Як підвищити якість зерна пшениці в умовах кліматичних змін – досвід

186
Як підвищити якість зерна пшениці в умовах кліматичних змін

Як отримати зерно пшениці високої якості в умовах кліматичних змін, коли на майбутній урожай чекає безліч, іноді навіть непередбачуваних, загроз? Власним досвідом поділився Юрій Кулик, директор з інноваційних технологій у рослинництві компанії «Аграрний Центр Innovation».

«По-перше, якість зерна значно залежить від генетичного потенціалу сорту. Тому потрібно підбирати для посіву насіння, яке формує високий вміст та якість клейковини. Крім того, необхідно висівати репродукційні генерації чи гібриди (до прикладу, в нас, на Західній Україні, користуються популярністю гібриди озимої пшениці німецької селекції).

По-друге, потрібно розробити чітку систему живлення, зокрема розрахувати вміст азоту не тільки на запланований урожай, але і на показники якості, які визначають технологічні, борошномельно-хлібопекарські властивості та товарну цінність зерна. Тобто, необхідне диференційоване підживлення під час вегетації культури та, звичайно, контроль на основі листкової діагностики, плюс сьогодні в багатьох технологіях присутні мікродобрива, які позитивно впливають на рослину і звичайно на кінцевий результат – вирощування якісного зерна.

По-третє, система захисту рослин, яка базується на застосуванні оригінальних препаратів, починаючи від якісного протруйника до посиленого фунгіцидного захисту. Адже клас якості зерна визначається не тільки за показниками клейковини, білка, щільності, а також враховується зараженість хворобами та шкідниками, вміст зернової і смітної домішки. Уражені хворобами рослини дають щупле зерно з низькими технологічними властивостями. Зазвичай ми говоримо про такі широко відомі хвороби, як снігова пліснява, борошниста роса, фузаріоз…

Кілька років тому деякі господарства зіштовхнулися з маловідомою хворобою – гібелліноз озимої пшениці. Цей патоген виявляється плямами на стебловому апараті, вражає судинну систему стебла, не даючи рослині повноцінно живитися. Причини захворювання – надмірне азотне живлення, загущеність посівів, а також слабка ефективність протруйників насіння. Хороший протруйник повинен стримувати кореневі і прикореневі хвороби до кінця фази трубкування. Рішення проти гібеллінозу – комплекс заходів, серед яких: правильне дробове азотне живлення, дотримання сівозміни, багатокомпонентні протруйники насіння, біопрепарати на основі тріходерми, бактеріальні препарати.

Великим ворогом якості зерна є фузаріоз, який вражає не тільки колос: можна спостерігати і фузаріозний опік листового апарату пшениці. Такий різновид фузаріозу особливо проявляється в ті роки, коли відбувається чергування холодної та теплої погоди. Хороші протруйники і препарати із захисту листового апарату – це основні інструменти боротьби із фузаріозом.

Які обставини можуть посилювати розвиток фузаріозу?

Перша причина – слабостійкі до хвороби сорти.

Друга – поганий попередник. Відразу назву їх – кукурудза і цукровий буряк. Якщо в господарстві є поля пшениці після цих попередників, то вони повинні викликати підвищену увагу, так як вимагають особливого захисту. Краще вже сіяти пшеницю після соняшнику або сої. Добрими попередниками є горох і ріпак.

Інші причини поширення фузаріозу – висока вологість, високий інфекційний фон, і знову – слабкі фунгіциди, відсутність захисту в фазу колосіння. Захищати колос є сенс і в фазу молочної або навіть воскової стиглості.

Впоратися з фузаріозом допоможе також прискорене розкладання залишків попередника біопрепаратами – особливо це стосується кукурудзи, залишків солом’яної маси, яка вже є зараженою. Високоефективні протруйники в грунті запобігають виникненню патології, а також дворазова обробка фунгіцидами по вегетації, остання – в фазу «кінець цвітіння». Триразова обробка фунгіцидами по вегетації потрібна по поганих попередниках і нестійким до захворювання сортам.

До речі, за власними спостереженнями, фунгіциди і протруйники впливають на рівень клейковини. Наприклад, ми застосовували сучасний фунгіцид для захисту зернових культур від комплексу колосових і листостеблових захворювань на основі трьох діючих речовин – пропіконазолу, тебуконазолу і епоксіконазолу і отримали десь на 10% вищу урожайність та 29,1% сирої клітковини. А застосування інноваційного комплексного фунгіцидного протруйника, призначеного для передпосівної обробки насіння зернових культур на основі імідазолів та триазолів, забезпечило високий рівень білка і клейковини та врожайність понад 70 ц/га.

Із застосуванням біопрепарату отримали клейковини на 3% вище, білка – на 1,1%, прибавку урожайності – 1 ц/га.

В обробках гербіцидами також дуже важливо дотримуватися термінів. Якщо запізнитися з обробкою хоча б на п’ять днів, врожайність і якість зерна різко знижується».

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram