17 Травня 2022

Як підвищити стійкість рослин до стресів?

Стрес у рослин – найпопулярніша тема останніх років. Інтерес до антистресових продуктів зростає з року в рік. Які ж стреси насправді відчувають рослини?

ВИДИ СТРЕСІВ І ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ

Основні види стресів:

  1. Абіотичні;
  2. Хімічні.

Рис. 1. Пошкодження рослин кукурудзи градом
Рис. 1. Пошкодження рослин кукурудзи градом

До абіотичних стресів належать несприятливі погодні явища:

  •  посуха;
  •  заморозки;
  •  град;
  •  пилові бурі.

Рис. 2. Вплив високих температур на рослини цукрових буряків
Рис. 2. Вплив високих температур на рослини цукрових буряків

Кожне з цих природних явищ може суттєво зменшити врожайність сільськогосподарських культур або навіть повністю знищити врожай.

Рис. 3. Вплив заморозків на рослину картоплі
Рис. 3. Вплив заморозків на рослину картоплі

Хімічні стреси – це наслідки впливу або післядії засобів захисту рослин на агрокультуру.

Причини, які викликають хімічні стреси у рослин:

  •  післядія гербіцидів;
  •  прямий вплив ЗЗР;
  •  непряма дія ЗЗР.

Післядія виникає при використанні стійких у ґрунті сполук гербіцидів і подальшому неправильному розміщенні чутливих культур у сівозміні.

Рис. 4. Наслідок гербіцидної обробки кукурудзи при температурах, нижчих від мінімально дозволених
Рис. 4. Наслідок гербіцидної обробки кукурудзи при температурах, нижчих від мінімально дозволених

Пряма дія ЗЗР – застосування «жорстких» продуктів, багатокомпонентних бакових сумішей, перекриття при обробці ХЗЗР, передозування, погано промитий обприскувач та інші технологічні порушення.

Рис. 5. Фітотоксичність ґрунтового гербіциду після злив на ріпаку
Рис. 5. Фітотоксичність ґрунтового гербіциду після злив на ріпаку

Непряма дія – фітотоксичність після застосування ЗЗР, спричинена різким зниженням температури. Наприклад: після застосування IMI-гербіциду відбулося зниження температури до +8°С. Культура при зниженні температури уповільнює свій метаболізм, гербіцид не виводиться із рослини і настає гербіцидний стрес.

Рис. 6. Фітотоксичність бакової суміші бентазон + тифенсульфурон-метил при обробці, температура повітря +28°С
Рис. 6. Фітотоксичність бакової суміші бентазон + тифенсульфурон-метил при обробці, температура повітря +28°С

ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ СТРЕСОМ У РОСЛИН

Найдоступнішим інструментом управління стресом є застосування продуктів на основі вільних амінокислот. Чому ж вибір ліг на амінокислоти, а не на мікроелементи?

У момент настання стресу всі основні функціональні системи рослини уповільнюють свою роботу і не здатні використовувати поживні елементи від підживлення макро- та мікродобривами. Найчастіше такі листкові підживлення завдають лише шкоди. Поживні елементи найкраще і найповніше засвоюються, коли рослина знаходиться поза зоною стресу і всі її функції працюють без відхилень.

Читати по темі: Біостимулятори рослин. Стан ринку, види та особливості застосування

Амінокислоти входять до складу білків, які відповідають за ключові функції рослини. Рослина і сама може подолати стрес, але цей процес буде довгим, що негативно позначається на кількості та якості врожаю. Продукти на основі амінокислот дають змогу швидко виводити рослини зі стану стресу, нормалізуючи метаболізм без істотних втрат у якості та кількості врожаю.

Сьогодні на ринку представлені такі види амінокислотних біостимуляторів:

  • біостимулятори рослинного походження (отримані шляхом ферментативного гідролізу). Таких препаратів на ринку більшість. Отримані при гідролізі амінокислоти максимально підходять рослинам для швидкого відновлення після стресів;
  • біостимулятори тваринного походження (отримані шляхом переробки тваринної сировини (шкіра, пух, перо та інші відходи тваринництва)) з використанням різ­номанітних хімічних кислот. У цьому випадку амінокислоти руйнуються і стають малодоступними для рослин, до того ж із тваринної сировини виділяється велика кількість важких металів;
  • біостимулятори, отримані шляхом хімічного синтезу. Дуже дорогий спосіб, при якому потрібно синтезувати кожну амінокислоту окремо, у світі практично не використовується.

Обробку амінокислотами необхідно починати при

СТРОКИ ОБРОБКИ ПОСІВІВ АМІНОКИСЛОТАМИ

У разі абіотичного стресу. Оптимальний час обробки культур амінокислотами – через 2–3 дні після проходження піку стресу. Через 2–3 дні рослина почне відновлюватися і здатна засвоювати амінокислотні продукти.

У разі прямого чи непрямого хімічного стресу. Якщо хімічний стрес настав у момент гербіцидної обробки, то обробку культури амінокислотами треба починати не раніше ніж через 5–7 днів.

Наслідки післядії гербіцидів амінокислотами не лікуються. Якщо у сівозміні застосовувалися продукти з післядією, то зниження негативного ефекту можна регулювати лише агротехнічними заходами – оранка з оборотом пласта, висівання толерантних культур. Також не варто забувати, що в разі необхідності змішування антистресанта з іншими пестицидами рекомендується перевіряти змішувані препарати на сумісність.

Будь-які амінокислоти не можна змішувати з фунгіцидами на основі сірки та міді. Амінокислоти є сильним провідником сірки й міді у культурну рослину, що може спричинити опіки.

Отже, правильно керуючи стресами рослин, цілком реально зберегти потенціал культур і отримати заплановані високі врожаї.

Віктор Пересипка, експерт ринку ЗЗР

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Чому не завжди спрацьовують бакові суміші або двокомпонентні ґрунтові гербіциди

Дуже актуальною є проблема фітотоксичності грунтових гербіцидів...

Стійкість бур’янів до гербіцидів та шляхи її подолання

Бур’яни – конкуренти культурних рослин за мінеральні...

Sclobicide® — комплексний підхід до захисту саду

Важливою складовою частиною сучасного садівництва в Україні...

Погода

Kyiv
кілька хмар
19.3 ° C
19.3 °
19.3 °
21 %
6.7kmh
12 %
Вт
18 °
Ср
13 °
Чт
19 °
Пт
21 °
Сб
17 °