Аграрний сезон починається задовго до перших посівів — із закупівель насіння. Наразі цей ринок потерпає від підробок, які можуть завдати значної шкоди господарству.
Фальсифіковане насіння теж, ймовірно, проросте, але головний ризик не в цьому: весь сезон може бути витрачений на догляд за врожаєм, який зрештою виявиться мізерним та неякісним. Обсяги з гектара та властивості збіжжя з високою ймовірністю будуть значно нижчими від очікуваних.
Тому, купуючи насіння у неперевірених постачальників за надто привабливими цінами, бізнес ризикує втратити не лише гроші, а й дорогоцінний час та ресурси.
Кожна закупівля фальсифікату — це підтримка нелегального ринку та удар по сумлінних виробниках і постачальниках насіння. Проте фермери часто ігнорують цей негативний вплив через його віддаленість у часі, і купують за менші кошти підробки, керуючись короткостроковою вигодою.
Як «сірі» мішки отруюють ринок
Масштаби фальсифікації насіння в Україні вражають: майже третина всього ринку — це продажі «в сірому мішку».
Сюди входить контрафактне насіння, нелегально розмножена чужа генетика та неперевірене насіння з ГМО. Особливо гостро ця проблема стосується найпопулярніших в Україні культур: соняшника, кукурудзи, сої, ріпаку та пшениці. Адже там, де попит — там і пропозиція.
Використання неоригінального насіння та нелегальне розмноження чужої генетики призводить до деградації насіннєвого фонду. Селекціонери та компанії-виробники насіння, що володіють авторським правом, втрачають мотивацію інвестувати в розробку нових, більш продуктивних сортів та гібридів, адже їхня інтелектуальна власність не захищена.
Як наслідок, українські аграрії не отримують доступу до найновіших досягнень світової селекції. Це не лише знижує продуктивність окремих господарств, але й завдає удару по репутації всього українського агросектору.
Міжнародні трейдери та переробники все частіше вимагають підтвердження легальності походження насіння. І господарства, які не можуть це забезпечити, ризикують втратити доступ до найбільш прибуткових експортних ринків.
Різниця в продуктивності між господарствами, які використовують оригінальне та підроблене насіння, разюча. Показовим є порівняння з європейськими країнами: маючи кращі ґрунти та сприятливіший клімат, українські господарства часто отримують вдвічі нижчу врожайність.
Наприклад, для отримання такого ж об’єму врожаю, який британський фермер збирає з одного гектара, українському аграрію потрібно засіяти два гектари. Це пряме свідчення того, як використання неякісного насіннєвого матеріалу знижує ефективність сільського господарства.
«Гігієна» закупівель — перепустка на європейський ринок
Членство в Європейському Союзі для України — це реальна і цілком осяжна перспектива, тож вітчизняним аграріям час переглянути звичні підходи до ведення бізнесу, в тому числі «гігієну» закупівель насіннєвого матеріалу.
Європейський ринок закритий для продукції, вирощеної з насіння сумнівного походження, і українським фермерам доведеться адаптуватися до цих вимог.
Європейська практика демонструє абсолютну нетерпимість до використання підробленого насіння. Фермери, помічені у використанні неліцензійного посівного матеріалу, не лише сплачують величезні штрафи, але й потрапляють до «чорних списків». Це фактично означає кінець співпраці з європейськими партнерами та втрату доступу до розвинутих ринків збуту.
В Україні вже розпочалися дискусії щодо посилення контролю за використанням насіннєвого матеріалу. Тому кожен фермер має усвідомити: зміни неминучі, і краще почати готуватися до них заздалегідь. Доцільно робити це поступово та добровільно, ніж потім в авральному режимі під тиском законодавчих змін.
На що звертати увагу: 7 кроків, щоб уникнути ризиків
Найкращий захист — обізнаність та пильність. Знання основних правил перевірки допоможе вам уникнути придбання фальсифікату та зберегти свої інвестиції.
- Насамперед переконайтеся, що виробник зареєстрований у Державному реєстрі суб’єктів насінництва та розсадництва. Цей реєстр є у відкритому доступі на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
- Перевіряйте, чи є продавець офіційним дистриб’ютором компанії-оригінатора — цю інформацію легко знайти на сайті виробника.
- Здійснюйте оплату через безготівковий розрахунок та зберігайте всю супровідну документацію.
- При купівлі обов’язково вимагайте два сертифікати: один на сортові якості насіння, другий — на посівні (якщо вироблено в Україні, якщо імпортовано — в Україні пересертифіковується на посівні (товарні) якості, і в сертифікаті на посівні якості вказується дані) Їх достовірність можна перевірити через «Реєстр сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал».
- Ретельно оглядайте пакування, адже мішки з підробленим насінням фарбують з іншою якістю, часто неякісною фарбою, яка осипається.
- Особливу увагу приділіть маркуванню. Кожна упаковка повинна мати дві етикетки — внутрішню та зовнішню. Етикетки мають стандартний розмір (110х67 мм) та специфічне кольорове маркування залежно від категорії насіння. На етикетці обов’язково має бути фонова сітка з літерами «UA» та індивідуальний номер.
- Звірте відповідність інформації у сертифікаті/даним на етикетці, що кріпиться до мішка. Це допоможе переконатися в оригінальності придбаного насіння: компанія-виробник, вид культури, назва сорту чи гібриду, маса або заявлена кількість насінин у мішку, номер партії відповідно до сертифіката та індивідуальний номер етикетки. Будьте особливо уважні до ціни — якісне насіння не може коштувати надто дешево.
Ціна питання: адміністративна відповідальність та штрафи
Сьогодні придбати фальсифіковане насіння можна без особливих проблем — жвава торгівля ведеться у Viber, Telegram, закритих групах Facebook. Відповідні оголошення привертають увагу яскравими рекламними банерами, фотографіями і доволі професійно сформульованими пропозиціями. Прикладів — безліч, можна знайти будь-які культури, але покупцям слід ретельно вивчати зміст повідомлення.
Хочу прокоментувати одне з таких оголошень щодо продажу насіння сої, на яке я натрапила у Фейсбук. Перші червоні прапорці з’являються вже при побіжному огляді оголошення. Замість чіткої назви сорту — насіння під власним брендом. На упаковці значиться позначка F2, що викликає серйозні запитання у фахівців. Адже F2 — це маркування, характерне для гібридів.
Здавалося б, такі очевидні маніпуляції мають насторожити фермерів. Проте спокуса заощадити на насінні виявляється занадто привабливою. Аграрії купують сумнівний посівний матеріал, провокуючи тим самим розквіт тіньового ринку.
Які наслідки?
За використання неліцензійного насіння компанії у Європейському Союзі можуть зіткнутися зі значними фінансовими санкціями. Розмір штрафу часто прив’язується до обороту компанії, на додачу до репутаційних втрат.
В Україні станом на сьогодні штраф за продаж фальсифікованого насіннєвого матеріалу від однієї до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця сума здатна не просто боляче вдарити по кишені недобросовісного підприємця, але й повністю знівелювати будь-яку можливу короткострокову вигоду від продажу підробок.
Йдеться не лише про те, щоб когось покарати. Насправді проблема набагато глибша: потрібно змінити саму систему, зробити ринок більш чесним і прозорим. Це вигідно і виробникам, і фермерам, і кінцевому споживачеві.
Кожен фермер може захистити свій бізнес від ризиків, ретельно перевіряючи сертифікати та купуючи насіння в офіційних дистриб’юторів. Такі прості дії не тільки гарантують кращий врожай цього сезону, але й відкривають доступ до вигідніших експортних контрактів у майбутньому.
Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ
