29 Березня 2024

Вирощування малини в закритому ґрунті

Вирощування малини в закритому ґрунті дає можливість постачати споживачам плоди найвищої якості за високими цінами до та після сезону масового надходження продукції. Особливість технології – короткий цикл виробництва з частою заміною рослин, що за кордоном нерідко роблять після першого врожаю.

Навіть у Польщі, де домінують плантації малини у відкритому ґрунті, ситуація поступово змінюється: дедалі більшу частку валових зборів цієї культури вирощують у закритому ґрунті. Оптимальний для рослин мікроклімат створюється в плівковому тунелі – найкращому й найдорожчому варіанті, альтернативою якому слугують різноманітні накриття для захисту від опадів. Таким чином вдається уникнути найбільшої загрози для виробництва десертних ягід – несприятливих погодних умов сезону вирощування. У відкритому ґрунті врожай нерідко ушкоджується вітром та опадами, чого у плівковому тунелі не буває.

Проте цей спосіб вирощування загалом не такий легкий, і на плантації з’являються проблеми, яких не було у відкритому ґрунті. Та все ж затрати на вирощування малини у закритому ґрунті окупаються вищим врожаєм і його кращою якістю.

Перехід із поля в закритий ґрунт зазвичай пояснюють необхідністю інтенсифікації виробництва за дефіциту доступної для використання земельної площі, а також прагненням уникнути втрат ягід під час їх достигання від тривалих опадів і сильного вітру. З іншого боку, щоб досягти високої якості й отримати позитивний ефект від чималих затрат, слід ретельно дотримуватися агротехніки, адже навіть незначні помилки суттєво впливають на вирощування рослин у субстраті обмежених обсягів. Запроваджуючи такий спосіб вирощування, слід брати до уваги значні затрати праці, домагатися отримання продукції лише високої якості й реалізовувати її за відповідною ціною.

Оскільки вирощувати малину в тунелях значно важче, ніж, наприклад, суниці, спочатку варто опанувати виробництво у відкритому ґрунті. Для швидшого повернення затрат малину доцільно посадити з відповідною шириною міжрядь у відкритому ґрунті, а наступного року встановити над насадженням плівковий тунель.

САДИВНИЙ МАТЕРІАЛ

Оскільки умови в тунелі сприятливі для розвитку не лише рослин, а й шкідників і хвороб, чисельність яких швидко зростає, важливо застосовувати лише оздоровлений садивний матеріал, вільний від патогенів і шкідників ґрунту чи субстрату. Особливо це стосується популярного в закритому ґрунті ремонтантного сорту Полка, уразливого до фітофторозу і раку коренів, а також вірусу карликовості малини (переноситься з пилком під час цвітіння), що спричиняє нерівномірне достигання, деформацію та розпадання ягід.

СОРТИ

У Західній Європі значного поширення в тунельному вирощуванні набув ремонтантний сорт Полка із привабливим забарвленням (щоправда, воно темніє після збирання), формою, смаком і високою післязбиральною стійкістю ягід.

Серед сортів із плодоношенням на дворічних пагонах дедалі більшого поширення набуває польський Лашка. Це один із найбільш ранніх, високоврожайний сорт, що вирізняється високою якістю відкритих (з легким доступом) плодів довжиною навіть до семи сантиметрів, які легко збирати. Подібно до сорту Полка, Лашка вразлива до перезволоження кореневої системи (утворення калюж), чому запобігають, вирощуючи рослини на підвищених грядах чи в контейнерах й уникаючи зрошення великими дозами води. Проблемою вирощування малини сорту Лашка в плівковому тунелі стає сильне ураження листя і плодів сажковим грибком, можливо, через утворення квітками значної кількості нектару. У результаті темний наліт, що з’являється на ягодах, суттєво знижує товарну якість продукції.

У плівковому тунелі добре ростуть також недостатньо зимостійкий у відкритому ґрунті (вимерзають бруньки) сорт Глен Фін (Glen Fyne) і схильний до розсипання ягід Глен Ампл.

Серед новинок для тунельного вирощування рекомендують крупноплідні польські сорти: ранній – Радзейова (достигає в другій половині червня, за 10 днів до сорту Лашка), дещо пізніше, одночасно з Лашкою, достигає Соколіца.

ҐРУНТ І КОНТЕЙНЕРИ

Дезінфекція ґрунту перед закладанням плантації забезпечує високу життєздатність рослин у перші роки після садіння. Далі з’являються проблеми з епізодичним всиханням пагонів, чому не вдається запобігти навіть видаленням рослин і локальною дезінфекцією ґрунту.

Вирощуючи росли в контейнерах, їх ізолюють від ґрунту й, таким чином, уникають ураження хворобами кореневої системи.

Вибір контейнера для садіння рослин – один із важливих елементів вирощування малини, особливо в закритому ґрунті. Часто використовують уживані прямокутні ящики після вирощування в них рослин іншого сорту чи від реалізованих плодів. Обсяг субстрату забезпечують з розрахунку 5 л на рослину для односезонного збору врожаю та суттєво більший – у разі вирощування впродовж двох чи трьох сезонів.

10-літрові пластикові контейнери спеціалізованих фірм для двох рослин малини бувають квадратними з ажурним дном або з двосантиметровими ніжками (для відведення дренажного розчину). По дві рослини із двома плодоносними стеблами садять у прямокутні контейнери півметрової довжини.

Малину сорту Полка вирощують у 5- чи 7,5-літрових контейнерах із кокосовим субстратом, а традиційні сорти з плодоношенням на дворічних пагонах – у 10-літрових.

В разі ураження хворобами вирощування в контейнері триває не більше ніж два сезони, інакше якість ягід погіршується, тому важливо використовувати саджанці високої якості, що здатні забезпечити врожай – до 24 т/га якісних ягід (Полка).

Для контейнерного вирощування використовують саджанці традиційних сортів з довгим приростом (long саnе) способом «фріго». У контейнерних рослин залишають два, а в окремих сортів – лише одне досить сильне стебло, що забезпечить крупні десертні плоди. З цією метою на плантації малини новоутворені пагони регулярно видаляють, що потребує значних затрат праці.

Незважаючи на зимове укривання агроволокном, традиційні сорти малини підмерзають, а інколи й вимерзають, чому вдається запобігти, перенісши контейнери з рослинами на зберігання в холодильник. Таким чином затримують також початок вегетації, регулюючи надходження продукції з плівкового тунелю.

СТЕЛАЖІ

Контейнери з саджанцями малини розміщують на рівній поверхні з ущільненим ґрунтом. Щоб запобігти росту бур’янів, ряди чи всю площу плівкового тунелю вистеляють товстою агротканиною або вздовж рядів стелять смуги будівельної плівки для фундаментів, формуючи з неї жолоб для видалення надлишку фертигаційного розчину.

З цією ж метою контейнери ставлять також на трохи піднятих металевих коробах або кількасантиметрових поперечних відрізках дерев’яних колод.

ШПАЛЕРА

Важливий елемент вирощування малини в закритому ґрунті – надійна шпалера для рослин, які у плівковому тунелі можуть перевищити триметрову висоту й ламатись під вагою урожаю. На шпалері невдалої конструкції рослини перешкоджатимуть проведенню хімічного захисту та збору врожаю, потребуючи постійного підв’язування пагонів.

Шпалеру із дроту чи пластикового троса (на один сезон – зі шпагату) розтягують на металевих кутниках або арматурі. Застосування поліпропіленового шпагату ризиковане, оскільки його обрив може спричинити значну втрату врожаю.

Конструкція шпалери для малини в закритому ґрунті нерідко схожа на ту, що облаштовується в інтенсивному яблуневому саду, – з дерев’яними чи бетонними стовпцями. Її також роблять Т-подібною, за шириною смуги рослин. Застосовують і натягнуту з обох боків смуги пластикову сітку, яку інколи ставлять по центру ряду, кріплячи до неї, а також до дротів обабіч смуги рослин стебла малини.

КОНСТРУКЦІЯ ТУНЕЛЮ

Найпопулярніше рішення для захисту малини від дощу – легкі плівкові, так звані фермерські, або елітні тунелі Haygroye. Інколи рослини вирощують у плівкових теплицях з обігрівом Farmer, що суттєво пришвидшує достигання врожаю та подовжує період його збирання.

Зазвичай ширина тунелю становить 5,5–8,5 м, довжина – не більше ніж 200 м. Після розмітки на ділянці загвинчують у ґрунт якорі заввишки 1,5, 2,0 або 2,5 м, на яких монтують вигнуті профілі арок, кріплять ролетні, розсувні або зі спеціальним прес-замком ворота. Для відведення води влаштовують підвісні ринви, що запобігають підтопленню під час зливи й додатково зміцнюють конструкцію.

На тунельних блоках краще встановити дещо дорожчі ролети, якими вручну або електричним приводом одночасно відкривають до шести тунелів. У останньому випадку арку посилюють трубою, що запобігає провисанню плівки всередину тунелю під поривами вітру.

Застосовують також значно дорожчі тунелі з подвійним шаром плівки, окупність яких пришвидшується максимальною тривалістю збору врожаю. Для цього встановлюють обігрів пластиковими трубами вздовж рядів рослин і запроваджують вирощування в касетах за двома виробничими циклами: спочатку збирають ранні сорти, що плодоносять на дворічних стеблах, а далі ставлять касети з рослинами ремонтантного сорту.

Легким плівковим тунелям дуже шкодить раптове випадання снігу – згинаються опорні дуги і рветься плівка, чому можна запобігти, встановивши додаткові підпори під кожною аркою. В такому разі плівку на зиму не знімають, якщо ж підпорки відсутні – її скручують після збору врожаю.

ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ

При вирощуванні в тунелі малина швидше достигає й дає урожай високої якості, придатний для споживання у свіжому вигляді, тому плівку розкладають наприкінці лютого – на початку березня.

Спочатку провітрювання практично відсутнє, але впродовж сезону цей агрозахід стає дедалі важливішим, оскільки швидке зростання температури в сонячну погоду негативно впливає на рослини. Провітрювання з підйомом плівки з боків одногектарного тунелю займає годину роботи двох працівників. Влітку бічні стіни тунелю залишаються постійно відкритими, а плівку на ньому тримають до початку вересня, захищаючи врожай від опадів.

ЗРОШЕННЯ Й УДОБРЕННЯ

Для малини дуже важливе підтримання відповідної вологості ґрунту, оскільки надмірна кількість води спричиняє відмирання коренів рослин. Застосовують краплинне зрошення й удобрення з поливною водою (фертигація) з дозатором добрив Priva NutriFit, що забезпечує відбір чотирьох маточних розчинів добрив з контролем електропровідності й активної кислотності (pH) поливної води.

Для малини дуже важливе підтримання відповідної вологості грунту, оскільки надмірна кількість води спричиняє відмирання коренів рослин
Для малини дуже важливе підтримання відповідної вологості грунту, оскільки надмірна кількість води спричиняє відмирання коренів рослин

На початку вегетації можна застосовувати водорозчинні добрива Kristalon Vega та YaraLiva Calcinit, після цвітіння – Kristalon Gena (з вищим вмістом кальцію, фосфору і меншим – азоту), а після збору врожаю – Kristalon червоного забарвлення та YaraLiva Calcinit. Залежно від погодних умов, електропровідність розчину підтримують у межах 1,5–2,2 мілісіменси на сантиметр – нижчу за сонячної погоди, коли рослини потребують більше води; активна кислотність становить 5,5 одиниці pH.

З метою позакореневого підживлення під час цвітіння рослини двічі обприскують кальцієвим добривом ІnСа, під час формування ягід – дворазово добривом Agroleaf Calcium. Разом із більшістю обприскувань фунгіцидами застосовують біостимулятор Asahi (1 літр на 1000 л розчину).

Хімічний захист рослин виконують вентиляторним причепним обприскувачем та штанговим обприскувачем з наддувом повітря. Норма витрати робочої рідини становить 500 л на початку вегетації й удвічі більше – після розростання рослин. Захист від сірої гнилі у фазі цвітіння проводять препаратами Ровраль Аквафло 500SC, Світч 62,5WG і Сігнум 33WG), а під час збору врожаю застосовують Телдор 500SC, що має одноденний період очікування.

ФОРМУВАННЯ Й ОБРІЗУВАННЯ

Рослини у плівковому тунелі саджають із міжряддям 2,8–3 м, що забезпечує вільний проїзд трактора навіть під час збору врожаю.

Значний вплив на якість продукції має ступінь загущення насадження, тобто число плодоносних стебел на кущі. Основне обрізування виконують одразу після збирання врожаю, видаляючи з тунелю і спалюючи стебла, що плодоносили в поточному році. Пагони, що відростають, за час вегетації вирізують кілька разів. Особливо небажані надто товсті й сильнорослі, оскільки на них утворюється мало генеративних бруньок. В цей період важливе значення має ретельний хімічний захист насаджень, що дає змогу забезпечити відсутність пошкоджень і успішну перезимівлю.

Останнє прорідження роблять у березні після розтягування на тунелях плівки, залишаючи 8–10 стебел на погонному метрі ряду (інколи більше, коли існує можливість зимового підмерзання).

Відхиленню пагонів малини у міжряддя під час відростання запобігають бар’єром з 5–6 рядів синтетичного троса або шпагату з обох боків ряду, натягнутим на встановлених через кожних 6,6 метра стовпцях.

Запилення проводять за допомогою джмелів, ставлячи вісім малих вуликів на одногектарній площі тунелю на початку цвітіння.

Збір врожаю в тунелі розпочинають на початку червня і ведуть до середини липня. Завдяки збалансованому удобренню та зрошенню врожай малини в плівковому тунелі сягає 20 тонн з гектара. Вищу ціну за ранню продукцію отримують до початку масового надходження ягід з відкритого ґрунту – в цей момент закупівельна ціна одразу знижується.

Малину в тунелі збирають практично щодня: на початку збирального періоду безпосередньо до коробок місткістю 250 г, пізніше – 500 г з виробітком 40–50 кг за десятигодинний робочий день з погодинною оплатою для забезпечення якості продукції.

КОНСТРУКЦІЯ ПЛІВКОВОГО ДАХУ

Плівкове накриття кріплять на встановлених із восьмиметровим інтервалом просочених консервантом соснових підпорах. Стабільності конструкції надають загвинченими на 1,4 м в ґрунт якорями з 30-сантиметровою «тарілкою» та металевими розтяжками. На зиму плівку згортають до розміщених над рядами рослин дротів, обгортаючи смугами чорної плівки, що суттєво подовжує термін її використання (зазвичай 6–7 років).

Серед переваг способу – простота і запровадження за відповідної відстані між підпорами в ряду механізованого захисту рослин міні-трактором з навісним або причіпним обприскувачем та скошування надземної частини ремонтантних сортів упоперек плантації після збору врожаю і зняття розтягнутої вздовж ряду шпалери, що запобігає відхиленню пагонів.

Застосовують також конструкцію на опорах, встановлених зі схемою 6х6 м з розтягнутими полотнищами плівки триметрової ширини, що дає змогу висаджувати малину з двометровим міжряддям, ефективно використовуючи захищену від дощу площу. Серед модифікацій такого накриття – конструкція PowerFlex з кріпленням плівки, яке утворює рівну площину, і карабінами по центру міжряддя, що дає змогу ефективно протидіяти поривам вітру. Міцності надають їй також кріплення гумовими фіксаторами до змонтованого всередині міжряддя дроту. Чорна плівка над протягнутим вздовж ряду верхнім дротом захищає конструкцію взимку, а створення над рядом невеликої щілини покращує вентиляцію влітку. Встановивши протиградову сітку для захисту врожаю, розтягують розташовану над нею плівку.

У Франції застосовують захист від дощу Idmat – плівку на дерев’яних підпорах з якірними відтяжками та встановленою сіткою від граду або птахів. Розтягнуті над рядами рослин полотнища плівки з підвищеною міцністю та семирічною гарантією скріплено фіксаторами Elastique та укріплено вмонтованими через кожних півметра металевими люверсами, що запобігає тріпотінню під поривами вітру.

Поширена на півдні Німеччини конструкція Voen для захисту ягідних культур від дощу забезпечує сприятливі умови під дахом із плівки з пришитою до неї протиградовою сіткою. Закріплена до натягнутого в міжрядді дроту плівка дає змогу уникнути пошкоджень поривами вітру й покращити вентилювання, запобігаючи, таким чином, ураженню малини сірою гниллю.

РОЗСУВНИЙ ДАХ

У поширених в Канаді накриттях Cravo Equipment фоторедуктор за 2,5 хвилини розкриває чи закриває до 10 000 м2 плаского даху із прозорого або молочно-білого поліетилену з підвищенною міцністю, що витримує 8–12-річний період експлуатації. Це забезпечує оптимальні умови вирощування із захистом від граду, снігу, дощу й ураганного вітру, а також від комах, спеки та холоду. Рослини активно функціонують з ранньої весни до пізньої осені завдяки відкритій на 95% поверхні даху і стін, притіненню в спекотну погоду, зниженню температури вентиляцією. Залежно від потреб ринку, це дає змогу певною мірою пришвидшити чи сповільнити розвиток рослин і збір врожаю.

О. В. Мельник, І. О. Личенкова, за матеріалами навчального семінару українських фахівців з виїздом у Польщу та зарубіжними публікаціями

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Захворювання абрикоса

Абрикос – одна з найбільш поширених в...

Оптимальні терміни весняної обрізки плодових

Обрізка дерев у саду – найважливіша операція...

Вчені вивели унікальні сорти черешні без кісточок

Завдяки новим технологіям генетичного редагування найближчим часом...

Погода

Kyiv
хмарно
8.2 ° C
11.5 °
7 °
86 %
3.4kmh
100 %
Пт
10 °
Сб
19 °
Нд
22 °
Пн
23 °
Вт
20 °