22 Жовтня 2021

Якими є найкращі попередники для озимих пшениці та жита – дослідження

Озима пшениця, як показують результати наукових досліджень і практика кращих господарств, з усіх зернових культур є найчутливішою до попередників.

Її продуктивність, у залежності від попередників, може змінюватись у 2 і більше разів. Так, у дослідженнях Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН урожайність озимої пшениці на фоні без добрив після конюшини була в 1,9 раза вища, ніж після вівса, а на фоні внесення N90Р60К60 врожайність від конюшини як попередника зросла в 1,2 раза.

Конюшина, як попередник, не тільки забезпечує озиму пшеницю азотом, а й сприяє переведенню важкорозчинних форм фосфору і калію в доступні для рослин пшениці. Так, для одержання врожайності зерна озимої пшениці 5,0 т/га після конюшини, в порівнянні з вівсом, потреба в азотних добривах зменшується на 86 кг/га, фосфорних – на 16 і калійних – на 24 кг/га.

При розміщенні пшениці після стерньових попередників її врожайність різко знижується.

Не менш чутливим до попередників виявилось і озиме жито. Так, у дослідженнях Чернігівського інституту АПВ його врожай після вівса на фоні без внесення добрив становив 2,4 т/га, а після люпину на силос врожайність підвищилася більше ніж у 2 рази й становила 5,2 т/га.

Отже, враховуючи результати наукових досліджень, сіяти озиму пшеницю і жито слід по попередниках, після яких у ґрунті створюються сприятливі умови для своєчасної появи сходів та росту і розвитку рослин. Ними є зайняті пари – конюшиною, бобово-злаковими сумішками, люпином на зелений корм і силос, кукурудзою на зелений корм.

Особливу увагу потрібно звернути на гостру потребу уведення у виробництво сидератів під озиму пшеницю, яку розміщують після вико-вівсяної сумішки, ранньої картоплі та інших культур, зібраних у травні або на початку червня. Після звільнення ґрунту від таких попередників площа до висівання озимини перебуває в паровому стані.

Значне поліпшення умов для озимих, дає заміна такого пару на сидеральний. Для цього після збирання попередників та дискового обробітку ґрунту краще висівати швидкорослі сидеральні культури. Це гарантує формування високого врожаю сидеральної маси.

Придатними для цієї мети культурами є суріпиця яра (норма висіву 10 кг/га), гірчиця біла (норма висіву 15 кг/га). Їхня зелена маса, загорнута дисками в ґрунт, восени руйнується повільно, але достатньо, аби продукти руйнування поліпшили водні, поживні, теплові властивості ґрунту та його аерацію.

Останнє є надзвичайно важливим для озимини на оглеєних ґрунтах, оскільки поліпшення аерації підвищує водопроникність ґрунту. А це перешкоджає утворенню льодової кірки – небезпечного чинника впливу на озимину.

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Агросектору виділять 8 млрд грн: куди збираються витратити ці кошти

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт про...

Бур’яни розвинули стійкість до гербіцидів, – дослідження

Використання пестицидів у традиційному сільському господарстві настільки...

Погода

Kyiv
чисте небо
14.8 ° C
16.5 °
14.1 °
41 %
1.3kmh
0 %
Пт
14 °
Сб
11 °
Нд
8 °
Пн
7 °
Вт
11 °