Бразильська Національна корпорація сільськогосподарських досліджень (Embrapa) опублікувала прогноз щодо розвитку хвороб і шкідників сільськогосподарських культур до 2100 року.
Дослідження вказує, що 46% хвороб рослин стануть більш шкідливими, особливо для таких культур, як соя, кукурудза, кава і рис. Зростання температури та зміна режиму опадів сприятимуть поширенню патогенів.
Основні висновки дослідження
- Масштаби та об’єкти дослідження:
Вивчено 304 патосистеми (поєднання патогена і рослини-господаря) і 32 культури. На сьогодні грибні інфекції є причиною 79% хвороб сільськогосподарських рослин. - Грибні хвороби та температура:
Очікується, що підвищення середньої температури створить ідеальні умови для поширення грибних захворювань, таких як антракноз і борошниста роса. У деяких регіонах температура може підвищитися на 4,5°C. - Збільшення популяції шкідників:
Спека сприятиме розмноженню комах-шкідників, зокрема попелиці, щитівок, білокрилок і кліщів. Ці шкідники стають активнішими, живуть довше та становлять загрозу для культур, таких як картопля, банани, томати, цитрусові й кукурудза. - Складнощі з пестицидами:
Висока температура може знижувати ефективність пестицидів, що вимагатиме частішого застосування та збільшить витрати на захист рослин.
Важливість біоконтролю
Бразилія є світовим лідером у використанні біоконтролю (біологічних методів захисту рослин) і має найбільшу площу сільськогосподарських угідь під біологічним контролем.
Однак зміна клімату вимагає вдосконалення цих методів для адаптації до нових умов.
Необхідність спільних дій
Автори дослідження підкреслюють, що адаптація до зміни клімату не може бути лише завданням фермерів.
Забезпечення продовольчої безпеки та стійкості агросектору потребує координації зусиль держави, приватного бізнесу та наукових установ.
Ключові заходи для адаптації:
- Укріплення систем фітосанітарного контролю.
- Диверсифікація вирощуваних культур.
- Активне впровадження біоконтролю.
- Інвестиції у технології моніторингу та прогнозування поширення хвороб і шкідників.
Ці заходи можуть стати запорукою стійкості сільського господарства перед викликами кліматичних змін.





