ТРИ ФОРМИ АЗОТУ
Як відомо, КАС – єдине азотне добриво, що містить у своєму складі водночас три форми азоту. Тому після внесення КАС у ґрунт воно діє пролонговано, а рослини забезпечуються азотом впродовж усієї вегетації.
Всі ці форми азоту в добриві нелеткі й не спричинюють втрат поживних речовин, тому їх можна вносити поверхнево. Нітратна й аміачна форми безпосередньо доступні для рослин. Аміачний азот затримується у ґрунті й не вимивається в глибші шари, оскільки він міститься в обмінно-поглинутому стані на поверхні ґрунтових колоїдів.
Взаємодіючи з аніонами ґрунтового розчину, амонійний азот дає різні солі; вступаючи у фізико-хімічну взаємодію із ґрунтовими колоїдами, він поглинається твердою фазою ґрунту. Швидкість і ступінь поглинання амонійного азоту ґрунтом залежить від вмісту в ньому гумусу, механічного складу та вологості, а також від способу і глибини загортання цього добрива. На важких, багатих на органічну речовину, добре оброблених і нормально зволожених ґрунтах амонійний азот поглинається краще, ніж на легких, бідних на гумус.
При внесенні КАС у ґрунт ця форма акумулюється в орному шарі і стає доступною для рослин впродовж вегетації. Завдяки цьому листки рослин збільшують термін своєї функціональної активності (рис. 1). Це особливо важливо для продовження терміну функціонування прапорцевого листка в рослин озимих зернових колосових культур.
Частина аміачної форми азоту перетворюється в нітратну. Амідна форма у ґрунті трансформується в амонійну, а пізніше – в нітратну. Тобто амідна й амонійні форми у ґрунті поступово трансформуються в рухому нітратну форму, яка може вільно переміщатись вздовж і впоперек ґрунтового профілю. Така система засвоєння азоту робить КАС добривом швидкої та тривалої дії. Вносити КАС можна як восени під основний обробіток ґрунту, так і навесні під передпосівну культивацію, а також впродовж вегетації при проведенні прикореневих і позакореневих підживлень.
Дуже важливим є науково встановлений факт, що при внесенні КАС у ґрунт різко зменшується активність ґрунтового ферменту уреази, і за рахунок цього знижуються непродуктивні втрати азоту з цього добрива. Під час внесення КАС досягається висока точність дозування і рівномірність розміщення на поверхні ґрунту.
ЗМІНА ЩІЛЬНОСТІ КАС
Дуже часто у виробничих умовах виникає питання щодо кількості внесення КАС у фізичній вазі або об’ємі (літрах) залежно від марки цього добрива, температури повітря та строку його зберігання. За щільністю КАС потрібно стежити постійно, а розрахунок кількості добрива слід проводити в кожному конкретному випадку.
Зміна щільності розчину КАС під час зберігання відбувається внаслідок зміни температури довкілля через випаровування води (щільність зростає) або за рахунок атмосферних опадів, які потрапляють у відкриту ємність (щільність зменшується) (табл.).
ДОДАВАННЯ ІНГІБІТОРІВ НІТРИФІКАЦІЇ
Нітратна форма азоту не утримується ґрунтовим вбирним комплексом і вільно рухається в ґрунтовому розчині, а тому може вимиватись. Щоб зменшити непродуктивні втрати азоту в нітратній формі, до розчину КАС вводять інгібітори нітрифікації (похідні піридинів, пірамідонів, тріазолів, ціанамідів тощо). Ці речовини селективно діють на мікроорганізми роду Nitrosomonas, пригнічуючи їх життєдіяльність, і таким чином затримують перетворення амонійного азоту в нітратний та сприяють збереженню азоту ґрунту і добрив в амонійній формі (блокують окислення NH4+ до NO3– і тим самим зберігають азот від непродуктивних втрат). Азот при цьому залишається у верхніх шарах ґрунту, що збільшує його доступність для засвоєння рослинами.
Інгібітори нітрифікації вводять до складу КАС у незначній кількості: не більше ніж 0,1% від маси добрива. Вони сприяють зростанню коефіцієнта використання азоту, зменшують вміст нітратів у вирощеній продукції, збільшують вміст білка та клейковини.
На жаль, в Україні практика використання інгібіторів нітрифікації не поширена. Попри те, що інгібітори нітрифікації не чинять токсичної дії на комах і теплокровних тварин, до переліку дозволених для використання в Україні засобів вони ще не входять. Натомість у світі використовується до 120 найменувань цих препаратів, найбільше їх застосовують у США, Канаді, Польщі, Словаччині та Німеччині. Зараз в Україні триває процес синтезу та реєстрації цих препаратів.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ РОЗЧИНІВ КАС
Технологія використання розпочинається з визначення дози внесення КАС. Норми й дози внесення КАС залежать від виду культури, строку та способу внесення, попередника й інших чинників. Ніяких спеціальних обмежень не існує.
КАС можна використовувати в такі строки та способи:
- восени – для деструкції пожнивних решток (соломи, стебел), вносити під основний обробіток ґрунту та перед сівбою озимих;
- навесні – під передпосівний обробіток;
- у період вегетації сільськогосподарських культур для кореневого і позакореневого (листкового) живлення та в системах краплинного зрошення.
Останніми роками, з огляду на різке зменшення поголів’я худоби, відпала необхідність у використанні соломи злакових культур для годування і підстилки тваринам. Тому значна частина побічної продукції залишається на полі для поповнення органічної речовини ґрунтів.
За такого ведення землеробства необхідно зважати на такий важливий факт, як потреба в додатковому використанні азоту саме для мінералізації соломи або інших рослинних решток. Встановлено, що для мінералізації соломи або стебел злакових культур на кожну їх тонну необхідно додатково вносити 10 кг азоту.
Читати по темі: Як вибрати розпилювач для внесення рідких мінеральних добрив?
Солома має високий вміст вуглецю, тому удобрення соломою стимулює діяльність мікроорганізмів. Це веде до тимчасової фіксації азоту із ґрунту. Приорювання соломи без азотних добрив призводить до різкого зменшення мінерального азоту в ґрунті та зниження врожаю наступних культур.
Особливе значення має відношення вуглецю до азоту. Мінералізація буде повноцінною, якщо відношення С:N = 20:1. У соломистих рослинних рештках воно становить С:N = 50–100:1. При такому співвідношенні мінералізація соломи може тривати до двох років. Тому, щоб звузити співвідношення С:N, покращити умови мінералізації, необхідно забезпечити потрібний баланс азоту і вуглецю.
Якщо припустимо, що зібраний урожай зерна озимої пшениці 5 т/га, то маса соломи становитиме не менше ніж 6 т/га (тобто співвідношення другого до першого дорівнює 1,2). Отже, для мінералізації цієї маси необхідно внести не менше ніж 40–60 кг/га азоту. При виборі азотного добрива для виконання цього агрозаходу пріоритет бажано віддати КАС. Завдяки своїй рідкій формі КАС рівномірно розподілиться по поверхні соломи та проникне всередину рослинних решток, змочивши у них усю зовнішню та внутрішню поверхні, чим досягається якісна мінералізація.
Вносити КАС потрібно штанговими обприскувачами. Відразу після внесення КАС, щоб загорнути солому в ґрунт, на поле пускають важку дискову борону типу БДТ-7.
Розчини КАС можна також використовувати для приготування подвійних і потрійних рідких тукосумішей. Техніка приготування азотно-фосфорних розчинів проста, оскільки розчини КАС можна змішувати з РКД (рідкими комплексними добривами) марки 10-34-0 в різних співвідношеннях безпосередньо в ємностях машин для внесення. При отриманні потрійних врівноважених за поживними речовинами розчинів сумарна концентрація таких речовин не перевищує 30%. Для збільшення концентрації в рідку тукосуміш необхідно вводити стабілізатори, що перешкоджають швидкому осаду твердої фази.
Приготування рідких тукосумішей (розчинів і суспензій) зводиться в основному до послідовного дозування, перемішування або подрібнення компонентів. Щоб пришвидшити процеси розчинення твердих вихідних компонентів, потрібно підігріти воду до температури 70°С. Як вихідні компоненти використовують РКД 10-34-0, КАС, сечовину, калій хлористий, воду. Для стабілізації суспензій застосовують бентонітову глину (глинопорошок), фосфогіпс або суперфосфат, які додають у кількості 1–3% від маси суспензії. При приготуванні розчинів компоненти перемішують до повного розчинення; для отримання суспензій потрібно утворити стійку суміш, яка не осідає впродовж кількох діб. Потрійні розчини, а також суспендовані тукосуміші готують тільки на спеціальних змішувальних установках.
ПРАВИЛА ВНЕСЕННЯ НЕРОЗБАВЛЕНИХ КАСІВ
При використанні КАСів у виробничих умовах слід дотримуватися таких правил:
- Добрива вносять спеціально обладнаними обприскувачами. Добриво має контактувати лише з кислотостійкою гумою і керамічними розпилювачами. КАС вносять за допомогою спеціальних плоскоструменевих великокраплинних розпилювачів із великими отворами або розливних труб, що служать для рядкового чи смугового внесення. Робочий тиск в обприскувачі має бути низьким;
- На відміну від пестицидів і добрив для листкового внесення (карбамід, MgSО4 + H2О, мікродобрив на хелатній основі тощо), які передбачають ретельний дрібнокраплинний розпил рідини і повне покриття нею листкової поверхні, нерозбавлений КАС вноситься зовсім іншим способом. Розпилювачі мають формувати великі краплини розчину, які під своєю вагою спадають (скапують) із листків на ґрунт. Цей спосіб зменшує покриття розчином листкової поверхні та запобігає її пошкодженню (опікам);
- КАС вносять лише на суху листкову поверхню. На вологих рослинах навіть крупні краплі розчину не стікають на ґрунт, що призводить до опіків. Тому не можна вносити КАС після дощу, ввечері та вранці, коли є роса;
- Краще вносити КАС за допомогою спеціальних розливних труб, особливо на широкорядних посівах, на схильних до опіків культурах у пізніх фазах вегетації.
У сучасних умовах для прикореневого підживлення практикують проведення інжекторного локального підживлення розчинами КАС безпосередньо в ґрунт (рис. 2).
У цьому випадку розчини КАС під тиском впорскуються у ґрунт і потім за рахунок дифузії поширюються в ньому. В разі внесення у ґрунт (під основний обробіток ґрунту або передпосівну культивацію) КАСів, виготовлених не індустріальним способом, посівні роботи слід розпочинати через п’ять діб після внесення цих добрив, коли частина амонійного азоту встигне нітрифікуватись у нітратні сполуки, оскільки підвищені концентрації амонійного азоту шкідливо впливатимуть на проросток.
У наступні фази розвитку корегувати азотне живлення рослин можна за рахунок проведення позакореневого підживлення.
С. М. Крамарьов, зав. кафедри агрохімії, доктор с.-г. наук, ст. наук. співр., професор, Дніпровський державний аграрно-економічний університет
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023
