Врожайність товарного соняшнику залежить до 40% від запилення бджолами, бобових і трав — на 80%, фруктово-ягідних насаджень — від 80 до 99,9%.
Про це зазначає власник господарства з селекції та розведення бджіл Леонід Єгошин, пише AgroPortal.ua.
При цьому в Міністерстві аграрної політики та продовольства деталізують: на абрикосі — це плюс 50-78% до урожайності, на вишні, черешні — 60-70%, на персику, нектарині, смородині — до 70%, на яблуні — 20-60%, на груші — вдвічі.
Щодо сільгоспкультур, то це плюс 40-60% на соняшнику, 20-30% — на ріпаку, 25-45% — на гречці, 15-35% — на гірчиці й до 30% — на коріандрі.
Вигода очевидна, тому і спостерігається поступове покращення комунікації між агровиробниками та пасічниками. Зокрема й завдяки їхнім саморегулюючим ініціативам, які запроваджують внутрішні стандарти взаємодії.
Йдеться насамперед про неухильне виконання інструкції із застосування ЗЗР і вчасне інформування про їх внесення з боку аграріїв та ізоляцію бджіл у вуликах. Або – вивезення пасіки в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями під час застосування конкретних ЗЗР, — з боку бджолярів.
«Втім, незважаючи на вимоги чинного законодавства, не всі бджолярі реєструють свої пасіки. Це призводить до конфліктів із аграріями у випадку загибелі бджіл. Також не всі аграрії дотримуються регламентів застосування ЗЗР, що у підсумку призводить до такого ж сумного результату», — додає перший заступник аграрного міністра Тарас Висоцький.
За даними Держпродспоживслужби, кількість загиблих бджолосімей торік склала 1048. Зокрема через отруєння пестицидами — 8, у той час як 2018 року ця кількість сягала 12 800, а вже 2020 року — 473.
«Насамперед рівень смертності бджіл знизився завдяки щорічній інформаційній кампанії, спрямованій на налагодження ефективної взаємодії аграрій – пасічник, яку проводить Мінагрополітики разом із Держпродспоживслужбою та асоціаціями», – каже керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий.
Цьогоріч перед стартом агровиробничого сезону Мінагрополітики запустило платформу «єБджільництво», що має звести кількість отруєнь до мінімуму.
Якісна синхронізація основних учасників ринку в цьому напрямі дійсно важлива, додають у міжнародній технологічній компанії Syngenta.
Компанія в Україні активно впроваджує програми із захисту біорізноманіття, зокрема із фокусом на здоров’я бджіл та інших корисних комах. А також проводить навчання для агровиробників щодо відповідального застосування засобів захисту рослин.
«Наш досвід показує, що тісна співпраця між аграріями, пасічниками та виробниками ЗЗР сприяє збереженню природних екосистем. А це своєю чергою забезпечує стабільність урожаїв і підвищує якість сільськогосподарської продукції. Ми прагнемо досягти балансу між ефективним сільгоспвиробництвом і захистом довкілля», — зазначає керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» Олександр Зозуля.
