп бур’янів.

За різними оцінками науковців посіви кукурудзи забур’янені майже на всіх площах її культивування від 90 до 98 відсотків. Залежно від грунтово-кліматичної зони, в якій вирощують культуру, видовий склад бур’янів на полях відрізняється. Чисельність видового складу бур’янів у посівах може варіювати від 10 до 15 видів. Цієї кількості достатньо для того, щоб суттєво зменшити  продуктивність  культури.

Шкідливими бур’янами і найбільш економічно значимими для урожайності культури, відмічені наступні види сегетальної рослинності в залежності від грунтово-кліматичної зони.

У Поліській грунтово-кліматичній зоні переважають просо куряче (Echinochloa crus-galli L.), редька дика (Raphanus raphanistrum L.), гірчиця польова (Sinapis arvensis L.), капуста польова (Brassica campestris L.), лобода біла (Chenopodium album L.), а з багаторічних – пирій повзучий (Elymus repens (L.) Gould), хвощ польовий (Equisetum arvense L.) та інші.

У зоні Лісостепу домінуючими є осоти рожевий (Cirsium arvense L.), жовтий (Sonchus asper L.), березка польова (Convolvulus arvensis L.), молочай верболистий (Euphorbia stricta L.), дескуренія Софії (Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl), мишій сизий (Setaria glauca L.) та зелений (Setaria viridis L.), просо куряче, лобода біла, гірчиця польова, редька дика, щириця біла (Amaranthus albus L.), звичайна (Amaranthus retroflexus L.) та жминдоподібна (Amarantchus blitum L.), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), галінсога дрібноквіткова (Gailinsoga parviflora L.),  талабан польовий (Thlaspi arvense L.),  гірчак шорсткий (Polygonum lapathifolium L.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris L.), злинка канадська (Erigeron canadensis L.),, фіалка польова (Viola arvensis Murr.), ромашка непахуча (Matricaria perforata merat.) та інші.

У Степовому регіоні та на зрошуваних землях найбільш шкідливими є осоти – осот рожевий та жовтий, гірчак березковидний (Polygonum convolvulus L.), хрінниця круповидна (Cardaria draba (L.) Desv.), гречка татарська (Polygonum tataricum L.) просо куряче, лобода біла, щириця звичайна і біла, пасльон чорний (Solanum nigrum L.), дурман звичайний (Datuta stramonium L.), амброзія полинолиста та інші.

Шкідливі бур’яниВ усіх грунтово-кліматичних зонах найбільше впливають на урожайність кукурудзи такі бур’яни як амброзія полинолиста, осоти рожевий та жовтий, березка польова, гірчиця польова, лобода біла, щириця біла і звичайна, пирій повзучий. Такі однорічні злакові бур’яни як просо куряче, мишії поширені в усіх регіонах вирощування кукурудзи і є домінуючими в її посівах. Порушення технології вирощування або зволікання з заходами захисту культури від вказаних вище бур’янів, призводить до втрат її урожаю на рівні від 30 до 50 відсотків.

КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ КОНТРОЛЮ БУР’ЯНІВ

Характерними фізіологічними особливостями рослин кукурудзи є те, що на початкових фазах (до 5 листків) культура повільно росте і розвивається. У зв’язку з цим  відсутня конкуренція з її сторони, що створює сприятливі умови для росту і розвитку бур’янів як у рядках, так і в міжряддях.

Негативний вплив бур’янів на кукурудзу різниться в залежності від певного етапу органогенезу культури. Так, до фази 2-3 справжніх листків вона мало чутлива до негативного впливу бур’янів. Засміченість посівів під час фази від 4 до 8 листків уже може бути причиною різкого зниження врожаю кукурудзи. Тому, до цього критичного періоду, у посівах кукурудзи необхідно провести заходи з контролю бур’янів. При недотриманні цих вимог, тобто не внесенні гербіцидів або не проведенні агротехнічних заходів, бур’яни здатні поглинути з грунту таку кількість води і поживних речовин, яких було б достатньо для формування 4-6 тон зерна кукурудзи.

ВИБІР ПРЕПАРАТІВ 

На сьогодні ринок хімічних засобів захисту рослин пропонує великий вибір препаратів для контролю бур’янів у посівах кукурудзи.

Ґрунтові гербіциди на основі діючих речовин та їх поєднання, а саме ізоксафлютолу, пендиметаліну, диметенаміду, S-метолахлору, S-метолахлору + атразину, S-метолахлору + тербутилазину, S-метолахлору + тербутилазину + мезотріону забезпечують практично повний захист посівів на ранніх етапах росту та розвитку культури від шкідливості однорічних тонконогових і широкого спектру дводольних бур’янів. Поглинаючись бур’янами через кореневу систему і транслокуючись у перші листки, що формуються, створюються умови за яких проростки деформуються і відмирають.

Завдяки великому асортименту засобів захисту рослин, виробничник має можливість вибрати найдоцільніший і найефективніший препарат чи їх суміш.

Препарати, до складу яких входять діючі речовини або їх поєднання, зокрема дикамба, 2,4-Д + дикамба,  нікосульфурон, мезотріон, просульфурон, римсульфурон, клопіралід, бентазон,  S-метолахлор + тербутилазин + мезотріон та інші, відповідають сучасним вимогам ведення сільськогосподарської діяльності. У них відсутня фітотоксична дія на культуру, подовжений період застосування, практично мінімальна залежність від погодних умов (системна дія).

Гербіциди, які належать до групи сульфонілсечовини (римсульфурон, тифенсульфурон-метил, амідосульфурон, просульфурон, нікосульфурон) можна застосовувати під час фази розвитку культури 3-7 листків. У разі змішаного типу і високого рівня забур’яненості необхідно застосовувати гербіциди, до складу яких входять щонайменше дві діючі речовини – 2,4-Д у поєнанні з дикамба, римсульфурон  у поєнанні з тифенсульфурон-метил, форамсульфурон у поєнанні з йодсульфурон-метилом натрію з додаванням антидоту -ізоксадифенетилу, нікосульфурон у поєнанні з тифенсульфурон-метилом, хлорсульфурон у поєнанні з хлорсульфоксимом, бентазон у поєнанні з атразином, або бакові суміші препаратів, наприклад римсульфурон у поєнанні з 2,4-Д та дикамбою, римсульфурон у поєнанні з тифенсульфуронметилом, клопіралід у поєнанні з 2,4-Д.

СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ КУКУРУДЗИ

За термінами застосування гербіцидів у посівах більшості сільськогосподарських культур, у тому числі і на кукурудзі, можна розрізнити два етапи:

  • до або після сівби сільськогосподарських культур, але до появи сходів культурних рослин (досходовий період);
  • після появи сходів культурних рослин (післясходовий період).

Для забезпечення найкращих умов на ранніх та початкових етапах органогенезу культури застосовують препарати як грунтової, так і післясходової дії. Але застосування гербіцидів з порушенням регламентів та рекомендацій призводить до токсикації культурних рослин, а іноді і до значних втрат урожаю. Тому необхідно враховувати фітотоксичність препаратів щодо культурних рослин.

Відповідно до терміну застосування розділяють візуалізацію симптомів токсикації культурних рослин (якщо порушення їх росту та розвитку дійсно обумовлене лише впливом гербіциду): відразу під час появи сходів, або через деякий час після застосування препарату під час вегетації рослин.

Застосування досходових грунтових гербіцидів у посівах кукурудзи спричиняє фітотоксичність у випадку внесення гербіциду з перевищенням максимально рекомендованої норми витрати препарату на одиницю посівної площі, внесення гербіциду з перекриттям, що опосередковано призводить до збільшення хімічного навантаження на культурні рослини і, як наслідок, до їх токсикації, внесення гербіциду безпосередньо перед появою сходів культурних рослин. В результаті паростки, а також дорослі рослини кукурудзи можуть мати деформовані листки, пагони, спостерігається порушення нормального росту та розвитку як надземної частини, так і кореневої системи. Як правило, цього легко уникнути – необхідно дотримуватися регламенту та рекомендацій щодо застосування препаратів.

Застосування післясходових гербіцидів у посівах кукурудзи забезпечує технічну ефективність контролю бур’янів у тих випадках, коли ефективність дії грунтових (базових) гербіцидів була зменшена внаслідок певних причин (погодні умови, порушення регламенту застосування) або у випадках високої забур’яненості поля. Слід пам’ятати, що для застосування післясходових гербіцидів найбільш оптимальною фазою розвитку рослин кукурудзи є фаза 3-5 листків. У випадках, коли згідно з рекомендаціями можливе застосування гербіциду на більш ранніх (до фази 3 листків) або на більш пізніх (фаза 6-7 листків) етапах росту і розвитку культури, необхідно особливу увагу звернути на існуючі обмеження застосування препарату в залежності від погодних умов, норми витрати препарату на одиницю посівної площі, або навіть цільового призначення посіву. Порушення регламенту і рекомендацій застосування препарату призводить до токсикації рослин культури, а в окремих випадках і до істотного зниження її врожайності.

Контроль бур’янів у посівах кукурудзи – один з найважливіших заходів технологічного циклу вирощування цієї культури. І чим раніше буде знищено бур’яни, тим більший потенціал урожайності культури буде забезпечено.

контроль бур'янів в посівах кукурудзи
Поєднання до- і післясходової обробок цілком виправдовує себе у випадку, коли застосовується на полях зі змішаним видовим складом бур’янів, зокрема дводольних і однодольних

Для сучасного сільськогосподарського виробництва стратегія, яка передбачала б не більше однієї обробки гербіцидами є на сьогодні дуже привабливою, оскільки це економічно вигідно. Втім така стратегія може бути здійснена лише за певних умов. Однією з яких є поширеність у посівах культури тільки типових однорічних бур’янів.

Для стратегії, що передбачатиме дві обробки, характерним є те, що за рахунок поєднання обробок до-, а потім після сходів, контролюється широкий видовий спектр бур’янів й обмежуються наступні поетапні сходи сегетальної рослинності у посівах.

Домінуючою тенденцією під час вибору стратегії є врахування співвідношення між проведенням кількості обробок і конкретним видовим складом бур’янів та часом появи їх сходів, з метою кращого контролю популяцій (особливо у разі появи у складі сегетальної рослинності нових проблемних видів). При цьому обов’язково необхідно брати до уваги  економічну ефективність системи.

Подібний підхід особливо актуальний на даний час, тому що у посівах кукурудзи з’являються нові види бур’янів, а вартість гербіцидів постійно зростає.

Одноразове післясходове обприскування гербіцидами може давати нестабільний результат через те, що на час проведення такої обробки, як правило, бур’яни вже надміру вегетують. Для досягнення високої ефективності післясходової обробки гербіцидами її необхідно проводити на ранніх етапах сходів бур’янів.

В умовах наявності надмірної кількості злакових бур’янів у складі сегетальної рослинності у посіві культури, стратегія до- у поєднанні з проведенням післясходової обробки найбільш дієва. Така стратегія найбільш підходить для контролю, зокрема трьох основних видів злакових бур’янів, що домінують у посівах кукурудзи: куряче просо, пальчатка криваво-червона (Digitaria sanguinalis) і види мишіїв. На сьогодні вона за рівнем ефективності повною мірою відповідає вимогам ведення сільськогосподарського виробництва.

Поєднання до- і післясходової обробок також виправдовує себе і забезпечує високий рівень контролю бур’янів у випадку, коли застосовується на полях зі змішаним видовим складом бур’янів, зокрема дводольних і однодольних.

Під час запровадження всіх цих стратегій необхідно враховувати, що середня норма внесення гербіциду завжди більш ефективна, ніж менша.

Кукурудза належить до культур пізнього строку сівби, а відповідно має тривалий допосівний період (у середньому майже 30 днів). Для цього періоду характерно активне проростання бур’янів з насіння, сходи яких під час традиційної системи обробітку ґрунту можна знищити за допомогою заходів передпосівного обробітку ґрунту, а за відмови від механічного обробітку ґрунту в системі землеробства No-till, загальновинищувальними гербіцидами. Але необхідно враховувати те, що захист культури повинен базуватися на біології об’єкта, рівень поширеності якого необхідно контролювати.

Основою для прийняття рішення щодо контролю забур’яненості в посівах кукурудзи є видовий склад і динаміка появи сходів бур’янів у допосівний та після посівний періоди.

Також для результативного контролю бур’янів важливо провести обробку в оптимальні терміни, які для післясходового знищення бур’янів більш обмежені, ніж для досходового. Однак, на відміну від досходового, під час післясходового обприскування забезпечується контроль чисельності не тільки однорічних, а й багаторічних бур’янів. А ефективність обробки меншою мірою залежить від якості обробки грунту. Разом з цим, як вже зазначалося не зважаючи на можливість цілеспрямованого знищення шкідливих об’єктів, одного післясходового обприскування посівів буває не достатньо.

Необхідно враховувати й те, що кількість бур’янів на одиницю площі має менш важливе значення, ніж фаза розвитку кукурудзи, в яку вони з’явилися.

Через великий запас насіння бур’янів у ґрунті, існує проблема «другої хвилі» бур’янів. Для запобігання формуванню цієї «другої хвилі», дієвою є обробка посівів на етапі досходового періоду, а така властивість, як пролонгованість дії, забезпечує надійне вирішення цієї проблеми.

Застосовуючи стратегію щодо контролю бур’янів на післясходовому етапі розвитку кукурудзи, слід враховувати критерії, які можуть понизити ефективність обробки, а саме стадію стійкості культури, фазу росту бур’янів, їх чутливість до обробки, а також чітко дотримуватися норми витрати препарату і робочої рідини, враховувати погодні умови.

Під час обрання для контролю бур’янів післясходового етапу розвитку культури, необхідно мати на увазі, що бур’яни ще впродовж 7-9 днів продовжуватимуть негативно впливати на культуру.

Крім того, з різних причин регламент застосування препаратів в оптимальні терміни може порушуватися. Проведення оприскування посівів у пізніші терміни призводить до скручування листя, ламкості стебел й опорних коренів кукурудзи, що в результаті знижує урожай.

Посіви кукурудзиТаким чином, на сьогодні агроном має можливість правильно оцінити і вибрати стратегію контролю бур’янів у посівах кукурудзи, базуючись на таких характеристиках як технічна ефективність, широкий спектр контролю стійких і проблемних бур’янів, фітотоксичність, пролонгованість дії та окупність.

І. М. Сторчоус, канд. с.-г. наук       

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2019

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram