Вплив схем розміщення рослин гарбуза на урожайність

489
Вплив схем розміщення рослин гарбуза на урожайність

В Україні столові гарбузи за посівними площами займають друге місце (25,5 тис. га) серед баштанних культур. Гармонійне поєднання вітамінів, білків, мікро- та макроелементів зумовлюють їх цінність для дієтичного та лікувально-профілактичного харчування. Окрім того, гарбуз використовують у переробній та фармакологічній промисловості. З його м’якуша виготовляють варення, джеми, маринади і гарбузовий сік. Гарбузове насіння багате на олію, яку використовують для лікування проявів хронічного гепатиту, цирозу печінки тощо. Гарбуз не вибагливий до ґрунтів і є добрим попередником для багатьох культур (окрім родини гарбузових).

Вибір оптимальної площі живлення є важливим елементом технології вирощування будь-якої сільськогосподарської культури, в тому числі й гарбуза. В розріджених посівах баштанні культури формують більші за масою плоди з високою товарністю. Однак надмірне зменшення кількості рослин на одиницю площі призводить до зниження врожайності. Загущення ж посівів спричиняє утворення невеликих за розмірами та масою плодів із низькою товарністю. Дослідження Бірючекутської дослідної станції засвідчують, що загущення посівів зумовлює збільшення кількості плодів на одну і ту саму ж одиницю площі більше ніж в 2,5 разу. Дослідженнями Е. Вольні встановлено, що загущення впливає на швидкість проходження фенологічних фаз і скоростиглість сільськогосподарських культур. Оптимальна кількість рослин на одиницю площі дає змогу більш ефективно поглинати сонячну радіацію, раціональніше використовувати родючість ґрунту. За твердженням А. О. Лимаря, оптимальна площа живлення баштанних культур у Херсонській області становить від 1 до 4 м2 залежно від групи стиглості сортів та вегетативної маси рослин гарбуза.

Вчені Дніпропетровської дослідної станції рекомендують розміщувати сорти з довгими стеблами за схемами 2,1 х 1,4 або 1,4 х 1,4 м, густота рослин при цьому становить 3,4 та 5 тис. рослин на 1 га. Згідно з ДСТУ 5045:2008, кущові сорти розміщують за схемою 70 х 70 см, з середніми стеблами – 140 х 70–140 см і довгими – 180–210 х 100–180 см. Вплив схем розміщення на ріст і розвиток гарбуза великоплідного в умовах правобережного Лісостепу України мало досліджений, тому ця тема є досить актуальною.

Наша мета полягала в досліджені впливу схем розміщення рослин на їх ріст і розвиток та формування врожаю гарбуза великоплідного.

Дослідження проводили впродовж 2013–2015 рр. на дослідному полі кафедри овочівництва у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція». Досліджували сорт Ждана (Cucurbita maxima Duch). Згідно з ДСТУ 5045:2008, за контроль було взято схему  1,4 х 1,4 м (5,1 тис. рослин на га). Загущення здійснювали в бік збільшення 1,4 х 1,7 м і 1,4 х 2,0 м, густота рослин при цьому становила 4,2 та 3,5 тис. рослин на га. Розрідження в бік зменшення – 1,4 х 1,1 м і 1,4 х 0,8 м, густа рослин при цьому становила 6,5 та 9,0 тис. рослин на га. Догляд за рослинами проводили за загальноприйнятою технологією вирощування гарбузів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

За результатами трьох річних досліджень встановлено, що загущення посівів гарбуза призводить до скорочення тривалості вегетаційного періоду (табл. 1).

Таблиця 1, Проходження основних фенологічних фаз розвитку гарбуза великоплідного сорту Ждана за різних схем розміщення (середнє значення за 2013–2015 рр.)Під час сходів не спостерігалося суттєвої різниці між схемами розміщення рослин. Однак у варіанті 1,4 х 0,8 м було виявлено скорочення тривалості періоду «утворення стебла – масове цвітіння» на 3–4 доби порівняно з контролем (1,4 х 1,4 м). Також за цієї схеми спостерігалося суттєве скорочення тривалості періоду від повних сходів до початку достигання плодів (113 діб), що на 3 доби менше порівняно з контролем 1,4 х 1,4 м (116 діб).

Збільшення кількості рослин на одиницю площі призвело до зменшення середньої маси плоду (табл. 2).

Таблиця 2. Середня маса та кількість плодів гарбуза великоплідного сорту Ждана за різних схем розміщення рослин (2013–2015 рр.)За трирічними даними середня маса плоду гурбуза великоплідного варіювала від 6,2 кг (за схеми 1,4 х 2,0 м) до 4,3 кг (за схеми 1,4 х 0,8 м). Розрідження і загущення посівів впливали на продуктивність рослин. Так, найбільша кількість плодів (1,2 шт. на рослину) сформувалась за схем розміщення 1,4 х 1,4 і 1,4 х 1,7 м. Подальше зменшення або збільшення площі живлення призводило до формування меншої кількості плодів.

Урожайність зменшувалася на варіантах як зі збільшенням, так і зменшенням площі живлення рослин (табл. 3).

Таблиця 3. Структура врожаю гарбуза великоплідного сорту Ждана залежно від схем розміщення (середнє значення за 2013–2015 рр.)Таке явище зумовлене не тільки впливом на середню масу плоду, а й кількістю рослин на одиниці площі.

Дослідженнями Е. Вольні встановлено, що рослини до певної межі загущення або розрідження збільшують свою врожайність, а потім поступово зменшують. За надмірного загущення зменшується асиміляційна поверхня листків, погіршується тепловий режим у посівах, що збільшує використання води та поживних речовин рослинами. Найвища загальна урожайність спостерігалась за схеми 1,4 х 1,1 м (38 т/га). Під час збільшення або зменшення площі живлення товарність плодів зменшувалась. Високий вихід стандартних плодів було отримано на контролі (1,4 х 1,4 м), найменший – за схеми розміщення 1,4 х 2,0 м.

У роки досліджень схеми розміщення рослин впливали на основні біохімічні показники м’якуша гарбуза. Зокрема, збільшення кількості рослин на одиницю площі призводило до зниження вмісту сухої речовини та загальних цукрів (табл. 4).

Таблиця 4. Біохімічний склад плодів гарбуза великоплідного за різних схем розміщення рослин (середнє значення за 2013–2015 рр.)

Це пояснюється тим, що рослини у загущених посівах утворюють меншу асиміляційну поверхню, яка є важливим елементом фотосинтезу, під час якого утворюються органічні сполуки. Виявлено також тенденцію до зменшення вмісту нітратів внаслідок загущення посівів.

Велика кількість рослин на одиницю площі потребує значної кількості поживних речовин, тому рослини не спроможні накопичити велику їх кількість. Найменший рівень нітратів спостерігався на варіантах зі схемою сівби гарбузів 1,4 х 0,8 м (123,1 мг/кг).

ВИСНОВКИ

За схеми сівби 1,4 х 0,8 м спостерігалося скорочення тривалості періоду «початку достигання плодів» на 3 доби порівняно з контролем 1,4 х 1,4 м. Збільшення кількості рослин на одиницю площі призвело до зменшення середньої маси плоду. Максимальна кількість плодів на рослині формувалась у контролі (1,4 х 1,4 м) подальше загущення та розрідження призвело до формування меншої кількості плодів гарбуза великоплідного. Схема сівби впливала на врожайність та структуру врожаю. Найвища загальна урожайність 38 т/га спостерігалась за схеми розміщення рослин 1,4 х 1,1 м. Високий вихід стандартних плодів зафіксовано на контролі (1,4 х 1,4 м), найнижчий – на варіанті 1,4 х 2,0 м. Збільшення густоти рослин впливало на підвищення біохімічних показників м’якуша гарбуза. Найменший рівень  нітратів спостерігався на варіантах зі схемою сівби 1,4 х 0,8 м (123,1 мг/кг) На решті варіантів вміст нітратів не перевищував максимально допустимого рівня (200 мг/кг).

О. В. Хареба, д-р с.-г. наук, З. Д. Сич, д-р с.-г. наук, професор,  В. В. Кокойко, канд. с.-г. наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram