Як підрахували науковці, лише близько 50% азоту, що надходить з добрив, отримують рослини. У середньому 25% у грунті залишається недоступним, а решта 25% втрачається завдяки денітрифікації (5%) та вимиванню (20%). Тому дуже актуальним є питання: як мінімізувати втрати цього цінного елемента?
Основою запобігання втрат азоту є уникнення факторів ризику, пов’язаних з погодою та ґрунтовими умовами, які можуть сприяти активізації процесів, що призводять до таких втрат.
Аміак особливо інтенсивно випаровується при внесенні добрив при високих температурах та у вітряні дні. З цієї причини найкращий час для використання добрив — прохолодними безвітряними вечорами.
Посилене випаровування аміаку відбувається на ґрунтах з високим рН або свіжовапнованими. Ось чому вапнування та підживлення не слід поєднувати, наприклад, з гноєм. Варто враховувати, що занадто низький рН також негативно впливає на засвоєння азоту рослинами.
Загортання органічних добрив та сечовини ґрунтом відразу після їх внесення зменшує викиди аміаку до 90%.
Особливий ризик втрат азоту виникає, коли ґрунт залишається непокритим після збору врожаю. Тоді варто задуматись про посів проміжних культур. Замість того, щоб вимиватись, азот, який залишається в ґрунті після збору врожаю, буде використовуватись корінням посіяних рослин для їх росту. Потім накопичений азот буде повторно використаний основними культурами.
Для того, щоб зменшити втрати азоту з ґрунту, корисно буде зменшити інтенсивність обробітку ґрунту. Завдяки цьому поліпшуються властивості ґрунту, що дозволяє уникнути утворення водних басейнів, які також призводять до втрат азоту в результаті денітрифікації.
Системи грунтообробітку, що виключають оранку, сприяють збільшенню вмісту гумусу в ґрунті, а це запобігає вимиванню нітратів.
Прикладом рішень, що допомагають зменшити втрати азоту, є сівалки, пристосовані для одночасного внесення добрив, що зменшує ризик втрати поживних речовин через поверхневий стік.
