Щоб не сталось, як вчить народна мудрість – «Тодi дали хлiб, як зубiв не стало»
Сучасним аграріям постійно доводиться долати різні виклики та вирішувати ті чи інші проблеми. Окрім надскладних соціально-політичних обставин, додаткові виклики створює ще і природа з непростими кліматичними умовами, а відповідно, це змушує виробників бути більш гнучкими та організованими у технологічних процесах і збільшує ризики у веденні бізнесу. Проте хліб має бути на столі у кожній родині – це розуміють всі, починаючи від фермера невеликого за розміром господарства чи одноосібника і закінчуючи власниками великих агропідприємств.
У цій статті ми поговоримо про те, чого нам очікувати від озимих зернових культур у нинішньому сезоні. Після сухого і спекотного літа 2024 року і теплої осені настала м’яка зиму з невеликою кількістю снігу і плюсовими температурами, тож перезимівля озимих зернових культур відбувалась в основному за відсутності снігу на поверхні та замерзлого ґрунту. Це супроводжувала незначна сума мінусових температур повітря. Подальше лютневе похолодання зі снігом, що вкриє не замерзлу землю, не дуже вплине на запаси вологи у ґрунті, оскільки її там зовсім мало – основні запаси містяться у верхньому шарі ґрунту 50–60 см. Звісно, причинами цього є також і порушення сівозміни, насичення її культурами, які «витягують» вологу з нижніх горизонтів, та кліматичні аномалії, що спостерігаються кілька останніх років поспіль. Які ризики можуть нести такі умови для фітопатологічного стану озимих зернових культур? Давайте розбиратись разом.
Патогенні гриби. На загущених, гарно сформованих ранніх і середніх строків посіву посівах у більшій частині України спостерігаємо розвиток збудників борошнистої роси, септоріозу, плямистостей ячменю. Відповідно рівень ураження становить до 5% – залежно від регіону та технології захисту і протруєння насіння. На полях зі слабким та недостатньо якісним протруєнням насіння також спостерігається розвиток тифульозу (особливо на полях із великою кількістю рослинних решток) та снігової плісняви.
Всьому причина – випадіння першого снігу на незамерзлу землю та зимові «вікна» з плюсовими температурами, значна вологість повітря при невисокій температурі від +4°С, що спровокувало розвиток збудників цих хвороб. Що ж робити на полях, де маємо тифульоз та снігову плісняву? Як правило, снігова пліснява проявляється після танення снігу внаслідок ураження збудником Microdochium nivale, Fusarium nivale. Вона визначається водянистими плямами з білим павутинним нальотом, який склеює листки культури. Уражені листки втрачають життєздатність і відмирають. Часто таке ураження призводить до пошкодження та відмирання вузла кущіння культури та всієї кореневої системи, що спричиняє загибель рослини.
Але проблемним є те, що конідіальне спороношення патогену залишається біля/на уражених частинах рослини. У роки з прохолодною весною вже від +5°С градусів збудник активно прогресує, тому дуже важко знайти відповідне рішення для його контролю у таких температурних умовах, оскільки основній масі фунгіцидних продуктів, які присутні на ринку, потрібно +10°С градусів і вище для їх нормальної активності.
Проте рання весняна обробка фунгіцидом Інпут® Classic у нормі від 0,8 л/га ранньою весною, після відновлення вегетації, дасть можливість проконтролювати цього збудника і уникнути подальшого розвитку фузаріозного опіку листя. Оскільки препарат проявляє активність вже від +5°С і має довготривалу захисну активність – понад 4 тижні, він паралельно вирішить питання й інших збудників хвороб – борошнистої роси та септоріозу.
А як щодо тифульозу? Збудник Typhula incarnata також розвивається в умовах холодної та вологої погоди. Патоген зимує в рослинних рештках і ґрунті, починає активно розвиватися під сніговим покривом вже при температурах від 0°C. Найвищі ризики ураження з’являються саме в лютому, коли сніг на незамерзлій поверхні ґрунту доповнюють температурні перепади, у періоди відлиг, і саме у цей час верхній шар ґрунту, як правило, перезволожений.
Читати по темі: Стратегія фунгіцидного захисту зернових
Хвороба проявляється у вигляді нальоту на листках культури – білуватого або брудно-білого. Грибниця патогену проникає у грунт, приклеюючи листки до землі. Далі уражується вузол кущіння й утворюються склероції. У разі якісного протруєння насіння, наприклад Ламардор® Про, і подальшої осінньої обробки фунгіцидом Авіатор® Хpro або Фалькон® (рис. 2) такої ситуації можна було б уникнути. Але якщо вже так склалось, що збудник інфікував наш посів? Що робити у такому випадку? Відповідь доволі проста: необхідно дочекатись можливості провести легке боронування голчастими боронами, яке зруйнує грибницю та підсушить верхній шар грунту і потім провести фунгіцидну обробку рослин. Яким препаратом варто це зробити? Вибір на ринку насправді не такий вже й великий.
У портфоліо компанії «Байєр» є надійний і перевірений часом продукт Фалькон®, який дасть можливість вже від +5°C провести обробку і проконтролювати патоген завдяки комбінації діючих речовин. Паралельно препарат проконтролює збудників борошнистої роси та септоріозу, які гарно перезимували на посівах у цьому сезоні. Це коротко про першу обробку посівів Т0, якщо її не провели восени, і це про посіви, на яких існує ризик ураження перерахованими вище патогенами. А які ще можуть бути сценарії розвитку та догляду в цьому сезоні?
Довга та затяжна і прохолодна весна – з відновленням вегетації озимими культурами, яке спостерігалось вже у січні в деяких регіонах України. Розуміння того, коли прийде спекотна погода, прямо впливатиме на перший весняний догляд за посівами та визначатиме його терміни. Розглянемо кілька шляхів розвитку подій. Перший: весна справжня – довга і прохолодна, з достатньою кількістю вологи та помірними температурами. Обробка фунгіцидами проводиться в залежності від ситуації з патогенами, але профілактично не пізніше ніж у фазу кінець кущіння – початок виходу в трубку.
Для такої обробки необхідні препарати, які надійно контролюватимуть борошнисту росу, особливо на загущених інтенсивних посівах з високим потенціалом урожайності, де використовувались високі норми азотних добрив. Важливо, що ці препарати мають працювати вже від +5°C. У портфоліо компанії «Байєр» це Деларо® Форте, Каюніс®, Солігор®, Фалькон® та Інпут® Classic, які завдяки формуляції КЕ і наявності діючої речовини спіроксамін проявляють потужну активність у контролі збудника. Логічно постає питання: чому ж так відбувається? Результати досліджень (рис. 3, 4) демонструють пришвидшення транслокації протіоконазолу в якісній КЕ формуляції продуктів від компанії «Байєр», яка діє на 30% швидше від стандартного або генеричного протіоконазолу, яким сьогодні вже переповнений ринок України. Така формула дає можливість швидко і якісно доставити активний компонент до патогену й локалізувати його негативний вплив шляхом різних механізмів дії на збудника. А швидкість виявлення має при цьому важливе значення, особливо при потребі в лікувальній дії.
Тепер пропоную розглянути інший розвиток подій.
Коротка весна з різким переходом до літніх температур вже у квітні-травні. Такий сценарій є чи не одним із найгірших для озимих зернових, особливо тих, які вийшли з зими слабкими і знаходяться у фазі один листок – початок кущіння. Вони мають мало шансів нормально розкущитись і використати азот (якщо він там, звісно, є) для відбудови вегетативної маси рослини та генеративних органів. Різкий перепад температури призводить до пересушування верхнього шару ґрунту, і слабка коренева система не встигає за вологою у нижні горизонти. Відповідно це ускладнює формування та існування рослин і призводить до реутилізації поживних речовин з нижнього ярусу листків до верхнього і потім у колос.
Частою помилкою в такий час є недооцінення впливу патогенів для збереження того потенціалу урожаю, який фізіологічно ще можливий. Чому? Все просто: за високих температур збудники прогресують швидко, і їх поява стає несподіваним сюрпризом. Так було у сезоні 2024 року для деяких виробників, які знехтували першою якісною фунгіцидною обробкою або використали генеричні продукти. Це надалі призвело до різкого спалаху хвороб, у окремих господарствах західного регіону навіть діагностувалась жовта лінійна іржа. Виникала потреба у додаткових витратах на якісні продукти, які, на жаль, вже не змогли реанімувати втрачено безповоротно листкову поверхню.
Тому наступне питання: що, як і чим робити? На невисоких за рівнем урожайності посівах можна провести обробку фунгіцидом Інпут® Classic 1,0 л/га, у фазу третього – четвертого міжвузля, за умови відсутності проявів важко контрольованих хвороб раніше – у фази кущіння – початок виходу в трубку. І наступну, другу обробку, провести по фазі початок цвітіння препаратом Тілмор® 1,25 л/га. Якщо посіви високопродуктивні, то перша обробка проводиться у фази кущіння – початок виходу у трубку, на вибір препаратами Деларо® Форте, Каюніс®, Солігор®, Фалькон® та Інпут® Classic і потім по прапорцевому листку на вибір препаратами Медісон®, Авіатор® Хpro, Аскра® Хpro, Деларо® Форте, Каюніс®, Інпут® Classic. А вже третя обробка таких посівів проводиться традиційно по фазі початок цвітіння препаратом Тілмор® 1,25 л/га. Такий підхід до захисту листкової поверхні дасть можливість максимально реалізувати потенціал урожаю, закладений у технології вирощування культури, та зберегти інвестиції виробників у складних умовах сьогодення.
Нехай технології компанії «Байєр» допоможуть вам отримувати прибутки!
Гарних вам урожаїв!
Олександр Кузьмінський, Сергій Танасов, компанія «Байєр»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
