05 Липня 2022

Якість силосу залежно від терміну висіву кукурудзи

Зелена маса кукурудзи – основна сировина для виробництва силосу, який є головним кормом у господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні жуйних тварин. Це ще більш важливо в районах з низькою часткою постійних пасовищ або з інтенсивним виробництвом молока та великим поголів’ям худоби.

В останні роки спостерігається стабільна рентабельність виробництва молока та яловичини з одночасним зростанням вимог заводів-закупівельників молока та м’яса щодо якості цієї продукції. Необхідної якості можна досягти головним чином за допомогою відповідної системи годування та балансування кормів.

У правильній та оптимізованій моделі годівлі великої рогатої худоби кукурудзяний силос займає значну частку в раціоні. Крім того, фермер може повністю контролювати якість і кількість поданих кормів і управляти кожним етапом відгодівлі порівняно, наприклад, з пасовищним годуванням.

Розвиток польського сільського господарства дає підстави припустити, що площі кукурудзи, яка вирощується на силос із суцільної зеленої маси, зростатимуть, а отже, частка кукурудзяного силосу в балансі консервованих кормів досягне рівня, який наразі реєструється у інших європейських країнах.

Правильний підбір гібрида суттєво впливає на обсяги отриманого силосу та його хімічний склад. При виборі силосного гібрида кукурудзи важливо брати до уваги регіон його вирощування. Наприклад, у північному регіоні Польщі доцільно вирощувати ранні (ФАО до 220) та середньоранні (ФАО 240–250) гібриди. У центральному регіоні переважають середньоранні гібриди (ФАО до 250), а також середньопізні (ФАО до 260–270). У найтепліших регіонах, тобто у південно-західній та південно-східній Польщі – середньопізні гібриди (ФАО 260–290).

Ранні гібриди зазвичай дають менші врожаї, ніж пізні. Однак силос, вироблений із гібридів з меншим індексом ФАО, має вищу енергетичну цінність, ніж із тих, що мають більший індекс. Це пояснюється тим, що в ранніх гібридів частка качанів у зеленому кормі вища.

Читати по темі: Вплив агрокліматичних умов на урожайність кукурудзи

Фермерам також слід звернути увагу на гібриди з функцією stay-green. Їх стебла та листя залишаються зеленими під час дозрівання зерна, що забезпечує тривале накопичення поживних речовин і більшу концентрацію сухої речовини в качанах. Кормозбиральний комбайн легко зрізає довге зелене стебло та листя, які потім ущільнюються в силосі. Стебло і листя гібридів stay-green більш стійкі до патогенів, які викликають гнилі та фузаріоз. Силос, виготовлений із таких гібридів кукурудзи, є запорукою отримання корму з високими кількісними та якісними параметрами.

У Польщі з 2012 року в селекції кукурудзи також з’явилися надзвичайно ранні гібриди. Їх вирощують у регіонах із найменш сприятливими кліматичними умовами, де період вегетації однозначно є найкоротшим. Надзвичайно ранні гібриди кукурудзи можна вирощувати на зелений корм, коли відомо, що в господарстві недостатньо силосу для свіжого корму. Їх також можна сіяти пожнивно, після культур, які збирають з поля наприкінці травня та в червні. Таким рослинам головне – встигнути дозріти до ранніх осінніх заморозків.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНУ СІВБИ КУКУРУДЗИ

На кафедрі агрономії Університету біологічних наук у Познані проводяться дослідження впливу окремих агротехнічних чинників на якість силосної сировини. Серед безлічі досліджень є також оцінка реакції надраннього гібриду Піроксенія (ФАО 140) щодо терміну сівби. У цих дослідженнях було розглянуто 6 строків посіву з 14-денними інтервалами. Перша дата – 11/ІV, інші п’ять строків сівби: 25/ІV, 9/V, 23/V, 6/VI та 20/VI. В дослідженнях передбачалося, що затримка строку сівби кукурудзи, порівняно з оптимальною, може суттєво вплинути на поживну та мікробіологічну цінність силосу.

Результати дослідження чітко показують, що затримка терміну сівби кукурудзи погіршує поживні та мікробіологічні якості отриманого зеленого корму, а отже, і силосу (рис. 1). Зменшується вміст сухої речовини та крохмалю в силосі. Це зумовлено тим, що в пізні терміни сівби кукурудзи (в червні) вона не зможе досягти зрілості для збирання на силос, не кажучи вже про зерно.

Рис. 1. Вміст сухої речовини, сирої клітковини та крохмалю в кукурудзяному силосі залежно від різних строків сівби, %
Рис. 1. Вміст сухої речовини, сирої клітковини та крохмалю в кукурудзяному силосі залежно від різних строків сівби, %

Корм із червневого посіву кукурудзи характеризується вмістом сухої речовини нижче 35% (20 червня – нижче 30% сухої маси) одночасно з погано розвиненими качанами (рис. 3). Водночас зростає вміст сирої клітковини в силосі (рис. 1). Крім того, мікробіологічна якість силосу, виробленого з кукурудзи, посіяної у червні, була гіршою порівняно з попередніми строками сівби. Різко зменшилася кількість бактерій молочнокислої ферментації (рис. 4) з одночасним зростанням пліснявих колоній (рис. 5) і бактерій Clostridium sp. (рис. 6).

Рис. 2. Гібрид Піроксенія, посіяний 25 квітня, характеризувався добре розвиненими качанами та великою рослинною біомасою
Рис. 2. Гібрид Піроксенія, посіяний 25 квітня, характеризувався добре розвиненими качанами та великою рослинною біомасою

Рис. 3. Гібрид Піроксенія, посіяний 20 червня, характеризувався менш розвиненими качанами та нижчою рослинною біомасою
Рис. 3. Гібрид Піроксенія, посіяний 20 червня, характеризувався менш розвиненими качанами та нижчою рослинною біомасою

Рис. 4. Кількість колоній молочнокислих бактерій (Lactobacillus sp.) в силосі (КУО_г)
Рис. 4. Кількість колоній молочнокислих бактерій (Lactobacillus sp.) в силосі (КУО/г)

Рис. 5. Кількість пліснявих колоній у силосі (КУО_г)
Рис. 5. Кількість пліснявих колоній у силосі (КУО/г)

Рис. 6. Кількість колоній бактерій Clostridium sp. у силосі (КУО_г)
Рис. 6. Кількість колоній бактерій Clostridium sp. у силосі (КУО/г)

ВИРОБНИЦТВО ЯКІСНОГО СИЛОСУ

Силосування зеленого корму кукурудзи полягає в консервуванні рослинної біомаси молочною кислотою, яку виробляють бактерії. Бактерії молочнокислого бродіння зустрічаються на рослинах. В анаеробних умовах вони виробляють молочну кислоту, яка змінює лужне середовище на кисле. При правильній концентрації цієї кислоти силос не псується і може тривалий час зберігатися без доступу повітря.

Консервуючу дію молочної кислоти, що утворилася в результаті ферментації цукрів, слід пояснювати змінами білка, що відбуваються в бактеріальних і рослинних клітинах під його впливом.

У процесі утворення молочної кислоти поживні речовини, що містяться в силосованій біомасі, розкладаються. Обсяг розкладання цих компонентів залежить від швидкості зміни рівня рН середовища. Чим швидше буде знижено рН силосованої біомаси до рівня, при якому гальмуються процеси, викликані тканинними ферментами та дією мікрофлори, тим кращим буде силос.

Швидке перевищення критичної межі рН є основною умовою для виробництва якісного силосу. Концентрація іонів водню, необхідна для досягнення критичного рН, залежить головним чином від вмісту сухої речовини в силосованій біомасі. Розвиток окремих груп мікроорганізмів, присутніх у силосованій біомасі, залежить від її рН, що коливається в межах від 5,0 до 7,5. Їх активність припиняється, коли рН становить від 1,8 до 4,5. Перебіг бродіння визначає цінність отриманого кінцевого продукту.

Критичний рівень рН силосу залежно від вмісту сухої речовини в субстраті

МІКРООРГАНІЗМИ У ПРОЦЕСІ ФЕРМЕНТАЦІЇ

До групи молочнокислих бактерій належать коки та неспороносні палички типів Leuconostoc, Pediococcus і Lactobacillus, що характеризуються специфічними морфологічними та фізіологічними властивостями. Ці бактерії містяться на рослинах і розщеплюють прості цукри (моносахариди та дисахариди) до молочної кислоти. Крім основного продукту (молочної кислоти), вони виробляють певну кількість побічних речовин, таких як оцтова кислота, етиловий спирт і вуглекислий газ.

Цвіль з’являється у висококислому середовищі. У силосі можуть бути присутніми такі форми: Aspergillus, Mucor, Penicillium, Cladosporium, Botrytis та інші, які розщеплюють вуглеводи, білки та органічні кислоти, зменшуючи кислотність силосу, створюючи умови для розвитку гнильних бактерій. Вони чудово переносять низький рівень рН 2,5–3,0, тоді як кислоти не гальмують їх розвиток. Вони витримують високі температури і є хорошими аеробами. Їх розвиток можна стримувати лише шляхом створення анаеробних умов у силосованій біомасі. Цвіль часто з’являється у верхніх шарах силосу, якщо покриття не щільне. Деякі види плісняви розмножуються вже в полі, поки рослини ростуть і виробляють мікотоксини.

Ферментацію масла здійснюють спорові бактерії, що належать до роду Clostridium. Природним середовищем для їх появи є ґрунт. Маслянокислі бактерії розщеплюють прості цукри та деякі полісахариди (переважно крохмаль) на масляну кислоту, діоксид вуглецю, водень та інші продукти, такі як оцтова кислота, бутиловий спирт, ацетон, а також невелику кількість пропіонової кислоти і невелику кількість вищих гомологів масляної кислоти – валеріанової та капронової.

Діяльність маслянокислих бактерій у силосі шкідлива, оскільки вони розщеплюють молочну кислоту на масляну та інші продукти, внаслідок чого її кислотність знижується, надаючи силосу гіркого смаку і неприємного запаху, а отже, зменшуючи його поживні властивості. Масляна кислота не шкідлива для тварин, але у корів вона може викликати порушення обміну речовин (харчовий кетоз).

П. Шульц, почесний д-р наук, проф. Університету природничих наук, Познань, Польща

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Вплив густоти висіву кукурудзи на урожайність

Використання потенціалу врожайності нових гібридів кукурудзи можливе...

Алгоритми гербіцидного захисту кукурудзи від бур’янів

ҐРУНТОВІ ГЕРБІЦИДИ НА КУКУРУДЗІ Як правило, ґрунтові гербіциди,...

Мерлін® Флекс Дуо: гербіцид для захисту кукурудзи, який адаптується до ваших потреб!

Кукурудза – стратегічна культура  для українських сільгоспвиробників....

Погода

Kyiv
уривчасті хмари
20.6 ° C
22 °
19.8 °
82 %
1.4kmh
34 %
Вт
32 °
Ср
32 °
Чт
23 °
Пт
27 °
Сб
30 °