Винятки із правил застосування мінеральних добрив

456
ВИНЯТКИ ІЗ ПРАВИЛ ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

При застосуванні мінерального живлення дуже важливо дотримуватися всіх агрономічних законів і правил. Сотні років роботи найрозумніших людей Землі було витрачено на те, щоб зрозуміти закономірності поведінки елементів живлення у ґрунті, в рослині, їх взаємодії в розчинах і на основі цих знань розробити основні принципи того, які добрива, коли і як можна застосовувати, а чого робити не слід. І кожен поважаючий себе агроном ці правила повинен знати. Для того, щоб їх дотримуватися. І ще для того, щоб знати, в яких випадках ці правила можна або необхідно порушувати. Адже немає правил без винятків. Розглянемо
їх по порядку.

ПРАВИЛО 1. ФОСФОРНІ Й КАЛІЙНІ ДОБРИВА ВНОСЯТЬ ПІД ОСНОВНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ З ОСЕНІ

Це дуже правильно, оскільки в більшості ґрунтів ці елементи живлення вкрай малорухливі, і якщо їх розкидати по поверхні або ж закласти не глибоко, то вони просто не будуть доступними рослинам у поточному сезоні (щоправда, нікуди й не дінуться, а знадобляться нам у наступному році після того, як будуть заорані). Винятки з цього правила такі.

Внесення з сівбою. Локальне внесення з сівбою (трохи глибше від насіння) дає змогу раціо­нальніше використовувати ці добрива, особливо на культурах широкорядних схем вирощування, і до того ж забезпечити рослини живленням у найперші дні життя, коли коренева система ще слабка. Зазвичай у припосівне внесення вносять тільки частину загальної потреби фосфору (а при гострому дефіциті калію – і його теж), але є технології, де оранка взагалі не передбачена (наприклад No-till), і там під час сівби нерідко доводиться давати всю норму фосфорних і калійних добрив.

Внесення стрічково перед нарі­занням гряд або гребенів фрезерними грядоутворювачами. Цей виняток рекомендується абсолютно всім тим, хто застосовує технологію вирощування на високих грядках і гребенях. Причому і на овочах, і в садах.

Внесення за графіком малими дозами впродовж усього сезону через систему фертигації. Це ідеальний метод для тих, хто має таку систему; він найбільший ефективний саме на підземних системах крапельного поливу.

ПРАВИЛО 2. АЗОТНІ ДОБРИВА ВНОСЯТЬСЯ РАНО НАВЕСНІ («ПІД РІСТ»)

Це може бути внесення по мерзлоталому ґрунту для озимих культур і No-till, внесення під передпосівну культивацію для ярих культур (залежно від загальної розрахункової дози і вологозабезпечення регіону в передпосівне внесення можна давати від 30% до повної дози азоту). Звісно, це все дуже правильно. Адже при внесенні з осені можливе вимивання значної частини азоту за рахунок зимових опадів. А запізнення із внесенням азотних добрив призводить і до загострення згубного впливу посухи та до ризиків накопичення нітратів у продукції (оскільки нітратам потрібен час, щоб шляхом послідовних перетворень всередині рослини стати амінокислотами та білками). Це все правильно, але не завжди.

Азот в амонійній формі (аміачна вода і безводний аміак) звичайно ж, вноситься з осені. По-перше, амонійний азот не так легко вимивається, як нітратний; по-друге, великі разові дози амонію в ґрунті убивчі для ґрунтової мікрофлори та проростків деяких культур. А тому набагато правильніше внести його значно раніше, щоб мікроорганізми встигли частково перетворити амоній в інші, більш безпечні форми.

На полях із крапельним зрошенням на всіх без винятку культурах азот, звісно, вносять «по чайній ложці за годину» все тим же чудовим методом – фертигацією. Певна річ, не просто подрібнивши дозу рівномірно впродовж сезону, а зорієнтувавши її на динаміку засвоєння цього елемента живлення рослиною.

ПРАВИЛО 3. МАЮЧИ СИСТЕМУ ФЕРТИГАЦІЇ, НЕ ВАРТО ВЗАГАЛІ ВДАВАТИСЯ ДО ОСНОВНОГО АБО ПЕРЕДПОСІВНОГО ВНЕСЕННЯ

Це дуже мудре правило. Адже фертигація – найекономніший метод застосування мінеральних добрив, що мінімізує їх втрати на вимивання й випаровування та перехід у малодоступні сполуки в ґрунті. До того ж при фертигації ми не допускаємо різких стрибків концентрації солей у ґрунті (як це буває при разовому підживленні посівів, наприклад, трьома-чотирма сотнями кілограмів якої-небудь аміачної селітри). Однак і це мудре правило потрібно вміти вчасно порушити. Розглянемо можливі варіанти.

Засмічення поливної системи жирними добавками. Блокований фільтруючий елемент автоматичного фільтра
Засмічення поливної системи жирними добавками. Блокований фільтруючий елемент автоматичного фільтра

Аналіз ґрунту і розрахунок потреби в живленні для вашої культури показали потребу в високій дозі калію. А з калійних добрив у вас доступна тільки калійна сіль. (А калійна сіль, якщо хто не знає, – це суміш KCl і NaCl, тобто і тут хлор, і там хлор). І якщо у вас культура чутлива до хлору (огірок, диня, картопля тощо), то не варто змушувати її весь сезон хронічно потерпати від хлоридного отруєння. Потрібно просто порушити викладене вище правило і внести 2/3 дози калійної солі восени під оранку. Хлор легко вимивається із ґрунту, і до весни у вас його залишиться зовсім небагато (тоді як калій нікуди не дінеться і буде використаний вашими рослинами).

Або ж якщо у вас вода на поле приходить не в перші дні після посіву. Таких випадків чимало. Майже всі наші фермери на водах Північнокримського каналу отримують водичку наприкінці квітня, у той час як цибулю висівають на початку березня, а то і в лютневі «вікна».

Звісно, в цьому випадку важливо частину азоту дати заздалегідь, інакше можна втратити темпи розвитку рослин, що для цибулі – культури з високим фотоперіодизмом – може стати критично болісним.

Або якщо ви зопалу купили жирну аміачну селітру. Таке іноді трапляється. І якщо вже так вийшло, що купили помилково (або отримали у вигляді якої-небудь чергової «програми підтримки від уряду»), то, звичайно ж, не варто намагатися використати цю небезпечну субстанцію в фертигації (і тим самим згубити свою крапельну систему) або ж шукати, кому її можна продати зі знижкою. Краще знайти цьому «неправильному добриву» місце в системі живлення, коли його недолік, по суті, стане його перевагою, – внести до посіву/посадки культури традиційним способом.

ПРАВИЛО 4. ДЛЯ ФЕРТИГАЦІЇ ПОТРІБНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ТІЛЬКИ СПЕЦІАЛЬНІ «ВОДОРОЗЧИННІ» ДОБРИВА

Боже вас збав це правило порушити! Якщо використовувати для фертигації добрива, що містять у своєму складі баластні, нерозчинні домішки, то ви обов’язково засмітите свої крапельниці й тоді втрати врожаю у багато разів перевищать ту економію, якої ви домоглися, використовуючи, наприклад, амофос замість ортофосфорної кислоти.

Але це, звісно, не стосується тих, хто має на інжекторі додатковий страхувальний фільтр, а саму систему крапельного зрошення забезпечив колекторною трубкою й на її кінці поставив простий, надійний і недорогий клапан автоматичного промивання «Баккара».

Клапан автоматичного промивання «Баккара»
Клапан автоматичного промивання «Баккара»

Такі фермери можуть абсолютно спокійно використовувати для фертигації й калімагнезію, і амофос чи суперфосфат. Діюча речовина цих добрив благополучно розчиниться і піде в систему поливу, а баластні домішки залишаться осадом в удобрювальній ємності й будуть злиті з неї після завершення циклу підживлення. Але ж дрібні частинки пройдуть через фільтр? І вже в трубці можуть злипнутися в конгломерати, а значить, поступово заблокувати крапельниці? Можуть. Але не у вас. Адже у вас встановлені колекторна труба і «Баккара», яка щодня промиває ваші краплинні трубки й не дасть утворитися всяким там конгломератам.

Тож гроші, витрачені на цей чудовий пристрій, повертаються до вас сторицею не тільки за рахунок продовження терміну повноцінної роботи кожної крапельниці, а й завдяки можливості помітно заощадити на формах добрив.

Вадим Дудка, компанія «АгроАналіз»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram